Іменем України
21 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 320/19796/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У провадженні суду перебуває справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач, ВЧ НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 186325, 40 грн. під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби.
В обґрунтування позову позивач зазначив таке.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.05.2024 № 148, солдата ОСОБА_2 стрільця номера обслуги 4 відділення 2 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 14.07.2023 №195-РС на посаду стрільця-номера обслуги 4 відділення аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_1 визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків посадою.
Відповідно до направлення № 2098 від 09 травня 2024 року військовослужбовець ОСОБА_2 був спрямований на об'стеження та лікування Медичного центр у ТОВ «АЙЛАЙЗ».
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.05.2024 №151 солдат ОСОБА_2 вибув на лікування Медичного центру «АЙЛАЙЗ» у м. Київ.
Наказом №161 від 01.06.2024 по стройовій частині, у зв'язку з тривалим лікуванням солдата ОСОБА_2 з 01.06.2024 увільнено із займаної посади і зараховано розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
Перебуваючи на лікуванні в медичному центрі «АЙЛАЙЗ» в м. Київ, відповідач за допомогою телефонного зв'язку повідомляв командування військової частини НОМЕР_1 про обставини проходження лікування та, використовуючи месенджери, надсилав фотокопії довідок, які, ніби, видавав йому медичний заклад щодо лікування. Зокрема: 20.06.2024, а також довідки: від 24.06.2024; від 12.07.2024; від 15.07.2024, від 17.07.2024; від 31.07.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.08.2024 №237 солдата ОСОБА_2 , військовослужбовця розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , визнано таким, що станом на 11.08.2024 не повернувся після лікування до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин. Призупинено нарахування та виплату грошового забезпечення.
Згідно з наказом № 1214 від 12.08.2024 командира військової частини НОМЕР_1 адміністративно-господарської діяльності) призначено службове розслідуваної стосовно солдата ОСОБА_2 , за фактом нез'явлення на службу з медичного закладу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 19.09.2024 № 1139 службове розслідування стосовно ОСОБА_2 , завершено, оголошено сувору догану та зобов'язано начальника фінансово-економічної служби провести перевірку та виплату грошового забезпечення.
У рамках проведеного розслідування встановлено, що ОСОБА_2 в період часу: 23.05.2024 по 09.06.2024; з 25.06.2024 по 11.07.2024; з 18.07.2024 по 11.08.2024 не проходив обстеження чи лікування в Медичному центрі «АЙЛАК», не повертався до військової частини НОМЕР_1 для виконання обов'язків військової служби, а остаточно з 13.08.2024 (після крайнього відвідування Медичного центру 12.08.24) та по теперішній час не повернувся після лікування з медичного закладу.
22.09.2024 за вих. № 694/4650 до Територіального управління Державного бюро розслідування у місті Краматорську (далі - ТУ ДБР) направлено повідомлення про вчинене ОСОБА_2 кримінального правопорушення, за ознаками ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України.
У зв'язку з відсутністю відповіді з ТУ ДБР, військова частина НОМЕР_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на бездіяльність слідчого.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2024, постановленою у по справі № 932/9504/24, зобов'язано уповноважену особу ТУ ДБР розташованого у м. Краматорську внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням вих. № 694/4650 від 22.09.2024 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_2 , передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України.
03 березня 2025 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Краматорськ, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про реєстрацію кримінального провадження № 62025050010009020 за ознаками ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України по факту неприбуття військовослужбовця солдата ОСОБА_2 23.05.2024 з медичного закладу до місця несення служби військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.08.2024 №237 солдата ОСОБА_2 , військовослужбовця у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , який вибув на лікування 22.05.2024 визнано таким, що станом на 11 серпня 2024 року не повернувся до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин. Призупинено нарахування та виплата грошового забезпечення.
Командиром військової частини НОМЕР_1 12.08.2024 видано наказ №1214 «Про призначення службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_2 за фактом неповернення вчасно без поважних причин на службу з медичного закладу в умовах воєнного стану».
В ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідач перебуваючи на лікуванні в медичному закладі повідомляв командуванню військової частини НОМЕР_1 недостовірну інформацію щодо обставин проходження лікування надсилав підроблені копії довідок, ніби видані ТОВ «АЙЛАЙЗ».
Так, в рамках розслідування позивачем отримано відповідь з Медичного центру «АЙЛАЙЗ» № 08 від 18 вересня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 в медичному центрі ТОВ «АЙЛАЙЗ» на обстеженні та лікуванні перебував:
10,19,24 червня 2024 року, 12,13,17 липня 2024 року, та востаннє 12 серпня 2024 року.
Таким чином в період часу:
- з 23.05.2024 по 09.06.2024;
- з 25.06.2024 по 11.07.2024;
- з 18.07.2024 по 11.08.2024 відповідач не проходив обстеження чи лікування в Медичному центрі ТОВ «АЙЛАЙЗ», не повертався до військової частини НОМЕР_1 виконання обов'язків військової служби, та в подальшому, після крайнього відвідування Медичного центру ТОВ «АЙЛАЙЗ», яке мало місце 12 вересня 2024 року та по теперішній час не повернувся з медичного закладу до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), чим ухиляється від проходження військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 19.09.202 № 1139 службове розслідування стосовно ОСОБА_2 , завершено, встановлено факт нез'явлення останнього після лікування на військовій службу без поважних причин оголошено сувору догану та вирішено звернутися до органів досудого розслідування із повідомленням про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення.
Враховуючи, що відповідач в періодах часу з 23.05.2024 по 09.06.2024, з 25.06.2024 по 11.07.2024, з 18.07.2024 по 11.08.2024 не проходив обстеження чи лікування в медичному закладі та без поважних причин не являвся до місця несення служби у військову частину НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ). В подальшому, не повідомив військову частину про закінчення лікування та після крайнього дня (12.08.2024 відвідування Медичного центру ТОВ «АЙЛАЗ») по даний час не явився для проходження військової служби, тому відповідач не мав права на виплату грошового забезпечення за відсутності на службі без поважних причин.
Причиною, через яку позивачем було здійснено безпідставну виплату грошового забезпечення відповідачу слугувало те, що останній умисно приховував від військової частини факти ухилення від виконання обов'язків військової служби.
Оскільки відповідач після лікування до військової частини НОМЕР_1 не повертався, не повідомив про припинення лікування, позивач вважає, що ОСОБА_2 безпідставно отримав грошове забезпечення на сумі 186 325 грн. 40 коп.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:
- ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
- ухвалою суду від 22.08.2025 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження;
- ухвалою суду від 22.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Наказом від 19.05.2024 № 148 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) призначено на посаду стрільця-номера обслуги 4 відділення 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_1 , слід вважати таким, що 19.05.2024 справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою за посадовим окладом 2820 гривень на місяць.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2024 № 151 знято з продовольчого забезпечення за пунктом «р» прим. 1 № 1 - загальновійськова (сніданок, обід, вечеря) за сніданку 22.05.2024 до центру офтальмогії «АЙЛАЙЗ» м. Київ 22.05.2024 на обстеження: солдата ОСОБА_2 , стрільця номера обслуги 4 відділення 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти. Вилучено зі складу сил та засобів, які виконують бойові (спеціальні) завдання з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України з 22.05.2024.
Згідно з витягом із наказу військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 № 161 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з наказом від 12.08.2024 № 237 позивача слід вважати таким, що вибув на обстеження до центру офтальмогії «АЙЛАЗ», що за останньою наданою довідкою з 01.08.2024 по 10.08.2024 перебував на амбулаторному лікуванні у вищезазначеному закладі та не повернувся до місця несення служби без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідав, місцезнаходження невідомо. З 11.08.2024 призупинено нарахування та виплату грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивачем було проведено службове розслідування та складено акт службового розслідування від 19.09.2024.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2024 № 117 вбачається, що за підсумками службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_2 за фактом нез'явлення вчасно без поважних причин на службу з медичного закладу в умовах військового стану, наказано, зокрема:
2. За порушення обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині зобов'язання кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у частині обов'язку усіх військовослужбовців свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, відповідно до солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на і обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї та дорученої техніки у справному стані, статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, відповідно до якої солдат зобов'язаний зразково виконувати свої службові обов'язки, додержуватися військової дисципліни, а саме за неприбуття з медичного за на службу без поважних причин в умовах воєнного стану з 23.05.2024 по 09.06.2024, з 25.06.2024 по 11.07.2024, з 18.07.2024 по 11.08.2024, з 13.08.2024 по теперішній повернувся з медичного закладу до військової частини без поважних причин, притягнутий до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , на солдата ОСОБА_2 , накласти дисциплінарне стягнення - оголосити сувору догану;
3.1.Здійснити перевірку нарахованого та виплаченого військовослужбовцю, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_2 забезпечення за період з 23.05.2024 по 09.06.2024, 25.06.2024 по 11.07.2024, з 18.07.2024 по 11.08.2024, з 13.08.2024 по теперішній час;
3.2. У разі встановлення факту виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 23.05.2024 по 09.06.2024, з 25.06.2024 по 11.07.2024, з 18.07.2024 по 11.08.2024, з 13.08.2024 по теперішній більшому, ніж передбаченому законодавством розмірі, вжити передбачених законодавством заходів щодо негайного утримання надмірно виплаченого грошового забезпечення, а також невідкладно доповісти рапортом командиру військової частини НОМЕР_1 ;
4. Голові комісії з питань преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 урахувати факт нез'явлення без поважних причин на службу до медичного закладу в умовах військового стану за період з 23.05.2024 по 09.06.2024, з 25.06.2024 по 11.07.2024, з 18.07.2024 по 11.08.2024 ОСОБА_2 забезпечення за період з 23.05.2024 по 09.06.2024. з 25.06.24 по 11.07.2024, з 18.07.2024 по 11.08.2024, з 13.08.2024 по теперішній час.
Відповідно до довідки про вартісну оцінку завданої шкоди від 08.10.2024 № 103/96 вбачається, що за травень, червень та липень 2024 разом здійснено перевиплату грошового забезпечення відповідачу у розмірі 186325,40 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно пункту 9 Порядку №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Відповідно до пункту 12 Порядку №260, військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
Натомість, згідно пункту 15 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Згідно пункту 5 розділу XVI Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Таким чином, з дня самовільного залишення відповідачем військової частини останній втратив право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі змістом цієї норми, зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.
Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Судом встановлено, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки був відсутній на службі без поважних причин, проте отримав грошове забезпечення, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З означених підстав суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивачем судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз не понесені.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 186325 (сто вісімдесят шість тисяч триста двадцять п'ять) гривень 40 копійок під час фактичного невиконання ним обов'язків військової служби за період 23 травня 2024 року по 09 червня 2024 року, з 25 червня 2024 року по 11 липня 2024 року, з 18 липня 2024 року по 11 серпня 2024 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова