про залишення позову без розгляду
24 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3338/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 рік із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 рік із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати з 01 березня 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити з 01 березня 2018 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині - 670,40 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Ухвалою судді від 27.05.2025 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; сторонам встановлені строки на подачу заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року витребувані докази.
Ухвалою суду від 12.11.2025 року позовну заяву залишено без руху через пропуск строку звернення до суду, а також уточнення періоду по який, позивачем заявлені позовні вимоги. Також витребувані додаткові докази.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачем жодної заяви не надано, тобто вимоги ухвали суду не виконані.
Відповідач надав суду заяву про те, що ОСОБА_1 перебував на казарменому положенні лише протягом лютого та березня 2022 року (а.с.43).
Вирішуючи питання щодо дотримання строків звернення, суд зазначає наступне.
Перш за все, суд зауважує, що позовні вимоги охоплюються строковими вимогами, а саме, з 01.01.2016 по 18.07.2022 та з 19.07.2022 по 31.05.2023.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].
Тож для вирішення питання, яку редакцію статті 233 КЗпП України застосовувати до спірних правовідносин, необхідно з'ясувати, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у цій категорії спорів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, КЗпП України доповнено главою XIX (зокрема, пунктом 1, який передбачає продовження строків, визначених статтею 233 на строк дії карантину).
На момент внесення цих змін стаття 233 КЗпП України передбачала тримісячний строк звернення за вирішенням трудового спору [з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права]; місячний строк [з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки] - у справах про звільнення та річний строк [з дня виявлення заподіяної працівником шкоди] для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Водночас, на момент внесення цих змін, стаття 233 КЗпП України діяла у редакції, яка передбачала можливість звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, якою з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» №130 30 червня 2023 року, тобто в останній день карантину.
Вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, суд дійшов таких висновків:
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 року по справі 460/21394/23.
Отже, звертаючись до суду з даним позовом 20.05.2025 року, позивач пропустив строк звернення з до суду з позовними вимогами щодо протиправної бездіяльності та зобов'язання нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року. Водночас, на правовідносини щодо позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.07.2022 року, тримісячний строк звернення до суду не розповсюджується.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Теорією та практикою вироблені правила, згідно яких причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає про те, що позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду вказано про те, що тримісячний строк звернення до суду слід обраховувати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, проте, вказує, що відповідачем на запит позивача про нараховані суми грошового забезпечення, надана відповідь лише 14.04.2025 року. А тому, вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду.
Суд констатує, що позивачем взагалі не подано заяву про поновлення строку звернення до суду та заяви про уточнення кінцевої дати періоду, за який слід стягнути індексацію грошового забезпечення.
Натомість, позивач у позові зазначав, що він є діючий військовослужбовець, а відтак про суми нарахованого грошового забезпечення він був обізнаний після отримання ним виплату грошового забезпечення в розрізі місяців. Тобто, підлягає застосуванню вимоги частини 1 статті 233 КЗпП України, якою визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
А відтак, звернення до відповідача із запитом, після закінчення строків звернення до суду, свідчить лише про початок активних дій позивача щодо отримання ним інформації. Доводів неможливості отримання позивачем інформації щомісячно про отримані ним суми та види грошового забезпечення, матеріали справи не містять. Крім того, у матеріалах справи відсутнє посилання на наявність обставин, які б реально унеможливлювали своєчасного звернення до суду.
Водночас, на вимогу суду, відповідач не надав інформацію про те, що позивач за період проходження служби не приймав участі у виконанні бойових розпоряджень. Водночас, протягом 2023 - 2025 року регулярно перебував у відпустках.
Отже, об'єктивно, відсутні підстави які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду, оскільки позивач не перебував на казарменому забезпеченні після 19.07.2022 року, участі у бойових діях не приймав та періодично перебував у планових відпустках.
Крім того, суд констатує про те, що на виконання вимог ухвали суду не надав заяву про конкретизацію у частині календарної дати, до якої слід стягнути індексацію грошового забезпечення. Вказане є самостійною підставою для прийняття рішення про невиконання вимог ухвали суду.
Положення частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а тому позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправної бездіяльності та стягнення грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 20.05.2025 року (день звернення з позовом до суду), слід залишити без розгляду.
Суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із даним позовом при наявності подачі заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням наявності поважних підстав пропуску строку, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )в частині позовних вимог про:
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_4 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити з 19.07.2025 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині - 670,40 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Продовжити розгляд справи за позовними вимогами щодо правовідносин з 01.01.2016 по 18.07.2022.
Копію ухвали суду вручити сторонам.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК