14 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1057/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення
в адміністративній справі
заявник/боржник: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
відповідач: військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_5 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року у справі №340/1057/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за час перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2023 року по 01.07.2023 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2023 року по 01.07.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 01.10.2024 року.
Кіровоградський окружний адміністративний суд 03.10.2024 року видав позивачу виконавчий лист щодо примусового виконання його зобов'язальної частини.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.10.2024 року відкрито виконавче провадження ВП №76227376 щодо примусового виконання цього виконавчого листа.
Ухвалою суду від 04.07.2025 року за заявою представника позивача про встановлення судового контролю зобов'язано військову частину НОМЕР_4 подати до суду звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою від 09.09.2025 року суд відмовив військовій частині НОМЕР_4 у прийнятті звіту про виконання рішення суду, встановив військовій частині НОМЕР_4 новий строк для подання звіту - 2 місяці з дня отримання цієї ухвали.
До суду 05.11.2025 року надійшли заяви представника військової частини НОМЕР_1 , у яких він просить суд:
- замінити військову частину НОМЕР_4 , яка ліквідована, на її правонаступника - військову частину НОМЕР_1 , та відстрочити їй виконання рішення суду у цій справі,
- продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк на подання звіту про виконання рішення суду у цій справі.
Представник заявника повідомив, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нарахована додаткова винагорода. Військова частина НОМЕР_1 як розпорядник бюджетних коштів третього рівня у жовтні 2025 року включила суми, належні до виплати ОСОБА_1 з обов'язковими нарахуваннями, до розрахунку потреби в коштах за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" бюджетної програми 2101020 "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни". Станом на листопад 2025 року на рахунки військової частини НОМЕР_1 кошти на фінансування видатків за КЕКВ 2800 від забезпечувального органу не надійшли. Тож, посилаючись на Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України, заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення строком на один рік, але не менше ніж як до дня отримання військовою частиною НОМЕР_1 від розпорядника бюджетних коштів другого рівня коштів на виконання рішення суду у цій справі.
Ухвалою судді від 07.11.2025 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.11.2025 року.
Ухвалою судді від 14.11.2025 року суд замінив сторону (відповідача) та боржника - військову частину НОМЕР_4 - її правонаступником - військовою частиною НОМЕР_1 .
У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 2 статті 378 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши питання про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За правилами статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Частиною 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення.
Суд зазначає, що відсутність у боржника (бюджетної установи) коштів на рахунку, а так само особливості фінансового забезпечення військових частин, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, не є тими виключними підставами (непереборними обставинами), з якими пов'язується можливість відстрочення виконання судового рішення щодо виплати коштів на користь фізичної особи.
Керуючись статтями 248, 256, 378 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ