про відмову в задоволенні відводу судді
24 листопада 2025 року м. Київ №320/33839/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді Кушнової А.О. від розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач-1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, в якому просить суд:
- скасувати протиправне рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 06.06.2025 №VI-037/2025, згідно з яким відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27.02.2025 №28/2025;
- скасувати протиправне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27.02.2025 №28/2025 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 відкрито провадження, постановлено здійснювати судовий розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.
На адресу суду від позивача 13.11.2025 (зареєстровано судом 21.11.2025) надійшла заява про відвід судді Білоус А.Ю.
З наведених позивачем доводів убачається, що заява про відвід судді Білоус А.Ю. від розгляду адміністративної справи №320/33839/25 ґрунтується на твердження про про порушення судом строків розгляду справи №320/33839/25, ухвалення судом після відкриття провадження ухвали від 05.11.2025 про залишення позовної заяви без руху, а також на незгоді позивача зі змістом зазначеної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 (суддя Білоус А.Ю.) заявлений позивачем відвід судді Білоус А.Ю. визнано необґрунтованим. Передано справу для визначення судді відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду заяви про відвід судді Білоус А.Ю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 матеріали справи для вирішення питання про відвід судді Білоус А.Ю. розподілено судді Перепелиці А.М.
Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Статтею 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Дослідивши наведені заявником підстави для відводу судді Білоус А.Ю. від розгляду адміністративної справи №320/33839/25, суд дійшов висновку, що така заява задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
З системного аналізу підстав, які наведені у статтях 36-37 КАС України слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Суд зазначає, що мотиви, наведені представником позивача в заяві про відвід судді Білоус А.Ю., не дають підстав для застосування відводу судді, оскільки такі твердження жодним чином не свідчать про можливу упередженість чи зацікавленість судді при розгляді даної справи, та не є підставою для її відводу як це визначено статтями 36, 37 КАС України.
Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом в ухвалах від 31.10.2023 у справі №990/278/23, від 23.11.2023 у справі №380/17241/22 не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З аналізу поданої заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що обґрунтування позивача зводяться до його незгоди з процесуальними діями / рішеннями судді під час розгляду справи №320/33839/25.
Разом з тим, суд зазначає, що розгляд судом адміністративної справи №320/33839/25 поза межами строків, визначених КАС України, зумовлено надмірною навантаженістю суддів Київського окружного адміністративного суду внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва виникла потреба у розподілі справ, які перебували у його провадженні, між суддями Київського окружного адміністративного суду. Цей процес призвів до значного збільшення навантаження на суддів, які вже й так мали у провадженні справи.
Суд зазначає, що у період з березня по серпень 2025 року на суддю Білоус А.Ю. розподілено 1205 позовних заяв та заяв, які об'єктивно не можуть бути розглянуті в строк, передбачений КАС України.
Виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду даної справи, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в упередженості чи не об'єктивності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Білоус А.Ю. від розгляду адміністративної справи №320/33839/25.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про відвід судді Білоус А.Ю. від розгляду адміністративної справи №320/33839/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Перепелиця А.М.