про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року Справа № 320/3445/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
18.09.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпусток за 2021 (30 днів) та 2022 (30 днів) роки;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від позивача та відповідача. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 була надіслана відповідачу на офіційну електронну адресу відповідача 19.02.2023 о 22:14 год, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку судового рішення електронною поштою від 23.02.2023.
04.03.2024 відповідачем через підсистему "Електронний Суд" подано клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву та доказів у справі, витребуваних судом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 продовжено відповідачу - Національній поліції України процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2024, а саме строк для виконання вимог ухвали суду від 16.02.2024 в частині надання відповідачем відзиву та витребуваних судом доказів, - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду.
03.06.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву.
Крім того, 03.06.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (як додаток до відзиву) у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом, в якому Національна поліція України зазначає, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до адміністративного суду. Як вказує відповідач, позивач достеменно дізнався про підстави, суму та розмір виплачених йому сум при остаточному розрахунку у зв'язку зі звільненням з дати видання наказу від 13.03.2023 №338о/с та з 20.03.2023 - дати перерахунку на його картковий рахунок компенсації за невикористані відпустки. Саме з цих дат, на думку відповідача, почався перебіг строку звернення до адміністративного суду, як місячного, так і тримісячного.
Відповідач посилається на положення частини 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Водночас у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення встановлюється місячний строк.
Крім того, відповідач звертає увагу на зміни, внесені Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", якими скорочено строки звернення до суду у трудових спорах. Так, статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Відповідач також посилається на практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, відповідно до якої питання поновлення строків перебуває у межах дискреційних повноважень суду, але такі повноваження не є необмеженими. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та підтверджені належними доказами. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку.
Національна поліція України наголошує, що позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав з моменту видання наказу про звільнення та здійснення остаточного розрахунку, а тому пропуск строку звернення до суду відбувся без поважних причин. Відповідач вказує, що провадження у справі було відкрито 16.02.2024, тобто майже через рік після звільнення позивача, що свідчить про пропуск як місячного, так і тримісячного строку, встановленого законом. У зв'язку з цим відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі статей 122, 123 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач стосовно заявленого клопотання будь-яких пояснень на адресу суду до теперішнього часу не надіслав.
З'ясовуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає наступне.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу норм частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині 2 статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Згідно із статтею 233 КЗпП України (у редакції чинній до 18.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23.
Вирішуючи питання про належне до застосування положення статті 233 КЗпП України, суд зазначає, що предмет та підстави позову у даній справі свідчать про незгоду позивача з ненарахуванням та невиплатою йому грошової компенсації за невикористані щорічні основні оплачувані відпустки за 2021 та 2022 роки, тобто за періоди, що передували року його звільнення зі служби в поліції.
Позивач звільнений зі служби в поліції наказом НПУ від 13.03.2023 №338 о/с з 14.03.2023.
20.03.2023 на картковий рахунок позивача було виплачено компенсацію за 5 діб щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2023 році та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік у розмірі 28427,01 грн.
Позивач достеменно дізнався про підстави, суму та розмір виплачених йому сум при остаточному розрахунку у зв'язку зі звільненням зі служби в поліції з дати видання наказу від 13.03.2023 №338о/с та з 20.03.2023 - дати перерахунку на його картковий рахунок компенсації за невикористані відпустки. Саме з цих дат почався тримісячний строк звернення до адміністративного суду.
З позовом до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії позивач звернувся 18.09.2023, про що свідчить відмітка на поштовому відправленні (а.с. 22).
Отже, станом на 18.09.2023 позивач вже мав у своєму розпорядженні інформацію щодо розміру нарахованого та фактично виплаченого йому грошового забезпечення.
Слід наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №640/13229/21, від 07.09.2023 у справі №160/914/23.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №520/25136/21, від 23.08.2023 у справі №160/24858/21.
Жодних пояснень щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем до суду не надано.
Відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 13 - 15 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також надати докази поважності причин такого пропуску.
Керуючись статтями 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.