24 листопада 2025 року м. Київ справа №320/22409/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Парненко В.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 03.03.2025 № 7469/10-36-04-05, винесене Головним управлінням ДПС у Київській області;
- стягнути з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок його бюджетних асигнувань на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 41422080) понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Глобал Білд Інжиніринг» не погоджується з актом камеральної перевірки та застосованою штрафною санкцією, вказуючи на порушення контролюючим органом порядку оформлення результатів перевірки та неправильне визначення строків прострочення реєстрації податкових накладних. Позивач посилається на п. 76.1, 76.2 ст. 76, а також п. 86.2 ст. 86 ПК України, відповідно до яких акт камеральної перевірки повинен містити чітке визначення встановлених порушень із посиланням на конкретні норми законодавства. Втім, при складанні акта від 27.01.2025 № 4343/10-36-04-05/41422080 ГУ ДПС у Київській області не зазначило норм ПК України, які нібито були порушені платником, що суперечить вимогам Порядку № 727 та унеможливлює встановлення змісту правопорушення. Крім того, контролюючий орган помилково визначив кількість днів прострочення, включивши до розрахунку день фактичної подачі податкових накладних на реєстрацію, що призвело до неправильного визначення періоду прострочення. Позивач наголошує, що акт перевірки є основним доказом, на підставі якого приймається податкове повідомлення-рішення, і має містити достовірні фактичні та правові висновки; їх відсутність свідчить про незадокументованість податкового правопорушення. Позивач також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.10.2019 у справі № 822/2016/17, відповідно до якої недотримання контролюючим органом встановленого порядку проведення та оформлення результатів перевірки виключає можливість прийняття правомірного податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з наведеним позивач вважає, що встановлені порушення у складанні акта камеральної перевірки істотно вплинули на законність податкового повідомлення-рішення від 03.03.2025 № 7469/10-36-04-05.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/22409/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження суддею Парненко В.С. одноособово.
Черговий розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 22.10.2025 о 12:00 год. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під'їзд, 4-й поверх).
21.10.2025 представником позивача подано заяву, в якій останній просив суд підготовче засідання призначене на 22.10.2025 о 12:00 год. провести за відсутності позивача та його представника адвоката Колосаря М.Є.
22.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження у справі.
Від представника відповідача надійшла заява від 22.10.2025, згідно якої розгляд питання щодо закриття підготовчого провадження залишає на розсуд суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» про закриття підготовчого провадження. Закрито підготовче провадження у справі №320/22409/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Призначено розгляд справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення по суті у судовому засіданні на 12.11.2025 о 12:00 год. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 а, 1-й під'їзд, 4-й поверх). Викликано для участі в судовому засіданні учасників справи (їх представників).
У судове засідання прибули уповноважені представники сторін.
За відсутності заперечень сторін суд на місці ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно з якою відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами камеральної, а не документальної перевірки, а акт камеральної перевірки містить належне формулювання порушення - несвоєчасну реєстрацію 17 податкових накладних з посиланням на абз. 1 п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ та п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України, що, на думку відповідача, свідчить про правомірність застосованих санкцій і відсутність мораторію. Також відповідач зазначає, що кількість днів прострочення визначена вірно, оскільки розрахунок відображає фактичну дату направлення накладних на реєстрацію, а навіть виключення одного дня, на чому наполягає позивач, не впливає на розмір штрафної санкції, який визначається за фіксованими порогами прострочення (15, 30, 60, 365 днів).
Позивачем подана заява про зміну підстав позову, в якій зазначив, що податкові накладні № 17 та № 18 від 20.03.2024 на суми ПДВ 19 626 341,97 грн та 12 265 853,36 грн відповідно не могли бути зареєстровані вчасно через колізію законодавства: з одного боку, згідно з п. 187.7 ПК України позивач після отримання авансу зобов'язаний скласти та зареєструвати податкові накладні, а для цього - поповнити електронний рахунок на суму ПДВ; з іншого боку, імперативний пункт 2 постанови КМУ № 1070 від 04.12.2019 забороняє використовувати кошти, отримані від замовника, у тому числі ПДВ у складі авансу, на будь-що, крім цілей договору (тобто закупівлі матеріалів і виконання робіт). За цих умов ТОВ «Глобал Білд Інжиніринг» не могло законно перерахувати суму ПДВ на електронний рахунок для забезпечення реєстрації накладних, що унеможливило своєчасне виконання обов'язку. Позивач вказує, що відповідно до п. 112.1 ПК України фінансова відповідальність можлива лише за наявності вини, тоді як у цій ситуації прострочення спричинене суперечливими приписами законодавства, а не діями чи бездіяльністю товариства.
Від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких контролюючий орган зазначає, що позивач мав інші передбачені законодавством можливості для збільшення реєстраційної суми ПДВ, зокрема за рахунок показників формули, визначеної п. 200-1.3 ст. 200№ ПК України та п. 9 Порядку № 569, а саме: сум податку з отриманих та зареєстрованих податкових накладних, сплачених при ввезенні товарів на митну територію України, а також поповнення електронного рахунку. Відповідач наголошує, що належним доказом вжиття платником усіх необхідних заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних є квитанція про їх неприйняття із зазначенням причини відмови, сформована у межах строків, визначених ст. 201 ПК України, а також перша квитанція про подання податкової накладної, отримання якої залежить від дій платника. Позивач, як зазначає відповідач, не надав доказів направлення податкових накладних у встановлений строк, зокрема квитанцій про неприйняття, у зв'язку з чим контролюючий орган вважає позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2025 №7469/10-36-04-05 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також відповідач подав заперечення на заяву про зміну підстав позову, адже позивач доповнює раніше заявлені підстави позову, а не зміню їх.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» зареєстроване як юридична особа 27.06.2017, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 10701020000069343, ідентифікаційний код 41422080.
На податковий облік товариство взято 29.06.2017 за № 265517173875 та перебуває на обліку у Вишгородській ДПІ ГУ ДПС у Київській області.
З 01.08.2017 ТОВ «Глобал Білд Інжиніринг» зареєстроване платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 414220826556.
ГУ ДПС у Київській області, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75 та відповідно до порядку, визначеного статтею 76 Податкового кодексу України, провело камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки складено акт від 27.01.2025 № 4343/10-36-04-05/41422080, який був направлений позивачу, однак повернувся до контролюючого органу з відміткою «Повертається за закінченням терміну зберігання».
Із акта перевірки вбачається, що ТОВ «Глобал Білд Інжиніринг» допустило порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН щодо низки податкових накладних, зокрема:
податкова накладна № 3 від 26.09.2022 (ПДВ 114 462,55 грн) - реєстрація 19.10.2022, прострочення 4 дні;
податкова накладна № 4 від 28.09.2022 (ПДВ 74 998,54 грн) - реєстрація 20.10.2022, прострочення 5 днів;
податкова накладна № 2 від 13.01.2023 (ПДВ 13 947,77 грн) - реєстрація 13.02.2023, прострочення 13 днів;
податкова накладна № 17 від 20.03.2024 (ПДВ 19 626 341,97 грн) - реєстрація 28.08.2024, прострочення 132 дні;
податкова накладна № 13 від 03.09.2024 (ПДВ 5 930 191,33 грн) - реєстрація 18.10.2024, прострочення 13 днів;
податкові накладні №№ 30, 35, 36, 31, 34, 33 від листопада 2024 року - прострочення 28 днів кожна;
податкові накладні №№ 37 та 32 від 15.11.2024 - прострочення 41 день;
податкова накладна № 16 від 10.10.2024 - прострочення 71 день;
податкові накладні №№ 19 та 25 від 04.12.2024 - прострочення 10 днів;
податкова накладна № 18 від 20.03.2024 (ПДВ 12 265 853,36 грн) - реєстрація 16.09.2024, прострочення 151 день.
Заперечень до акта камеральної перевірки позивачем подано не було.
На підставі висновків, викладених в акті від 27.01.2025 № 4343/10-36-04-05/41422080, ГУ ДПС у Київській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 № 7469/10-36-04-05 (форма «Н»), яким за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідно до статті 120№ ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 5 428 598,80 грн. Податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних санкцій направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням.
У зв'язку з незгодою із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом
Зважаючи на викладене, положення ПК України закріплюють обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зі свого боку, пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).
У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:
«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.
Проте, до завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі наступних указів Президента України продовжувався та триває досі.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було визначено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У подальшому, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Цими змінами в законодавство не була зупинена дія положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Наведене вище вказує на те, що з 07 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.
Так, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Натомість підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов'язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов'язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Обидві зазначені норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб'єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми підпункту 69.1 передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як положення пункту 52-1 передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.
Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 52-1 застосовувався під час карантинного мораторію, тоді як підпункт 69.1 застосовувався після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття підпункту 69.1 на той час не виключала необхідності застосування пункту 52-1, якщо існують відповідні умови ("карантинний" мораторій).
Проте, правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із продовженням воєнного стану змінилося з 27 травня 2022 року.
Так, 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Окрім цього, Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
В постанові від 6 лютого 2024 року у справа № 160/10740/23 Верховний Суд зазначив наступне: «Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.»
В подальшому Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 вказав, що початково встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов'язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
В означеній вище постанові Верховний Суд виснував, що «механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.
Варто зазначити, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.
При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована».
Також в постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 Верховний Суд з метою забезпечення єдності правозастосування досліджував правове регулювання питання щодо строків реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення таких строків "до" та "після" набрання чинності приписів Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" № 2876-ІX від 12 січня 2023 року (далі - Закон № 2876-ІX), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, з урахуванням пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України (щодо застосування розміру штрафу, актуального на день ухвалення рішення) та статті 58 Конституції України.
До набрання чинності Законом № 2876-ІX процедурні вимоги щодо строків реєстрації податкових накладних визначалися зазначеними вище приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України.
При недотриманні таких строків пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України (також уже процитований) встановлює поступове зростання штрафної ставки - від 10 відсотків (за прострочення до 15 днів) до 50 відсотків (за прострочення понад 365 днів) суми податку на додану вартість, зазначеної в протермінованих податкових накладних або розрахунках коригування.
Таким чином, положення пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України мають взаємно відсильні норми одна на одну.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Київській області, діючи відповідно до вимог статей 20, 75 та 76 Податкового кодексу України, провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «Глобал Білд Інжиніринг» податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 27.01.2025 № 4343/10-36-04-05/41422080, що був направлений позивачу, але повернувся неврученим.
Так, перевіркою встановлено прострочення реєстрації низки податкових накладних - від 4 до 151 дня, зокрема щодо накладних №№ 3, 4, 2, 17, 13, 30, 35, 36, 31, 34, 33, 37, 32, 16, 19, 25, 18.
Суд зазначає, що заперечень на акт позивач не подавав.
Так, на підставі акту висновків контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 № 7469/10-36-04-05 (форма «Н»), яким за порушення строків реєстрації податкових накладних відповідно до ст. 120-1 ПК України застосовано штраф у сумі 5 428 598,80 грн, що було направлено позивачу рекомендованим відправленням, з приводу чого суд зазначає наступне.
З матеріалів справи та даних СЕА ПДВ убачається, що за період з 01.09.2022 по 01.02.2025 позивач поповнив свій електронний рахунок на суму 4 384 965 грн, що свідчить про здійснення реєстрації податкових накладних переважно за рахунок показника «податкові накладні, отримані платником», а не шляхом забезпечення належного ліміту реєстрації з інших передбачених законодавством джерел.
Отже суд дійшов висновку, що відсутність реєстраційного ліміту була об'єктивно пов'язана з поведінкою самого позивача, а не з діями чи бездіяльністю контролюючого органу.
Відповідно до ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне діяння платника податку. При цьому згідно з п. 109.3 ПК України вина платника є обов'язковою умовою лише у випадках, прямо визначених Кодексом. Натомість для порушення, передбаченого п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (несвоєчасна реєстрація податкових накладних), наявність вини не вимагається. Верховний Суд у постановах від 28.02.2020 у справі № 825/824/17 та від 18.02.2020 у справі № 620/1221/19 наголосив, що для оцінки правомірності притягнення до відповідальності суд повинен установити причини пропуску строку реєстрації ПН та перевірити, чи вчинив платник усі залежні від нього дії для належного виконання обов'язку.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що тягар доказування поважності причин пропуску строків покладається на позивача. Проте жодних доказів належних і своєчасних дій, спрямованих на реєстрацію податкових накладних, позивач суду не надав. Зокрема, відсутні квитанції про неприйняття податкових накладних, які були б єдиним допустимим доказом спроб реєстрації у межах граничних строків та підтвердження того, що контролюючий орган безпідставно відмовив у реєстрації.
Натомість аналіз норм ст. 200-1 ПК України свідчить про те, що позивач мав у своєму розпорядженні декілька механізмів збільшення ліміту реєстрації (через отримані податкові накладні, митні платежі, поповнення електронного рахунку, складові показника «Перевищ» тощо).
Так, у випадку недостатності ліміту платник не позбавлений права скористатися спеціальним правилом, передбаченим п. 200-1.9 ПК України, що дозволяє реєстрацію податкових накладних незалежно від значення показника SНакл. Однак доказів вчинення таких дій позивач також не надав.
Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 (справа № 520/3640/19) наголосив, що платник податку зобов'язаний планувати власну господарську діяльність та забезпечувати своєчасне виконання податкових обов'язків, зокрема й щодо наявності достатнього реєстраційного ліміту.
Обов'язок щодо реєстрації податкових накладних у строки, передбачені ст. 201 ПК України, є імперативним. Позивач був обізнаний з датами виникнення податкових зобов'язань та, відповідно, строками реєстрації накладних, однак не забезпечив їх виконання та не довів існування обставин, що об'єктивно перешкоджали реєстрації у визначені строки.
З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а порушення строків реєстрації податкових накладних доведеним контролюючим органом. Оскільки позивач не підтвердив належними доказами вчинення всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкових накладних, підстав для звільнення його від відповідальності, передбаченої ст. 120-1 ПК України, не встановлено.
Відтак, податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 № 7469/10-36-04-05 є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги - такими, що не підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне додати, що при винесенні рішення суд керується практикою Верховного Суду, яка підкреслює, що для оцінки обґрунтованості застосування фінансової відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних необхідно встановити:
Чи вчинив платник усі залежні від нього дії для належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних у межах строку, передбаченого ст. 201 ПК України.
Чи були обставини, що не залежали від платника та унеможливили реєстрацію.
Належним доказом виконання платником цих обов'язків є квитанції про неприйняття податкових накладних або розрахунків коригування з зазначенням конкретної причини відмови, які підтверджують направлення документів у встановлений строк. Перша квитанція свідчить про фактичне виконання платником дій для реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 280/7258/21:
умисел у діях платника відсутній, якщо він, діючи своєчасно та добросовісно, не зміг би уникнути негативних наслідків;
платник вважається таким, що умисно допустив порушення, якщо мав можливість дотримуватись правил, але не вжив належних заходів;
при вирішенні спору суд має встановити, чи вжив платник всі необхідні та залежні від нього заходи для дотримання правил і норм законодавства.
Таким чином, у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами є документи, які підтверджують:
виконання платником обов'язку подання податкових накладних для реєстрації в ЄРПН;
вчинення всіх можливих дій для направлення та отримання контролюючим органом податкових накладних.
Позивач у цій справі не надав таких доказів, тому підстав для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних немає.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.