24 листопада 2025 року м. Київ справа №320/5613/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову зарахування до стажу її роботи часу догляду за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними віку 12 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу її роботи часу догляду за потерпілими дітьми від Чорнобильської катастрофи до досягнення ними віку 12 років за період з 12.08.1997 до 16.02.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка є матір'ю: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження,
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають статус дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 20.05.1999 та серії НОМЕР_2 від 09.06.2009.
Позивачка 26.12.2024 звернулася до пенсійного органу із заявою про зарахування до її стажу роботи час догляду за дітьми, які є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, а саме період з 12.08.1997 по 16.02.2019.
Листом від 17.01.2025 №2711-55436/К-02/8-2600/25 ГУ ПФУ в м. Києві надало роз'яснення, згідно якого відмовила позивачці у зарахуванні періоду догляду за дитиною з 01.01.2004 по 31.03.2007 та з 01.03.2010.
У листі зазначено, що станом на дату формування відповіді по страхувальнику КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ (код ЄДРПОУ 22886300) наявні дані за період з квітня 2007 року по лютий 2010 року з кодом типу ставки 17 «Особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною». Інформацію про зарахований страховий стаж з квітня 2007 року по лютий 2010 року відображено в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме в індивідуальних відомостях (форма ОК-5) та у Витягу з Реєстру застрахованих осіб.
Отже, страховий стаж з 01.01.2004 враховується на підставі відомостей, які наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, у зв'язку з відсутністю сплачених страхових внесків за періоди з 01.01.2004 по 31.03.2007 та з 01.03.2010 відсутні підстави для врахування періоду догляду за дитиною.
Позивачка, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені статтею 24 Закону №1058-IV.
Зокрема, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до січня 2004 р.), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення (далі Закон № 796-XII).
Пунктом 13 статті 30 цього Закону передбачено, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Слід зазначити, що згідно із пунктом 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення; заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.
У свою чергу, документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Перелік застрахованих осіб, наведений у пункті 2.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1, серед якого відсутні особи, які фактично здійснюють догляд за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що внаслідок зміни правового регулювання у сфері пенсійного страхування, починаючи з 01.01.2004, обов'язковою умовою зарахування певного періоду до страхового стажу є проміжок часу, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачуються страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому, норми пункту 13 статті 30 Закону №796-XII, гарантуючи право на зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років, можуть бути реалізовані виключно у випадку відповідності такого періоду вимогам до страхового стажу, що регламентовані Законом №1058-IV, який є спеціальним у цих правовідносинах.
Судом встановлено, що за період 01.01.2004 по 31.03.2007 та з 01.03.2010 страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, за позивачку до Пенсійного фонду не сплачувалися.
Отже, підстав для зарахування до страхового стажу часу догляду за потерпілою дитиною ОСОБА_2 до досягнення нею віку 12 років після 1 січня 2004 року немає, оскільки позивачка не є застрахованою особою та за неї у цей час ніхто не сплачував внесків до Пенсійного фонду.
Підстав для зарахування до страхового стажу часу догляду за потерпілою дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею віку 12 років з 16.02.2007 по 31.03.2007 та з 01.03.2010 немає, оскільки позивачка не є застрахованою особою та за неї у цей час ніхто не сплачував внесків до Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що доказів того, що позивачка у період з 01.01.2004 по 31.03.2007 та з 01.03.2010 стала на облік у відповідне територіальне управління праці та соціального захисту населення та отримувала відповідну соціальну допомогу, з якої мали бути сплачені страхові внески за рахунок держави, матеріали справи не містять.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі 640/14153/19.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.