24 листопада 2025 року м. Київ справа №640/17915/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Петроімпекс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника,
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також позивач, ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Петроімпекс" (далі по тексту також відповідач, ПрАТ "Петроімпекс"), у якому просить суд надати дозвіл на реалізацію майна ПрАТ "Петроімпекс", яке перебуває у податковій заставі, з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 016 102,46 грн, а саме: податок на додану вартість у розмірі 65 641,66 грн; податок на прибуток у розмірі 31 498,25 грн; земельний податок з юридичних осіб у розмірі 856 670,68 грн; пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 62 291,87 грн.
Позивач стверджує, що ним було вжито заходів з погашення податкового боргу ПрАТ "Петроімпекс" шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, відкритих у банківських установах, на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 року у справі № 640/28229/20. Так, до банківських установ 10.09.2024 спрямовані інкасові доручення на всі відкриті у банківських установах рахунки ПрАТ "Петроімпекс", які повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника. З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-ІХ, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
24.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від позивача докази по справі.
16.05.2023 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету та підстав позову, в якій просив суд змінити предмет позову та надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ "Петроімпекс" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до актів опису майна від 30.09.2020 № 48/26-15-13-02-27, від 30.09.2021 № 442/26-15-13-02-27 та від 19.01.2023 № 1/26-15-13-05-18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 прийнято до розгляду заяву ГУ ДПС у м. Києві.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на поштову адресу.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
На підставі наведеного справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ПрАТ "Петроімпекс" (ідентифікаційний код 13692910; адреса: вул. Фізкультури, буд. 1, м. Київ, 03150) перебуває за основним місцем обліку як платник податків в ГУ ДПС у м. Києві.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 016 102,46 грн, а саме: податок на додану вартість у розмірі 65 641,66 грн; податок на прибуток у розмірі 31 498,25 грн; земельний податок з юридичних осіб у розмірі 856 670,68 грн; пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 62 291,87 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 640/28229/20 стягнуто кошти платника податків ПрАТ "Петроімпекс" з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 285 837,03 грн.
Рішення набрало законної сили 29.05.2021.
3 метою опису майна у податкову заставу ГУ ДПС у м. Києві ухвалено рішення від 30.07.2020 № 69166-10 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акти опису майна у податкову заставу від 30.09.2020 № 48/26-15-13-02-27, від 30.09.2021 № 442/26-15-13-02-27, та від 19.01.2023 № 1/26-15-13-05-18.
З метою виконання рішення суду, позивачем до банківських установ надсилались інкасові доручення на суму податкового боргу, а саме: АТ "Альфа-Банк" - інкасові доручення від 09.06.2022 № 2210/26-15-13-05-39, № 2230/26-15-13-05-39, № 2214/26-15-13-05-39, № 2224/26-15-13-05-39, АТ КБ "ПриватБанк" - інкасові доручення від 09.06.2022 № 2223/26-15-13-05-39, № 2229/26-15-13-05-39, № 2212/26-15-13-05-39, № 2213/26-15-13-05-39, № 2211/26-15-13-05-39, № 2231/26-15-13-05-39, № 2215/26-15-13-05-39, № 2225/26-15-13-05-39, № 2217/26-15-13-05-39, № 2216/26-15-13-05-39.
Вказані інкасові доручення були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Оскільки заходи стягнення, вжиті ГУ ДПС у м. Києві, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту також - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:
89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зміст наведених правових норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Тобто, обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21, від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020 тощо.
Отже, положеннями ПК України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Суд зазначає, що до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 (807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14).
Водночас, контролюючий орган, у даному випадку, порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна в сумі 1 016 102,46 грн, не виконавши свій обов'язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів, оскільки додане до матеріалів справи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 року у справі № 640/28229/20 свідчить про вжиття позивачем заходів щодо стягнення коштів з банківських рахунків лише на суму 285 837,03 грн.
Позивач не надав суду доказів звернення до суду з позовом про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, податкового боргу у розмірі 730 265,43 грн (1 016 102,46 грн - 285 837,03 грн), внаслідок чого вимога про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в сумі 1 016 102,46 грн є передчасною.
Правовий висновок Верховного Суду щодо саме такого розуміння вищенаведених норм Податкового кодексу України викладено у постанові від 23.03.2023 у справі №520/15977/20.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір стягненню зі сторін не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 285 837,03 грн (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять сім гривень три копійки) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроімпекс", що перебуває у податковій заставі.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.