Рішення від 24.11.2025 по справі 320/2172/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року Справа № 320/2172/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Антимонопольного комітету України,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад "Криворізький психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз.

Позиції сторін

Позивач вказує на протиправність рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз, оскільки ним не було порушено строків подання скарги, враховуючи, що тендерна пропозиція була оприлюднена замовником в системі 28.12.2022, що підтверджується листами ДП «ПРОЗОРРО» від 27.12.2022 №206/01/1469/06, від 18.01.2023 №206/01/97/06, 09.03.2023 №206/01/366/08.

Відповідач наполягає на правомірності та обґрунтованості спірного рішення від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз, яким скаргу ФОП ОСОБА_1 було залишено без розгляду з підстав невідповідності скарги вимогам частини 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто у зв'язку із порушення строку подання скарги.

Зазначає, що відхилення тендерної пропозиції позивача було оприлюднено рішенням 23.12.2022, а скарга подана 02.01.2023, що не відповідає вимогам Закону.

Посилання на листи ДП «Прозорро» вважає необґрунтованим, оскільки вони не підтверджують дотримання позивачем строку подання скарги.

Третя особою письмових пояснень по суті спору до суду не подано.

Процесуальні дії, рішення у справі

06.02.2023, ухвалою суду дана позовна заява була відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишена без руху у зв'язку із невідповідністю останньої ч. 3 ст. 161 КАС України та визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків позовної заяви.

10.02.2023 позивачем недоліки позовної заяви повністю усунуто.

16.02.2023, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

06.03.2023 до суду надійшов відзив відповідача.

30.03.2023, ухвалою суду задоволено клопотання відповідача, залучено до участі в справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад "Криворізький психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (вул. Треньова, 15, м. Кривий Ріг, 50033, код ЄДРПОУ 03188286) (далі - третя особа, комунальний заклад).

30.03.2023, ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви відповідача Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; задоволено заяву відповідача Антимонопольного комітету України про долучення до справи додаткового доказу та продовження процесуального строку подання додатковий доказів по справі та продовжено Антимонопольному комітету України процесуальний строк для подання додаткових доказів по справі № 320/2172/23 на 10 днів з дня отримання даної ухвали суду.

31.03.2023, 05.04.2023 позивачем подано до суду додаткові пояснення, клопотання про долучення доказів.

06.04.2023 третьою особою подано до суду докази.

02.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзив та 13.05.2023, 02.06.2023, 16.01.2024, 10.06.2024 клопотання позивача щодо стану справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

10.09.2025 відповідачем подано пояснення щодо врахування судом у справі поданого відзиву.

23.09.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи через відправника ДП «ПРОЗОРРО».

Призначено підготовче засідання на 25 вересня 2025 року о 10:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

25.09.2025 до суду прибув представник відповідача Верич Л.А., та позивач ОСОБА_1 , сторони не заперечили проти закриття підготовчого провадження в порядку письмового провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, та подали відповідні заяви.

Відповідно, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 03.11.2025 о 13:15 год.

03.11.2025, ухвалою суду задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання призначене на 03.11.2025 о 13:15 год у справі № 320/2172/23, та наступні судові засідання, ухвалено проводити в режимі відеоконференції з використанням відеоконференцзв'язку "ВКЗ" за участі позивача.

03.11.2025 в судове засідання прибули позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Верич Л.А.

Представник третьої особи до суду не прибув.

Позивач позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.

За відсутності заперечень сторін, судом на місці ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини

Комунальний заклад «Криворізький психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» (Замовник) на веб-сайті уповноваженого органу (https://prozorro.gov.ua/оприлюднив оголошення та тендерну документацію за № UA-2022-10-18-009465-а на проведення процедури відкритих торгів на закупівлю з публікацією з англійською мовою:

Найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора:

ДК 021:2015: 55510000-8 - Послуги їдалень

Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції подали:

1. ФОП ОСОБА_1

2. ТОВ «Партум 20.

3. ТОВ «Контракт продрезерв 5».

4. ТОВ «Оптітрейд»

5. ФОП ОСОБА_2 .

Протоколом №134 від 09.12.2022 замовником комунальним закладом "Криворізький психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" відхилено тендерну пропозицію учасника процедури відкритих торгів № UA-2022-10-18-009465-а.а12 ФОП ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам щодо предмета закупівлі.

Так, заначено, що оскільки учасником надано у складі тендерної пропозиції Рішення про реєстрацію потужностей від 06.09.2019 року r-UA-04-26-2607 на потужність за адресою: АДРЕСА_2 за видом діяльності в тому числі «зберігання», тобто вказана потужність використовується учасником як складське приміщення. У складі тендерної пропозиції відсутній Акт Держпродспоживслужби, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 року № 446 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР») на складське приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

Протокол до оприлюднення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня ухвалення цього інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника з урахуванням статті 10 та частини 1 статті 31 Закону.

13 грудня 2022 р. комунальним закладом "Криворізький психоневрологічний Інтернат" Дніпропетровської обласної ради» було прийнято рішення про відміну торгів (протокол №140 від 13.12.2022 р.).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Партум 20» на рішення про відміну торгів було подано 14.12.2022 скаргу до Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства Постійно діючої адміністративної колегії у сфері державних закупівель.

23 грудня 2022 року Постійно діючою адміністративною колегією прийнято рішення №7703-р/пк-пз, яким зобов'язано Комунальний заклад "Криворізький психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради» скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

28 грудня 2022 року Замовником оприлюднено протокол розгляду тендерних пропозицій, відповідно до якого до участі в аукціоні допущено ТОВ «Партум 20» та ТОВ «Оптітрейд» Пропозиції інших учасників, в тому числі ФОП ОСОБА_1 , були відхилені.

ФОП ОСОБА_1 (далі - Скаржник) через електронну систему закупівель до органу оскарження була подана скарга від 02 січня 2023 № UA-2022-10-18-009465-а.а12 щодо порушення комунальним закладом "Криворізький психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (надалі - Замовник) порядку проведення процедури закупівлі за предметом "Послуги їдалень щодо забезпечення харчування підопічних закладу (аутсорсинг). Services of canteens to provide food for wards of the institution(outsourcing)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2022-10-18-009465-а).

Скаржник зазначив про неправомірне відхилення тендерної пропозиції без урахування умов Тендерної документації та Закону, прийняти рішення про встановлення порушень порядку проведення Процедури закупівлі. Зобов'язати Замовника скасувати Протокол розгляду тендерних пропозицій, опублікований Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу 28 грудня 2022 року. Прийняти рішення зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення Скаржником Тендерної пропозиції (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ). Прийняти рішення зобов'язати Замовника скасувати рішення про допущення до аукціону ТОВ «Оптітрейд». Прийняти рішення зобов'язати Замовника прийняти рішення про відхилення Тендерної пропозиції ТОВ «Оптітрейд».

Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз, яким Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

В рішенні зазначено про те, що на веб-порталі Уповноваженого органу міститься рішення органу оскарження щодо зазначеної Процедури закупівлі від 23.12.2022 № 7703-р/пк-пз, відповідно до якого зазначено, зокрема, що тендерна пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІТРЕЙД" була допущена до аукціону та тендерна пропозиція фізичної особи підприємця ОСОБА_1 була відхилена Замовником. Враховуючи викладене вище, станом на 23.12.2022 був оприлюднений протокол розгляду тендерних пропозицій учасників та рішення стосовно вищезазначених учасників, яке є предметом цієї Скарги, було вже прийнято. Згідно з інформацією, яка оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу. Скарга подана до органу оскарження 02.01.2023, тобто з порушенням строків, встановлених частиною восьмою статті 18 Закону.

Відповідно, спірне рішення прийнято з підстав невідповідності скарги вимогам частини 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (порушення строку подання скарги).

Позивач не погоджуючись із рішенням Антимонопольного комітету України від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз, звернувся до суду із даним позовом.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 922-VIII у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 29 Закону № 922-VIII якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 922-VIII скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель.

Після здійснення оплати скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом із скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону № 922-VIII реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію:

1) дата та час подання скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель;

2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до абзацу четвертого частини восьмої статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцять четвертою 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб'єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Антимонопольному комітету України як органу оскарження надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом розгляду скарг осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, з метою захисту їх прав та законних інтересів.

Так, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до оприлюдненої в електронній системі закупівель Прозорро інформації вартість закупівлі становить 16 995.860,00 грн., що відповідно до курсу НБУ станом на дату оприлюдення закупівлі (18.10.2022 р. 1 євро дорівнює 35,6196 грн.) становить 477 149,10 євро.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг 133 тисячам євро; для робіт 5 150 тисячам євро.

Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.

Оскільки вартість закупівлі послуг по процедурі закупівлі № UA-2022-10-18-009465-а, перевищує 133 тисячі євро, закупівля проводиться з врахуванням особливостей визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи означену вище частину дванадцяту статті 29 Закону № 922-VIII, проведення оцінки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації відбувається у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, його категорію;

2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. присвоєний електронною системою закупівель;

3) перелік тендерних пропозицій;

4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасників;

5) результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону);

6) підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 цього Закону.

Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій може містити іншу інформацію.

Відповідно до листа ДП «ПРОЗОРРО» від 27.12.2022 №206/01/1469/06, вбачається, що до участі в аукціоні допускаються лише ті Постачальники, які відповідають усім вимогам тендерної документації Замовника і щодо яких було прийнято рішення Замовника «Допустити до аукціону». Також у Замовника є можливість вручну внести у відповідне поле причину відхилення Постачальника, щодо якого приймається рішення «Відхилити пропозицію». Це надає змогу Постачальникам розуміти, яка саме невідповідність була виявлена у їхній тендерній пропозиції. Після заповнення всіх необхідних полів Замовник завершує розгляд пропозицій, натиснувши на кнопку «Сформувати протокол розгляду пропозицій». Після цього системою автоматично формується протокол розгляду пропозицій на веб-порталі Prozorro.gov.ua. Під час проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою після формування Протоколу розгляду пропозицій починається період оскарження, згідно зі статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі". У Замовників відсутня можливість завантажити до Системи будь-який документ до винесення свого рішення щодо кожного Постачальника. Уточнення причин відхилення тендерної пропозиції здійснюється у Замовника. З інформацією про проведення перекваліфікацій можна ознайомитись на веб-порталі Prozorro 33 посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/prekvalifikaciya-v-prozorrо-osoblivosti[1]provedennya. Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону. За цим оголошенням Замовник не сформував протокол розгляду тендерних пропозицій та відмінив торги».

В листі ДП «ПРОЗОРРО» від 18.01.2023 №206/01/97/06 щодо оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій у закупівлі UA-2022-10-18-009465-a, повідомило, що по вказаній у зверненні закупівлі протокол розгляду тендерних пропозицій було сформовано 28 грудня 2022 року, будь-яких змін до нього внесено не було.

Також, суд враховує лист ДП «ПРОЗОРРО» від 20.01.2023 №206/01/105/06 з питання роботи електронної системи закупівель, в якому повідомлено, що відповідно до ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону. Після виконання всіх необхідних дій і заповнення всіх необхідних полів, замовник завершує розгляд пропозицій, натиснувши кнопку «Сформувати протокол розгляду пропозицій». Після цього Системою автоматично формується протокол розгляду пропозицій на веб-порталі prozorro.gov.ua, Під час проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою (як у випадку, викладеному у зверненні) після формування Протоколу розгляду пропозицій починається п'ятиденний період оскарження, згідно зі статтею 18 Закону. Будь-який учасник, який подавав пропозицію на попередньому етапі, може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність Замовника.

З листа ДП «ПРОЗОРРО» від 09.03.2023 № 206/01/366/08 слідує, що відповідно до ТЗ процедури на етапі перекваліфікації Замовник розглядає тендерні пропозиції Постачальників та має підтвердити відповідність кожного Постачальника технічним вимогам, кваліфікаційним критеріям та відсутність підстав для відмови в участі згідно ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно по кожному Постачальнику Замовник має прийняти рішення та обрати в системі одну з двох опцій: - допустити до аукціону (другого етапу); - відхилити пропозицію. Після заповнення всіх необхідних полів Замовник завершує розгляд пропозицій, натиснувши кнопку «Сформувати протокол розгляду пропозицій». Після цього Системою автоматично формується Протокол розгляду пропозицій на веб-порталі https://prozorro.gov.ua/. Під час проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою після формування Протоколу розгляду починається період оскарження, згідно зі статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі». Звернуто увагу на те, що до моменту формування Протоколу розгляду Замовник може змінити рішення по Учаснику. Інформація про прийняті рішення їх зміну наявні на порталі в блоці «Протокол розгляду». Протокол розгляду тендерних пропозицій Замовником було сформовано один раз 16:30:32 28.12.2022 року.»

Інші долучені до справи листи від 19.01.2023 №206/01/102/06 та 20.01.2023 №206/01/105/06 містять аналогічні відомості.

Суд, враховуючи вищезазначене вказує, що за наданим до справи роздруківки з системи Prozorro за процедурою закупівлі UA-2022-10-18-009465-a судом встановлено оприлюднення тендерних пропозицій - 28.12.2022, що також підтверджено вищезазначеними листами ДП «ПРОЗОРРО».

Посилання відповідача на рішення №7703-р/пк-пз від 23.12.2023 як доказ оприлюднення в системі Prozorro тендерних пропозицій 23.12.2023 суд вважає необґрунтованим, оскільки зазначене рішення містить в собі лише відповідну оцінку поданої скарги учасником процедури закупівлі, та не може бути доказом оприлюднення тендерних пропозицій 23.12.2023.

Суд враховує та зазначає, що тендерні пропозиції учасниками були подані ще до закінчення визначеного Замовником строку 03.12.2022. Змовником було прийнято рішення 13.12.2022 про відміну торгів. Відповідно Замовником не було виконано процедуру оприлюднення тендерних пропозицій.

Прийняття рішення щодо учасника ФОП ОСОБА_1 13.12.2022, розміщення та доступність його в системі, не є обставиною для подання скарги у строки в силу зазначеного вище ст.ст. 18 та 29 Закону № 922-VIII, оскільки подання скарги передбачено після дотримання Замовником процедури оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Відповідно, враховуючи вищезазначену норму ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднення тендерних пропозицій 28.2.2022, подання скарги ФОП ОСОБА_1 до органу оскарження 02.01.2023, судом не встановлено порушенням скаржником строків, встановлених частиною восьмою статті 18 Закону № 922-VIII.

Відтак, спірне рішення від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд визнає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що за вказаною тендерною пропозицією що відповідно до інформації розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу дана процедура закупівлі завершена, про переможця оголошено 10.01.2023, Замовником 24.01.2023 було укладено договір з переможцем Процедури закупівлі товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРТУМ 20".

Та, наявність обставин завершення процедури закупівлі та укладення 24.01.2023 договору із переможцем не змінює встановлених судом обставин протиправності спірного рішення від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Решта доводів не впливають на висновки суду та не підлягають наданню оцінки.

Щодо розподілу витрат у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду 1073,60 грн.

Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1073,60 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позивачем також заявлено до стягнення понесені витрати на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, серед іншого, є:

надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Приписами ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

У відповідності до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Суд враховує, що відповідачем заявлено заперечення щодо заявлених витрат через застосування принципу співмірності.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі № 640/3098/20, від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 та від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

Так, судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Магера Р.М. укладено Договір про надання правових послуг адвоката №2022/24/12 від 24.12.2022.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що плата за представництво інтересів Клієнта та обсяг послуг обумовлюється укладенням Додаткової угоди до даного Договору та є невід'ємною частиною цього Довогору.

Згідно Додаткової угоди №1 від 24.12.2022 до вказаного Договору гонорар адвоката визначено з погодинної вартості послуг, яка становить 1000,00 грн. за послуги: надання правових консультацій і роз'яснень з правових питань, складання запитів, складання позовної заяви, аналіз законодавства, судової практики та документів клієнта або інших документів, які в повній мірі стосуються Клієнта, інші дії.

Представництво інтересів клієнта у кожному судовому засіданні оплачується окремо, як і витрати, необхідні для виконання умов Договору.

Згідно Акту здачі - приймання наданої правової допомоги №1 від 23.01.2023 слідує надання та визначена вартість послуг адвоката: вивчення та аналіз матеріалів по предмету закупівлі - 4 години часу вартістю 4000,00 грн.; аналіз скарги ТОВ «ПАРТУМ» та прийнятого рішення Антимонопольним комітетом №7703-р/пк-пз від 23.12.2022 - 2 години часу вартістю 2000,00 грн.; аналіз скарги ОСОБА_1 від 02.01.2023 - 2 години часу вартістю 2000,00 грн.; підготовка листів до ДП «Прозорро» та аналіз відповідей на них - 1,5 години часу вартістю 1500,00 грн.; пошук та аналіз судової практики з метою подальшого складення позову - 5 години часу вартістю 5000,00 грн.; формування пакету документів для подачі до суду - 0,5 години часу вартістю 500,00 грн.; підготовка позовної заяви до суду - 5 години часу вартістю 5000,00 грн.. Всього до сплати 20 000,00 грн.

Договір, Додаткова угода та Акт підписаний Сторонами та скріплений печатками. Зауважень Клієнта щодо виконаних адвокатом робіт не викладено.

Надано копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3976.

У постановах Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 380/17067/23, від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі № 200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі № 520/12065/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, сформульовано правовий висновок про те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проаналізувавши подані документи та матеріали справи, суд зазначає, що заявлені вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу є очевидно неспівмірними зі складністю наданих адвокатом обсягом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання таких послуг, оскільки не наведено достатнього обґрунтування щодо витраченого часу та значної вартості наданих послуг.

Заявлені витрати в частині аналізу чинного законодавства в межах спору та їх документального підтвердження, аналіз скарг поданих в межах процедури закупівлі, узгодження правової позиції та формування запитів до ДП «ПРОЗОРРО», матеріалів до позовної заяви не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки саме по собі вказані дії адвоката не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та поданням позовної заяви.

Позивач не надав обґрунтованих доказів того, що вивчення документів у цій справі вимагало значного обсягу часу.

Враховуючи вищезазначене, визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та явно завищеною у контексті обсягу фактично наданих ним послуг та реальним часом витраченим адвокатом, тому суд приходить до висновку про неспівмірність заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу та вважає, що у даному випадку співмірною є сума 10 000 грн, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Таким чином, до відшкодування підлягає сума у розмірі 10 000 грн витрати на правничу допомогу, що є обґрунтованим, відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 04.01.2023 № 84-р/пк-пз.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Миколи Василя Липківського, 45; ЄДРПОУ 00032767) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Миколи Василя Липківського, 45; ЄДРПОУ 00032767) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати з правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.

Попередній документ
132024107
Наступний документ
132024109
Інформація про рішення:
№ рішення: 132024108
№ справи: 320/2172/23
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (25.12.2025)
Дата надходження: 23.12.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Розклад засідань:
25.09.2025 10:30 Київський окружний адміністративний суд
03.11.2025 13:15 Київський окружний адміністративний суд