21 листопада 2025 року м. Київ справа №320/31874/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 11.06.2024 року;
- зобов'язати уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації підставі п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати видати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) довідку із зазначенням строку відстрочки за формою встановленою Додатком 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд забезпечити адміністративний позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншим органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх працівникам та посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо призову позивача на військову служу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024, ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 про відмову у забезпеченні позову та прийняти нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 (повний текст 09.12.2024) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 - без змін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою та належними документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з тим що він є здобувачем ступеню доктора філософії.
Однак, листом відповідачем повідомлено про необхідність особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 та надати всі документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024, разом із позовною заявою та додатками до неї, отримані представником відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Однак, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
05.12.2024 відповідач подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що, повідомивши позивача про необхідність особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 з документами, які підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Крім того, відповідач зауважив, що питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не належить до компетенції суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов'язаний.
Крім того, з 01.05.2022 є здобувачем вищої освіти у Державному закладі «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління», до якого він був зарахований наказом №41-з. Позивач навчається за денною формою здобуття освіти та отримує науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю « 183 - Технології захисту навколишнього середовища», що підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №44702, сформованою 10.06.2024.
Судом встановлено, що під час навчання брав участь у виконанні науково-дослідних робіт, виконавцем яких був Державний заклад «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління», зокрема щодо впливу видобутку залізистих кварцитів Гуляйпільського родовища та відновлення Каховського гідровузла. Крім того, є співавтором кількох наукових публікацій, надрукованих у фахових виданнях, а також однієї роботи, поданої до друку у «Віснику Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна», а також є директором Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд Дмитра Касьяненка», що підтверджується наказом призначення директора від 05.05.2022.
11.06.2024 позивач, засобами поштового зв'язку, подав до відповідача нотаріально завірену заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, додавши до заяви довідку про здобувача освіти №44702, сформовану 10.06.2024 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
21.06.2024 адвокатом Халупко Сергієм В'ячеславовичем, в інтересах позивача, направлено адвокатський запит із проханням надати інформацію щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
02.07.2024 позивачем отримано лист ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.06.2024 №К/8081, в якому повідомлено про необхідність особисто прибути до відповідача та надати документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).
Приписами статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Частиною 7 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, під час дії мобілізації вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Поряд з цим статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 23 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед інших, військовозобов'язані здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, на час подання позивачем заяви про надання відстрочки він не підлягав мобілізації.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п. 1 Порядку №560, він регулює процедуру надання військовозобов'язаним і резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, а також порядок її оформлення.
Відповідно до п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону №3543-ХІІ.
Як встановлено судом, 11.06.2024 позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказана заява отримана відповідачем 13.06.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0100114726286.
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно п. 59 Порядку № 560 Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-ХІ.
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, зокрема повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати необхідні документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно Додатку 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема для отримання відстрочки на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 вказаного Закону, надається довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Судом встановлено, що позивач разом з заявою про відстрочку надав відповідачу довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 10.06.2024.
Отже, позивачем дотримано процедуру подання (направлення) документів, з метою реалізації його права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Однак, листом від 18.06.2024 №К/8081 відповідач повідомив позивача про необхідність особисто прибути та надати документи, що посвідчують особу (паспорт, військово-обліковий документ) та документи, що підтверджують право на відстрочку.
Суд зазначає, що Закон №2232-XII, Закон №3543-XII, Порядок №560, Порядок №1487 не зобов'язують військовозобов'язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 23 Закону №3543-XII.
Також Порядок №1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують саме право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо). При цьому обов'язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожним у спірних правовідносинах.
У цих правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Однак всупереч пунктам 9, 11 Положення №154 заяву позивача відповідач не розглянув по суті та не здійснив перевірку наявності (відсутності) підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Крім того, лист відповідача не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні чинного законодавства. Відповідно до Додатку 7 Порядку №560, у разі відмови у наданні відстрочки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний оформити відповідне рішення у формі повідомлення. Таке повідомлення повинно містити дату, номер, відомості про рішення комісії та обґрунтовані підстави для відмови. Лист відповідача носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання. Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За таких обставин, оскільки заява позивача від 11.06.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не була належним чином розглянута відповідачем, а також відсутнє оформлене рішення про її надання або обґрунтована відмова, дії відповідача свідчать про протиправну бездіяльність, яка виражається у неприйнятті відповідного рішення.
Оскільки відповідач не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно чинного законодавства, та не прийняв рішення, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
Таким чином, з огляду на нормативно-правове регулювання правовідносин, чинне на момент їх виникнення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного розгляду по суті заяви позивача від 11.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особи, яка є здобувачем вищої освіти та зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та видати довідку із зазначенням строку такої відстрочки, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не прийнято рішення щодо надання відстрочки позивачу, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач порушив права чи законні інтереси позивача.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
За таких обставин, похідна вимога про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та видати довідку із зазначенням строку такої відстрочки задоволенню не підлягає як передчасна, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 11.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву від 11.06.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на від призову на військову службу під час мобілізації підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та прийняти рішення, відповідно до чинного законодавства.
4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 .
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.