24 листопада 2025 року м. Київ № 640/23236/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС з позовом до Північного офісу Держаудитслужби України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби щодо закупівлі: Протипожежні заходи у головному корпусі (51700000-9 - Послуги зі встановлення протипожежного устаткування) (ідентифікатор закупівлі UА-2020-05-18-001634-c), оприлюднений в cистемі електронних закупівель «Прозорро» 15.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки результатів моніторингу процедури закупівлі не відповідають фактичним обставинам, доводи відповідача щодо наявності неправомірних дій позивача є безпідставними, а зобов'язання Північного офісу Держаудитслужби щодо усунення вказаного порушення, є необґрунтованим та таким, що не підлягає виправленню позивачем.
Жодної із встановлених згідно Закону підстав для розірвання договору про закупівлю або визнання такого договору недійсним відповідач за текстом висновку не визначив, що свідчить про безпідставність та необгрунтованість вимоги Північного офісу Держаудитслужби до позивача стосовно розірвання ним договору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від Північного офісу Держаудитслужби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначає про те, що пред'явлений позов є необгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. За результатом аналізу інформації розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, було встановлено, що в порушення п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII у редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин), замовником у тендерній документації не зазначено відомостей стосовно строків виконання робіт/надання послуг та в порушення п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, не зазначено умов для об'єднання учасників щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 цього Закону. Також, на порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону № 922, опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.
Поряд з цим, в порушення ч. 16 ст. 29 Закону № 922, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей не містить посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності та перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Крім того, згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій 10.07.2020 № 851, замовником повторно, після проведення аукціону, здійснено розгляд тендерної пропозиції ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» на відповідність умовам тендерної документації. За результатами повторного розгляду, тендерну пропозицію ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» відхилено у зв'язку з тим, що тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам тендерної документації, чим порушено вимоги ч. 12 ст. 29 Закону № 922, відповідно до якої замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій.
Стороною позивача було подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій наголошено на безпідставності наведених у відзиві доводів та зауважено, що вони не враховують обставин та посилань, наведених позивачем у позовній заяві та фактично відтворюють висновок моніторигу процедури закупівлі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Північного офісу Державної аудиторської служби України від 04.09.2020 № 152 було проведено моніторинг закупівлі: Протипожежні заходи у головному корпусі (51700000-9 - Послуги зі встановлення протипожежного устаткування), яка проводилась Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго».
Північним офісом Держаудитослужби 15.09.2020 у системі «Прозорро» було опубліковано висновок про результати провеленого моніторингу. Відповідно до висновку, відповідачем було встановлено наступні порушення: «За результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення п. 2 та 7 ч. 2 ст. 22, п. 8 ч. 2 ст. 21, ч. 16 ст. 29, ч. 12 ст. 29, ч. 2 ст. 29, ч. 2 ст. 32 Закону № 922».
Відповідно до п. 3 констатуючої частини висновку Північного офісу Держаудитслужби з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, зобов'язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства зжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
У відповідь на зазначене зобов'язання, позивачем у встановленому згідно Закону України «Про публічні закупівлі» порядку та у відповідні строки було надано заперечення до висновку.
Позивач не погоджується з такими висновками та вважає вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Положеннями Закону № 922 у редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п. п. 3 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно змісту п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Тож, відповідач у даній справі, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України та наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом № 922.
Згідно з приписами п. 14 ч.1 ст. 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у ч. 8 та 9 ст. 3 цього Закону.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені п. 1 - 5 ч. 2 ст. 8 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Статтею 5 Закону № 922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922).
Стосовно порушення п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, замовником у тендерній документації не зазначено відомостей стосовно строків виконання робіт/налання послуг, суд зазначає, що у п. 4.4 ч. 4 розділу І тендерної документації на закупівлю: Протипожежні заходи у головному корпусі (51700000-9 - Послуги зі встановлення протипожежного устаткування) зазначено, що строк виконання робіт встановлюється графіком виконання робіт, який переможець процедури закупівлі складає під час укладення договору та погоджує його з замовником. У пункті 11 Технічних вимог на закупівлю робіт (Додаток № 2 до ТД) зазначено: строк дії договору: з дати укладання до 31.01.2021 включно. У пункті 12.1 вказано: етапи виконання робіт та терміни виконання цих етапів встановлюються графіком виконання робіт, який переможець цроцедури закупівлі складає під час укладення договору та погоджує його з замовником, що є невід'ємною частиною договору.
Таким чином, рішення відповідача, щодо наявності порушення в діях позивача в цій частині є необґрунтованим, за відсутністю складу порушення вимог Закону з боку позивача та помилкового визначення відповідачем суб'єкта такого порушення.
Стосовно не зазначення інформації для об'єднання учасників, а саме, порушення п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, не зазначено для об'єднання учасників умов щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 цього Закону, суд звертає увагу на те, що ч. 5 розділу III ТД містить інформацію про Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені ст. 17 Закону № 922, а перелік документального підтвердження інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям зазначається замовником у Додатку № 5 до ТД. Усі вищевказані умови та вимоги ТД стосуються усіх учасників процедури закупівлі без виключення, у т.ч. об'єднання учасників.
Принципи здійснення публічних закупівель щодо відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також щодо недискримінації учасників та рівного ставлення до них, викладені у ч. 1 ст. 5 Закону, замовником не порушені, тому, на переконання суду, рішення відповідача щодо наявності неправомірних дій позивача за даним
питанням є необґрунтованим, а зобов'язання Північного офісу Держаудитслужби щодо усунення вказаного порушення є таким, що не підлягає виправленню позивачем.
У частині висновку про не зазначення в оголошенні інформації про мову, а саме, порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону № 922 - опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, суд враховує, що в електронній системі закупівель форма оголошення не містить поля для заповнення інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.
Згідно з п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно що вимог тендерної документації. Інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції, зазначається в частині сьомій розділу І ТД. Тендерна документація відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону оприлюднюється разом з оголошенням про проведення відкритих торгів.
Таким чином, принципи здійснення публічних закупівель щодо відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також щодо недискримінації учасників та рівного ставлення до них, викладені у частині першій статті п'ятої Закону, замовником не порушені.
Оскільки відповідачем виявлена лише невідповідність технічних аспектів системи
«Прозорро» Закону, це не бути підставою для висновку про те, що таке порушення виникло з боку позивача - Замовника торгів, тому воно і не підлягає усуненню з боку позивача, який у даному випадку, не є стороною (особою) справи за відповідним порушенням.
Також, у висновку зазначено про те, що в порушення ч. 16 ст. 29 Закону № 922, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей не містить посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності та перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Слід звернути увагу на те, що у вимозі про усунення невідповідностей тендерної пропозиції наявне посилання на те, що документ учасника не відповідає тендерній документації, а також замовником було чітко та розвернуто зазначено, що саме потрібно виправити у документі, при цьому, вимогу учасником було виконано повністю, і учасника було допущено до аукціону. Протилежного суду не зазначено та не доведено.
Щодо зауважень контролюючого органу щодо повторного розгляду тендерної ппопозиції, де здійснено розгляд тендерної пропозиції ТОВ «Інженерно-проектно-виробнича компанія «Спецзахист» на відповідність умовам тендерної документації, суд звертає увагу на те, що за результатами повторного розгляду, таку тендерну пропозицію було відхилено, у зв'язку з тим, що тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам тендерної документації.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 922 у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, кпім інформації про ціну/пциведену ціну тендерної пропозинії.
Таким чином, до аукціону у замовника відсутня можливість перевірити відповіщність
кошторису та Комерційної пропозиції учасника умовам ТД, адже інформяттія про ціну тендерної пропозиції до аукціону не розкривається, з огляду на що, на підставі ч. 9 ст. 29 Закону кошторис та Комерційну пропозицію, де зазначається ціна тендерної пропозиції учасника, замовником було розглянуто після оцінки тендерних пропозицій (аукціону), в результаті чого, було виявлено невідповідність кошторису вимогам ТД. Суд вважає, що рішення відповідача щодо наявності порушень в цій частині є недоведеним, тому зобов'язання Північного офісу Держаудитслужби щодоусунення вказаного порушення, є необгрунтованим.
Крім того, слід наголосити, що у висновку Північного офісу Держаудитслужби міститься вимога до замовника, згідно якої, позивач повинен розірвати договір, проте, суд зауважує, що за змістом висновку не було встановлено нецільового використання коштів, а отже, договір №17/6 від 12.08.2020 про закупівлю послуг зі встановлення протипожежного устаткування, укладений за результатами процедури відкритих торгів з ТОВ «Донбасенергоспецремонт», є діючим, сторони розпочали по ньому виконання своїх зобов'язань та понесли витрати у вигляді передплати ТОВ «Донбасенергоспецремонт» за проведення експертизи кошторисної документації, що підтверджується листом ТОВ «Донбасенергоспецремонт» №14 від 24.09.2020. Враховуючи, що вимога відповідача щодо розірвання позивачем договору про закупівлю, є непропорційною та не співмірною.
Жодної із встановлених згідно Закону підстав для розірвання договору про закупівлю
або визнання такого договору недійсним, відповідач у висновку не визначив.
Суд вважає, що з урахуванням наведених обставин, у сукупності, оскаржуваний висновок складено відповідачем без врахування фактичних обставин.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний висновок є необґрунтованим, оскільки не встановлені/відсутні порушення вимог чинного законодавства при проведенні процедури закупівлі зі сторони позивача, тому, вказаний висновок про результати моніторингу закупівлі підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стороною відповідача не було доведено правомірність прийнятого висновку, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України щодо закупівлі: Протипожежні заходи у головному корпусі (51700000-9 - Послуги зі встановлення протипожежного устаткування) (ідентифікатор закупівлі UА-2020-05-18-001634-c), оприлюднений в cистемі електронних закупівель «Прозорро» 15.09.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС (ЄДРПОУ 00131334) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.