24 листопада 2025 року м. Київ справа №320/13457/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У провадженні Київського окружного адміністративного перебуває електронна адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 31.01.2024 № 117/Ж10/31-00-07-03-02-25 та рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про опис майна у податкову заставу № 16/31-00-13-24 від 04.03.2025.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що не порушував вимог валютного законодавства, оскільки виконав свої зобов'язання як резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних вимог за наявності належним чином оформлених документів. Позивач також стверджує, що контролюючим органом не було доведено наявність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, з огляду на що податкове повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення про опис майна прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства України, а саме приписів ч. 2 ст. Закону № 2473-VIII, в частині ненадходження валютних коштів/неповернення товару від компанії-нерезидента Energy Gate Europa Sp. z.o.o. Зазначено також, що статтею 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", який є спеціальним законом в сфері здійснення валютних операцій, передбачено проведення розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів виключно у грошовій формі, під якою слід розуміти надходження валютних цінностей як в національній, так і в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, у залежності від виду і особливостей зовнішньоекономічних контрактів, у яких визначено валюту розрахунків. Грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Відтак, відповідач вважає, що оскаржувані рішення не підлягають скасуванню з мотивів їх правомірності та обґрунтованості.
Позивач також надав до суду додаткові пояснення, у яких наголошено на обґрунтованості позовних вимог.
Відповідачем направлено до суду письмові пояснення, в яких акцентовано увагу на правомірності та обґрунтованості висновків, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 постановлено перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 08 жовтня 2025 року о 13.00 год.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за рамковим контрактом від 05.04.2023 №EX-04/23 за період діяльності з 05.04.2023 по 30.09.2024 згідно листа ДПС України від 23.09.2024 № 26563/7/99-00-07-04-02-07 щодо інформації наданої НБУ (лист від 18.09.2024 № 25-0005/71240 складено акт від 30.12.2024 № 2992/Ж5/31-00-07-03-02-15/41427817 та встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Під час перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з компанією нерезидентом Energy Gate Europa Sp. z.o.о. за контрактом (угодою) від 05.04.2023 № EX-04/23 за період діяльності з 05.04.2023 по 30.09.2024 встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону No 2473-VIII в частині ненадходження валютних коштів/неповернення товару від компанії - нерезидента Energy Gate Europa Sp. z.o.o. на суму 1 448 113,38 євро, який реалізовано згідно з митною декларацією від 15.02.2024 ЕК 1 ДР №24UA903020001540U0 на загальну суму 1 997 461,03 євро (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 12.08.2024), що, на переконання контролюючого органу, свідчить про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 49 днів (13.08.2024 - 30.09.2024) та ненадходження валютних коштів/неповернення товару від компанії - нерезидента Energy Gate Europa Sp. z.o.o. на суму 194 582,82 євро, який реалізовано згідно з митною декларацією від 12.03.2024 ЕК 1 ДР №24UA903020002266U5 на загальну суму 194 582,82 євро (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 07.09.2024), що свідчить про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на 23 дні (08.09.2024 - 30.09.2024).
Акт перевірки від 30.12.2024 № 2992/Ж5/31-00-07-03-02-15/41427817 отримано платником податків 30.12.2024 (вхідний № 2).
Не погоджуючись з актом перевірки ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" 17.01.2025 звернулося до Комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з запереченням (вих. № 8/1).
Комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розглянуто заперечення ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" від 17.01.2025 вих. № 8/1 на акт перевірки від 30.12.2024 №2992/Ж5/31-00-07-03-02-15/41427817 та 31.01.2025 р. та прийнято рішення №133/Ж12/31-00-07-03-02-27 про залишення його без задоволення, а висновків акту перевірки - без змін.
На підставі акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "С" від 31.01.2024 № 117/Ж10/31-00-07-03-02-25, яким позивачу визначено пеню за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 10 213 868,89 грн.
10.03.2025 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" одержано від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків рішення про опис майна у податкову заставу № 16/31-00-13-24 від 04.03.2025, відповідно до якого, згідно статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, відповідачем вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у податкову заставу (в тому числі майна, право власності на яке платник податків набуде у майбутньому).
Позивач, вважаючи оскаржувані рішення контролюючого органу протиправними, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VІІІ (далі Закон №2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII (далі Закон №959-XII) експорт (експорт товарів) продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Момент здійснення експорту (імпорту) момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Іноземна валюта:
- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,
- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,
- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом № 2473-VIII.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
У статті 1 Закону №2473-VIII наведено, що валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак, зокрема: операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено статтею 13 Закону України №2473.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою, п'ятою, восьмою статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Водночас, згідно з пунктом 14-2 постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
У пункті 14-4 Постанови № 18 наведено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
У пункті 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі Інструкція № 7), передбачено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
У пункті 7 Інструкції № 7 наведено, що розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Згідно зі статтями 627, 628 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України), зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з частиною третьою якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.
У статті 14 Закону №959-XII передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
Згідно зі статтею 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Статтею 5 Закону №959-XII передбачено, що усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Згідно з статтею 6 Закону №959-XII зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, за винятком випадків, передбачених законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Отже, зазначені норми визначають те, що суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.
Таким чином, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов'язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов'язковою умовою припинення зобов'язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18 вже зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.07.2021 у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов'язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та компанією-нерезидентом "Energy Gate Europa Sp. Z.o.o." був укладений зовнішньоекономічний рамковий контракт від 05.04.2023 № ЕХ-04/23.
Описуючи порушення в частині перевірки дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за рамковим контрактом від 05.04.2023 № ЕХ-04/23, укладеним між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (Продавець) та компанією-нерезидентом "Energy Gate Europa Sp. Z.o.o." (Покупець), контролюючий орган зазначив, що предметом договору, якщо інше не зазначено у Додатковій Угоді про внесення змін, цей Рамковий Договір (включаючи Додатки до нього та додаткову угоду про внесення змін (надалі - "Додаткова Угода про Внесення Змін") регулює всі угоди, які будуть укладені Сторонами щодо купівлі, продажу, поставки та прийому Природного Газу, включаючи Опціони на купівлю, продаж, поставку та прийому Природного Газу (кожна з таких угод надалі - "Індивідуальний Договір"). Сторони укладають цей Рамковий Договір та Індивідуальні Договори виходячи з розуміння, що усі Індивідуальні Договори та цей Рамковий Договір становлять єдиний договір між Сторонами (далі по тексту разом - "Договір"), а також, що Сторони не укладали б Індивідуальні Договори, якщо б це було не так. Положення цього Рамкового Договору становлять невід'ємну частину коленого Індивідуального Договору, але можуть доповнюватись умовами кожного Індивідуального Договору.
Статтею 13 пункту 3 Рамкового Контракту від 05.04.2023 № ЕХ-04/23 встановлено взаємне зарахування платежів та визначено, що, якщо згідно з Додатковою Угодою про внесення змін цей пункт 13.3. (Взаємне зарахування платежів) застосовується, якщо у будь-який день кожна із Сторін буде зобов'язана сплатити одну чи кілька сум в однаковій валюті (для цих цілей всі валюти Єврозони вважатимуться єдиною валютою) відповідно до одного чи кількох Індивідуальних Договорів, то такі суми для кожної Сторони додаються одна до одної, і Сторони виконують свої відповідні платіжні зобов'язання через взаємне зарахування платежів; у цьому випадку Сторона, що заборгувала більшу підсумкову суму (якщо така є), сплачує іншій Стороні різницю між належними до сплати загальними сумами.
З акту перевірки також вбачається, що контролюючим органом встановлено, що 28.12.2023 між сторонами укладений Індивідуальний контракт № 2 до Рамкового Контракту про поставку та прийом природного газу від 05.04.2023 № ЕХ-04/23, строк дії якого: з дня підписання до повного виконання зобов'язань за ним.
При цьому, договірна ціна розраховується як сума закупівлі на біржі у Польщі, враховуючи маржу 2 Євро. Після завершення періоду постачання Сторони підтверджують остаточну ціну договору в окремому Додатку або комерційному звіті. Плановий обсяг закупівлі: 43 902,609 МВт або 4 074 677,000 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору).
Період постачання: з 01.10.2024 06:00 ЦЄЧ по 31.10.2024 - 06:00 ЦЄЧ. Ціна для митного оформлення: 40 євро / МВт*год. Загальна Сума Контракту: 1 756 104,36 Євро. Пункт постачання: ВТЗ-Україна-Польща (Українсько-Польський кордон) Дроздовичі на умовах поставки РСА поставки згідно Інкотермс-2020. Газ природний, що класифікується у товарних підкатегоріях України, 2711 21 00 00 згідно з УКТЗЕД. Інші умови: Контрагент повинен здійснити відбір природного газу з митного складу у режимі short-haul з подальшим реекспортом до Україно-Польського кордону, а Покупець зобов'язаний прийняти природний газ на Україно-Польському кордоні. Оплата здійснюється на рахунок Продавця.
Згідно Додатку № 1 від 14.02.2024 до Індивідуального контракту № 3 до Рамкового Контракту про поставку та прийом природного газу № ЕХ-04/23 від 05.04.2023, період постачання: з 12.01.2024 06:00 ЦЄЧ по 31.01.2024 06:00 ЦЄЧ. Максимальний договірний обсяг: 1 657,000 МВт або 155 073,00 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Договірний обсяг для цілей митного оформлення в Україні: 1 567,813,000 МВт або 155 073,00 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Ціна для митного оформлення: 48,26 Євро/МВт*год. Загальна сума Контракту: 80 006,06 Євро. Оплата здійснюється за рахунок Продавця.
30.01.2024 між Сторонами укладений Індивідуальний контракт № 4 до Рамкового Контракту про поставку та прийом природного газу від 05.04.2023 № ЕХ-04/23, строк дії якого з дати підписання до повного виконання зобов'язань за ним. Договірна ціна розраховується як сума закупівлі на біржі у Польщі, враховуючи маржу 2 Євро. Після завершення періоду постачання Сторони підтверджують остаточну ціну договору в окремому Додатку або комерційному звіті. Плановий обсяг закупівлі: 28 302,466 МВт або 2 631 628,43 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Період постачання: з 01.02.2024 06:00 ЦЄЧ по 01.03.2024 - 06:00 ЦЄЧ. Максимальний договірний обсяг: 28 302,466 МВт або 2 631 628,43 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Договірний обсяг для цілей митного оформлення в Україні: 28 302,466 МВт або 2 631 628,43 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Ціна для митного оформлення: 45 Євро/МВт*год. Загальна Сума Контракту: 1 273 610,97 Євро. Пункт постачання: ВТЗ-Україна-Польща (Українсько-Польський кордон) Дроздовичі на умовах поставки РСА поставки згідно Інкотермс-2020. Газ природний, що класифікується у товарних підкатегоріях України, 2711 21 00 00 згідно з УКТЗЕД.
Інші умови: Контрагент повинен здійснити відбір природного газу з митного складу у режимі short-haul з подальшим реекспортом до Україно-Польського кордону, а Покупець зобов'язаний прийняти природний газ на Україно-Польському кордоні.
Оплата здійснюється на рахунок Продавця.
Відповідно до Додатку № 1 від 05.04.2023 до Індивідуального контракту № 4 до Рамкового Контракту про поставку та прийом природного газу № ЕХ-04/23 від 05.04.2023, період постачання: з 01.02.2024 06:00 ЦЄЧ по 29.02.2024 06:00 ЦЄЧ. Максимальний договірний обсяг: 4 031,969 МВт або 378 542,00 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору).
Договірний обсяг для цілей митного оформлення в Україні: 4 031,969 МВт або 378 542,00 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Ціна для митного оформлення: 48,26 Євро/МВт*год. Загальна сума Контракту: 194 582,82 Євро. Оплата здійснюється за рахунок Продавця.
28.02.2024 між Сторонами укладений Індивідуальний контракт № 5 до Рамкового Контракту про поставку та прийом природного газу від 05.04.2023 № ЕХ-04/23, строк дії якого з дати підписання до повного виконання зобов'язань за ним. Договірна ціна розраховується як сума закупівлі на біржі у Польщі, враховуючи маржу 2 Євро. Після завершення періоду постачання Сторони підтверджують остаточну ціну договору в окремому Додатку або комерційному звіті.
Плановий обсяг закупівлі: 28 302,466 МВт або 1 937 008 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору).
Період постачання: з 01.03.2024 06:00 ЦЄЧ по 01.04.2024 - 06:00 ЦЄЧ. Максимальний договірний обсяг: 28 832,00 МВт або 1 937 008 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Договірний обсяг для цілей митного оформлення в Україні: 20 832,00 МВт або 1 937 008 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Ціна для митного оформлення: 48,26 Євро/МВт*год. Загальна Сума Контракту: 1 005 352,32 Євро. Пункт постачання: ВТЗ-Україна-Польща (Українсько-Польський кордон) Дроздовичі на умовах поставки РСА поставки згідно Інкотермс-2020. Газ природний, що класифікується у товарних підкатегоріях України, 2711 21 00 00 згідно з УКТЗЕД.
Інші умови: Контрагент повинен здійснити відбір природного газу з митного складу у режимі short-haul з подальшим реекспортом до Україно-Польського кордону, а Покупець зобов'язаний прийняти природний газ на Україно-Польському кордоні.
Оплата здійснюється на рахунок Продавця.
Згідно Додатку № 1 від 05.04.2023 до Індивідуального контракту № 5 до Рамкового Контракту про поставку та прийом природного газу № ЕХ-04/23 від 05.04.2023, період постачання: з 01.03.2024 06:00 ЦЄЧ по 31.03.2024 06:00 ЦЄЧ. Максимальний договірний обсяг: 20 439,991 МВт або 1 934 587,00 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору).
Договірний обсяг для цілей митного оформлення в Україні: 20 439,991 МВт або 1 934 587,00 м3 +- 5% (розбіжність за правилами ОБА (Оперативного Балансового Рахунку) згідно п. 4 статті 6 Рамкового договору). Ціна для митного оформлення: 48,26 Євро/МВт*год. Загальна сума Контракту: 986 433,97 Євро. Оплата здійснюється за рахунок Продавця.
В акті перевірки зазначено, що за перевірений період з 05.04.2023 по 30.09.2024 згідно рамкового Контракту № ЕХ-04/23 від 05.04.2023 та індивідуальних договорів від 28.12.2023 № 2, від 31.10.2023 № 3, від 30.01.2024 № 4, від 28.02.2024 № 5, укладених з компанією-нерезидентом Energy Gate Europa Sp. z.o.o. (Варшава, Польща), ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" отримано попередню оплату за природний газ на загальну суму 737 147,68 євро.
Інформація щодо виконання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" Рамкового Контракту № ЕХ-04/23 від 05.04.2023 та індивідуальних договорів наведена податковим органом в Додатку №1-ЕК до Акту перевірки.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що від компанії-нерезидента ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" надійшов природний газ згідно митних декларацій:
- ЕК 11 ДР 24UA903020001435U3 від 14.02.2024 на загальну суму 80 006,06 євро;
- ЕК 11 ДР 24UA903020001514U2 від 15.02.2024 на загальну суму 107 793,97 євро;
- ЕК 11 ДР 24UA903020001540U0 від 15.02.2024 на загальну суму 1 997 461,03 євро;
- ЕК 11 ДР 24UA903020002266U5 від 12.03.2024 на загальну суму 194 582,82 євро;
- ЕК 11 ДР 24UA903020003061U9 від 09.04.2024 на загальну суму 986 433,97 євро.
Як зазначено самим відповідачем в акті перевірки, на підставі Рамкового Договору № EX-04/23 від 05.04.2023 та Рамкового Договору № 001/04 від 16.09.2019, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та компанія-нерезидент Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. (Варшава, Польща) здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 6 150 187,58 Євро.
У свою чергу, відповідачем встановлено, що станом на 30.09.2024 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" за результатами перевірки мало непогашену дебіторську заборгованість від нерезидента на загальну суму 2 629 130,17 Євро. Термін погашення дебіторської заборгованості:
- відносно суми 1 448 113,38 євро - 12.08.2024;
- відносно суми 194 582,82 євро - 07.09.2024;
- відносно суми 986 433,97 євро - 05.10.2024.
Податковим органом також визначено, що згідно даних бухгалтерського обліку платника податків за результатами проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог, по рахунку 362 відсутня дебіторська або кредиторська заборгованість за контрактом № ЕХ-04/23 від 05.04.2023.
Суд вказує також, що зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами, а саме Рамковим Договором № ЕХ-04/23 від 05.04.2023, Рамковим Договором № ІМ-04/23 від 05.04.2023 та Рамковим Контрактом № 001/04 від 16.09.2019, що укладені між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та компанією-нерезидентом Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. (Варшава, Польща), здійснено сторонами у порядку статті 601 ЦК України, у відповідності до якої Сторони дійшли згоди про припинення зустрічних однорідних вимог за укладеними між ними правочинами. Відповідачем не заперечується проведення таких операцій між сторонами у законний спосіб.
Судом встановлено, що компанією-нерезидентом Energy Gate Europa Sp. z.o.o. (Варшава, Польща) направлено на адресу ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" відповідну заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, в якій зазначено, що станом на 02.04.2024 існують грошові зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" за наступними Індивідуальними контрактами в рамках Рамкового Договору №ЕХ-04/23 від 05.04.2023, строк виконання яких настав:
1) за Індивідуальним контрактом № 2 від 28.12.2023 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у сумі 2 105 255,00 євро;
2) за Індивідуальним контрактом № 3 від 11.01.2024 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у сумі 80 006,06 євро;
3) за Індивідуальним контрактом № 4 від 30.01.2024 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у сумі 194 582,82 євро;
4) за Індивідуальним контрактом № 5 від 28.02.2024 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у сумі 986 433,97 євро.
Станом на 02.04.2024 існували грошові зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" за наступними Індивідуальними контрактами в рамках Рамкового Договору № ІМ-04/23 від 05.04.2023, строк виконання яких настав:
1) за Індивідуальним контрактом № 2 від 03.10.2023 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у сумі 821 058,21 євро;
2) за Індивідуальним контрактом № 8 від 28.02.2024 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у сумі 2 700 000,00 євро.
Таким чином, станом на 02.04.2024 загальна заборгованість ENERGY GATE EUROPE sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" становила 6 887 336,06 євро.
Крім того, судом встановлено також, що станом на 02.04.2024 існували грошові зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. за наступними Окремими контрактами та Додатків до них в рамках Рамкового Контракту № 001/04 від 16.09.2019, строк виконання яких настав:
1) за Додатком № 2 від 18.11.2022 до Окремого контракту № 9 від 24.10.2023 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. у сумі 716 316,88 євро;
2) за Додатком № 3 від 28.11.2022 до Окремого контракту № 9 від 24.10.2023 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. у сумі 346 727,98 євро;
3) за Додатком № 1 від 29.11.2022 до Окремого контракту № 11 від 16.12.2022 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. у сумі 2 441 767,59 євро;
4) за Додатком № 2 від 10.01.2023 до Окремого контракту № 11 від 16.12.2022 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. у сумі 1 101 006,81 євро;
5) за Додатком № 1 від 16.01.2023 до Окремого контракту № 13 від 30.12.2022 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. у сумі 1 544 368,32 євро.
Таким чином, станом на 02.04.2024 загальна заборгованість ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед ENERGY GATE EUROPE sp. z.o.o. становила 6 150 187,58 євро.
Отже, ENERGY GATE EUROPE sp. z.o.o., в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, повідомило ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 6 150 187,58 євро грошових зобов'язань Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та 6 150 187,58 євро грошових зобов'язань ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o.
ENERGY GATE EUROPE sp. z.o.o. у зазначеній заяві повідомлено ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", що після зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" вважаються припиненими в сумі 6 150 187,58 євро за наступними Індивідуальними контрактами в рамках Рамкового Договору № ЕХ-04/23 від 05.04.2023 та Рамкового Договору № ІМ-04/23 від 05.04.2023:
- за Індивідуальним контрактом № 2 від 28.12.2023 до Рамкового Договору № ЕХ-04/23 від 05.04.2023 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" в сумі 2 105 255,00 євро;
- за Індивідуальним контрактом № 3 від 11.01.2024 до Рамкового Договору №ЕХ-04/23 від 05.04.2023 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" в сумі 80 006,06 євро ;
- за Індивідуальним контрактом № 4 від 30.01.2024 до Рамкового Договору № ЕХ-04/23 від 05.04.2023 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" в сумі 194 582,82 євро ;
- за Індивідуальним контрактом № 2 від 03.10.2023 до Рамкового Договору № ІМ-04/23 від 05.04.2023 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" в сумі 821 058,21 євро ;
- за Індивідуальним контрактом № 8 від 28.02.2024 до Рамкового Договору № ІМ-04/23 від 05.04.2023 невиконане грошове зобов'язання Energy Gate Europa Sp. z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" в сумі 2 700 000,00 євро.
Крім того, після зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. перед ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" вважаються частково припиненими в сумі 249 285,49 Євро за Індивідуальним контрактом № 5 від 28.02.2024 до Рамкового Договору № ЕХ-04/23 від 05.04.2023.
Також ENERGY GATE EUROPE sp.z.o.o. у зазначеній заяві повідомлено ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", що після зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. вважаються припиненими в сумі 6 150 187,58 євро за наступними Окремими контрактами та Додатків до них в рамках Рамкового Контракту № 001/04 від 16.09.2019, строк виконання яких настав:
- за Додатком № 2 від 18.11.2022 до Окремого контракту № 9 від 24.10.2023 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. в сумі 716 316,88 євро;
- за Додатком № 3 від 28.11.2022 до Окремого контракту № 9 від 24.10.2023 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. в сумі 346 727,98 євро;
- за Додатком № 1 від 29.11.2022 до Окремого контракту № 11 від 16.12.2022 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. в сумі 2 441 767,59 євро;
- за Додатком № 2 від 10.01.2023 до Окремого контракту № 11 від 16.12.2022 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. в сумі 1 101 006,81 євро;
- за Додатком № 1 від 16.01.2023 до Окремого контракту № 13 від 30.12.2022 невиконане грошове зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. в сумі 1 544 368,32 євро.
Після зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" перед Energy Gate Europa Sp. z.o.o. за Індивідуальним контрактом № 5 від 28.02.2024 до Рамкового Договору № ЕХ-04/23 від 05.04.2023 в сумі 737 148,48 євро залишаються непогашеними.
Отже, з огляду на вищенаведене, судом встановлено, що вимоги між позивачем та компанією-нерезидентом Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. (Варшава, Польща) є зустрічними, оскільки вони виникли із взаємних зобов'язань між двома правочинами, у яких сторонами є одні й ті ж особи, а саме: в одному правочині компанія Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. (Варшава, Польща) виступає кредитором, а позивач є боржником, а в іншому правочині компанія Energy Gate Europa Sp. Z.o.o. (Варшава, Польща) виступає боржником, а позивач кредитором.
Одні й ті ж сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому одна сторона перед іншою стороною за одним зобов'язанням є боржником, а за іншим - є кредитором й навпаки.
Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
Таким чином, здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактами (угодами) а саме Рамковим Договором № ЕХ-04/23 від 05.04.2023, Рамковим Договором № ІМ-04/23 від 05.04.2023 та Рамковим Контрактом №001/04 від 16.09.2019 з відповідними додатками та індивідуальними контрактами (угодами) до них, укладеним з нерезидентом Energy Gate Europa Sp. Z.o.o., припинило зобов'язання за операціями з експорту та імпорту товару відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.
Тобто, порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з боку ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" відповідачем не доведено, а судом не встановлено.
Вказані обставини свідчать про безпідставність та протиправність нарахування контролюючим органом пені у розмірі 10 213 868,89 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини, а саме: виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних вимог за наявності належним чином оформлених документів, суд вважає, що податковим органом не було доведено наявність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 № 117/Ж10/31-00-07-03-02-25 є протиправним та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №420/11771/23.
Отже, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 31.01.2024 № 117/Ж10/31-00-07-03-02-25, прийнятого на підставі вищевикладених необґрунтованих висновків контролюючого органу.
Відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд наголошує, що обов'язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з'ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов'язань, та правомірність прийняття свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зауважує, що усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2025 у справі № 280/3703/23.
Податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України)
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про опис майна у податкову заставу № 16/31-00-13-24 від 04.03.2025 суд залишення без задоволення, оскільки станом на час судового розгляду справи на підставі листа ЦМУ ДПС від 09.04.2025 №4519/6/31-00-13-01-06, адресованого ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" встановлено, що спірне рішення про опис майна в податкову заставу №16/31-00-13-24 від 04.03.2025 є відкликаною.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 4 844,80 грн, що документально підтверджується квитанцією від 18.03.2025 р. № 7875-8363-6474-9982 та 19380 грн., що підтверджується квитанцією від 18.11.2025, отже судовий збір у розмірі 24 224,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв'язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.01.2024 № 117/Ж10/31-00-07-03-02-25.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ,02068, ЄДРПОУ 44082145) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. П. Сагайдачного, 25 Б, офіс 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 24224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) гривень 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.