24 листопада 2025 року м. Київ справа №320/39860/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з лютого 2023 року, яке повинно бути на рівні не нижчому, ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» включно з додатковою грошовою винагородою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 (зі змінами) від 28.02.2023, з лютого 2023 року в розмірах не менше, ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Києві;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2022 рік згідно пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в розмірах не менше, ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Києві.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перебуває на службі в Територіальному управлінні Служби судової охорони у місті Києві та Київській області на посаді контролера 2 категорії взводу ВАКС 4 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони в м. Києві та Київській області. У відповідності до положень ч. 2 ст. 165 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Згідно листа №759зі/41/5/05-2023 від 08.09.2023, наданого Департаментом патрульної поліції Національної поліції України на запит позивача, з лютого 2023 року поліцейським управління патрульної поліції у місті Києві після закінчення первинної професійної підготовки, за умови якісного виконання покладених на них завдань, відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску в загальні результати служби розмір грошового забезпечення становить 22 100,00 грн без урахування додаткової грошової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 168 (зі змінами) від 28.02.2022. Проте, позивачеві виплачується грошове забезпечення у значно меншому розмірі. Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові нарахувати та виплатити належні до отримання суми грошового забезпечення протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області на посадіпосаді контролера 2 категорії взводу ВАКС 4 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони в м. Києві та Київській області, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 24.04.2023.
Позивачем було надіслано запит до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, а саме до Управління патрульної поліції в м. Києві, щодо надання інформації про розмір середньомісячного грошового забезпечення поліцейського, який успішно пройшов першопочаткову професійну підготовку поліцейського та приступив до виконання службових обов'язків.
Листом Департаменту патрульної поліції від 16.06.2023 повідомлено про те, що відповідно до частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Проінформовано, що відповідно до пункту 2 Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775, додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах до 10 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення та до 100 000 гривень -поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Також згідно листа Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08.09.2023 №759зі/41/5/05-2023 зазначено, що, починаючи з лютого 2023 року, поліцейським управління патрульної поліції у місті Києві після закінчення первинної професійної підготовки розмір грошового забезпечення, без урахування додаткової грошової винагороди згідно Постанови Кабінету міністрів України від 168 (зі змінами) від 28.02.2022 року становить 22 100 грн, а починаючи з 1 лютого 2023 року мінімальне грошове забезпечення поліцейського у м. Києві складає 32100,00 грн за умови відпрацювання повного календарного місяця.
3 метою точного встановлення розбіжностей у виплаті грошового забезпечення, передбаченого п. 2 ст. 165 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» було надіслано запит до Центрального органу Служби судової охорони щодо відповідності посади позивача до посади у системи Національної поліції України задля точного обрахування різниці між грошовим забезпеченням, яке нараховувалось та виплачувалось відповідній посаді у системі Національної поліції та грошовим забезпеченням, яке отримав позивач фактично з січня 2023 року по липень 2023 року.
Відповіддю Центрального органу управління Служби судової охорони № 30/01/30-02/2-554 від 15.03.2023 року зазначено про те, що спільний наказ щодо прирівняння посад Служби судової охорони з посадами в системі Національної поліції відсутній.
Листом від 21.07.2023 року № 30/01.30-02.2-1291 Служба судової охорони повідомила, що грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони здійснюється відповідно до постанови КМУ №289 від 03.04.2019 року «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» та порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року №384.
Також в листі Служби судової охорони вказано, що бюджетні призначення на грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони на 2023 рік порівняно з 2022 роком зменшені на 19,3 відсотки від затверджених у кошторисі Служби судової охорони на початок 2022 року, а з урахуванням скорочення видатків протягом 2022 року на 10,3 відсотки. Як зазначає Служба судової охорони, перегляд розміру грошового забезпечення відбудеться в разі надходження відповідних додаткових асигнувань і на разі додаткові фінансові асигнування для виплат відсутні.
Наразі відповідні додаткові асигнування Службі не виділені.
У той же час, на запит депутата Київської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_2 Служба судової охорони надала інформацію, в якій зазначила, що нарахування та виплата грошового забезпечення співробітникам Служби здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі - Постанова № 289) та «Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384 (далі - Порядок № 384).
Асигнування на виплату грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони на 2023 рік порівняно з 2022 роком, з урахуванням скорочення видатків протягом 2022 року (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 401 Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету) зменшені на 10,3%.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).
Згідно з частиною першою статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).
За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги). Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.
Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).
Відповідно до цього Порядку, грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 3 Порядку).
Грошове забезпечення включає (пункт 4 Порядку):
1) щомісячні основні види грошового забезпечення;
2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать (пункт 5 Порядку):
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) надбавка за стаж служби.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать (пункт 6 Порядку):
1) підвищення посадового окладу;
2) надбавки;
3) доплати;
4) премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать (пункт 7 Порядку):
1) винагороди;
2) допомоги.
Відповідно до вказаного вище Порядку підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби.
Згідно пункту 10 Порядку грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з застосуванням положень ч. 2 ст. 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме нарахування Територіальним управлінням Служби судової охорони у місті Києві та Київській області грошового забезпечення у розмірі менше, ніж у поліцейського за аналогічною посадою.
Відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною першою статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів).
Отже, законодавець делегував Уряду повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, а тому покликання позивача на допущення протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо самостійного нарахування та виплати грошового забезпечення у розмірі не нижчому аніж нарахованого та виплаченого поліцейським, є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до частини другої статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №289, якою затвердив схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Пунктом 2 Постанови №289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Отже, Постановою №289 Кабінет Міністрів України визначив, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року та встановлено їх фіксовані розміри.
Відповідач у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що відповідач правомірно застосовував розміри посадових окладів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 289, що було прийнято на виконання частини другої статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно, підстави для їх перегляду відсутні.
Також позивачем в позовній заяві, зокрема, заявлено вимогу про нарахування та виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі не менше, ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу у м. Києві.
Суд зазначає, що частиною третьою пункту 3 Постанови №289 визначено право Голови Служби судової охорони в межах асигнувань, що виділяються на утримання Служби судової охорони, забезпечувати надання один раз на рік співробітникам Служби судової охорони матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення) та допомоги на оздоровлення (в розмірі місячного грошового забезпечення).
Пунктом 36 Порядку №384 встановлено, що співробітникам один раз на рік у межах асигнувань на виплату грошового забезпечення надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги, порядок її виплати встановлюються за рішенням Голови Служби з урахуванням розміру фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисі Служби.
Механізм виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань співробітникам Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області визначений Положенням про комісію з розгляду питань, пов'язаних з наданням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань співробітникам територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, затвердженим наказом Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області від 10 вересня 2020 року №597 (далі - Положення).
Пунктом 5 розділу І Положення визначено, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється в порядку та розмірах, встановлених цим Положенням та з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Служби.
Пунктами 1, 2 розділу II Положення передбачено, що основними завданнями комісії є вивчення документів та прийняття рішень про надання матеріальної допомоги співробітникам територіального управління і встановлення черговості її отримання. З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань комісія зобов'язана, зокрема: приймати до розгляду рапорти співробітників територіального управління про надання матеріальної допомоги, що подаються начальникові територіального управління; встановлювати черговість отримання матеріальної допомоги співробітниками територіального управління; приймати рішення про надання (відмову в наданні) матеріальної допомоги співробітникам територіального управління.
Крім того, пунктом 37 Порядку №384 установлено, що співробітникам один раз на рік у межах асигнувань на виплату грошового забезпечення виплачується допомога на оздоровлення в розмірі їх місячного грошового забезпечення.
Допомога на оздоровлення надається співробітникам за їх рапортом протягом поточного року на підставі наказу Служби або територіального управління Служби.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те, що співробітники служби Судової охорони за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення у межах затверджених фондів оплати праці, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.
При цьому з системного аналізу наведених норм права вбачається, що матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається працівнику служби судової охорони за наявності двох умов: 1) подання працівником рапорту на отримання відповідної допомоги; 2) наявність відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
Суд зазначає, що надання допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги, визначених пунктами 36, 37 Порядку №384, може відбуватись тільки в сукупності цих двох умов, які є взаємопов'язані і не можуть тлумачитись окремо. Першочерговою та необхідною умовою для ініціювання питання отримання допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань є подання особою відповідного рапорту.
Так, судом було вирішено позовну вимогу щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у розмірі не нижчому, ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського, та зазначено з цього приводу, що розмір посадових окладів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 289, що було прийнято на виконання частини другої статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та правомірно застосовується відповідачем.
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 27.03.2024 у справі №320/39094/23.
Отже, виходячи з висновків суду, викладених у рішенні щодо перерахунку грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо перерахунку матеріальної допомоги до рівня, яка була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Києві.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.