про прийняття звіту про виконання судового рішення та встановлення нового строку для надання звіту про виконання судового рішення
31 жовтня 2025 року м. Київ справа № 320/2299/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у не нарахуванні та невиплаті основної, додаткової пенсії та щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру та інваліду ІІ групи ОСОБА_1 відповідно до розмірів, визначених статтями 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату основної, додаткової пенсії та щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю та інваліду ІІ групи, з урахуванням виплачених сум, ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до розмірів, визначених статтями 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши основну державну пенсію - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну грошову доплату, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
26 серпня 2021 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у даній справі.
27 серпня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання рішення у цій справі протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
15 жовтня 2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов звіт про виконання судового рішення, розглянувши який, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до положень статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно з положеннями статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2- цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Як зазначено вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату основної, додаткової пенсії та щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю та інваліду ІІ групи, з урахуванням виплачених сум, ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до розмірів, визначених статтями 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши основну державну пенсію - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну грошову доплату, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у звіті про виконання судового рішення зазначило про проведення на виконання означеного судового рішення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року. Загальна сума доплати за рішенням суду становить 56953,92 грн.
Щодо невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 56593,92 грн., відповідач у поданому звіті про виконання судового рішення посилається на постанову Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», згідно з якою рішення судів виконуються в порядку черговості їх надходження до боржника в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.
Розглянувши поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що подання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення.
Виконання судового рішення є умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист. Визначена статтею 382 КАС України процедура судового контролю за виконанням судового рішення спрямована на забезпечення обов'язкового виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення, без гарантування яких неможливо забезпечити право кожного на судовий захист.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною п'ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Верховний Суд в ухвалі від 05.08.2025 у справі №580/2522/24 наголосив на тому, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Водночас, Верховний Суд України у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідно до частини першої статті 10 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування бюджету класифікуються за:
1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);
2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);
3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Відповідно до частини другої статті 10 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом), за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах, при цьому визначається шляхом розподілу видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) за бюджетними програмами у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) і може бути уточнена під час виконання державного бюджету (місцевого бюджету) при внесенні змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та у разі застосування положень частини шостої статті 23 та частини другої статті 24 цього Кодексу.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.
З долученої до звіту про виконання судового рішення довідки вбачається виконання рішення суду у цій справі в частині проведення перерахунку пенсії позивача, внаслідок чого нараховано суму коштів у розмірі 56953,92 грн.
Враховуючи, що виконання судового рішення в частині виплати вказаної заборгованості залежить від фінансування витрат на вказані цілі з Державного бюджету України, суд не вбачає підстав для застосування штрафу в даному випадку, з урахуванням того, що обставини невиконання відповідачем судового рішення не залежать від відповідача, а вини керівника пенсійного органу у невиконанні рішення суду в цій частині не встановлено.
Разом з тим, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, оскільки не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Оскільки виконання судового рішення в частині виплати заборгованості у межах спірних відносин залежить від фінансування витрат на вказані цілі з Державного бюджету України, суд вважає за можливе надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, здійснивши виплату нарахованої суми заборгованості пенсії за вказаний період.
З урахуванням означених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.09.2025 №1000-0804-7/127148 про виконання судового рішення та встановлення нового строку для надання звіту про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.09.2025 №1000-0804-7/127148 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №320/2299/21.
2. Встановити для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №320/2299/21 - один місяць з моменту отримання цієї ухвали суду.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.