21 листопада 2025 року Справа № 280/8113/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б)
про: визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
16.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.09.2025 № 083950026738;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012, та призначити позивачу пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 07.08.2025.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він по досягненню 60-річного віку звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. На підтвердження наявного трудового стажу позивачем були надані необхідні документи, в тому числі трудова книжка НОМЕР_2 від 02.03.1983. Рішенням відповідача від 11.09.2025 № 083950026738 йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема, відповідачем не було враховано при підрахунку страхового стажу наступні періоди роботи позивача згідно його трудової книжки: 1) з 01.02.1995 по 08.08.2004, оскільки запис про роботу в трудовій книжці завірено печаткою, в якій відсутній код ЄДРПОУ, а також в зв'язку із тим, що за період з 01.07.2000 по 08.08.2004 у відповідача не містяться дані персоніфікованого обліку роботи позивача; 2) з 17.12.2004 по 25.06.2012, оскільки у відповідача відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб про даний період роботи позивача.
На думку позивача, таке рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
07.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 50307 від 07.10.2025), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки в результаті розгляду документів позивача, доданих до заяви про призначення пенсії за віком, не зараховано період роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 згідно даних трудової книжки НОМЕР_3 від 02.03.1983, оскільки запис завірено печаткою, в якій відсутній код ЄДРПОУ. Згідно п.7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх звітних та облікових документах суб'єкта і зазначається на його печатках і штампах. Також відповідно даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не прослідковується робота за період з 01.07.2000 по 08.08.2004.
Відповідач у відзиві зазначив, що на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401/98 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» та постанов Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування» та від 08.06.1998 № 832 «Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998-2000 років. З урахуванням зазначених норм, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 є обов'язковим.
Також відповідач у відзиві зазначив що до страхового стажу позивача не було зараховано: 1) період роботи з 17.12.2004 по 25.06.2012 згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02.03.1983, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) період ведення підприємницької діяльності з 17.09.2003 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України; 3) період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2008, з 01.01.2009 по 30.04.2009, з 01.01.2011 по 31.03.2011, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що згідно з чинним законодавством функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій належать до дискреційних повноважень Пенсійного Фонду України, який здійснює свої функції через створені в установленому порядку територіальні управління. З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002 (а.с.27).
03.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV).
Рішенням відповідача від 11.09.2025 № 083950026738 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до його страхового стажу, зокрема, не зараховано періоди роботи: 1) з 01.02.1995 по 08.08.2004, оскільки запис про роботу в трудовій книжці завірено печаткою, в якій відсутній код ЄДРПОУ, а також в зв'язку із тим, що за період з 01.07.2000 по 08.08.2004 у відповідача не містяться дані персоніфікованого обліку роботи позивача; 2) з 17.12.2004 по 25.06.2012, оскільки у відповідача відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб про даний період роботи позивача (а.с.10).
Оцінюючи правомірність рішення відповідача від 11.09.2025 № 083950026738, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У ч. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець визначив, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
За приписами ч.ч.1-3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (ч.1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).
За приписами ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ), який є релевантним джерелом права у досліджуваних правовідносинах, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У відповідності до ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що порядок ведення трудових книжок, а також правові аспекти підтвердження наявного трудового стажу у випадку відсутності трудової книжки визначаються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58), та Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Пунктом 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд зазначає, що наявні в трудовій книжці недоліки свідчать лише про неналежне заповнення трудової книжки роботодавцем та жодним чином не впливають на факт перебування позивача із вказаним підприємством у трудових відносинах.
Таким чином, допущені роботодавцями помилки в належному оформленні записів у трудовій книжці, не можуть слугувати підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на особисті права такого робітника.
У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 (провадження № К/9901/110/17) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72366973).
Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74262468).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що 03.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Рішенням відповідача від 11.09.2025 № 083950026738 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до його страхового стажу, зокрема, не зараховано періоди роботи: 1) з 01.02.1995 по 08.08.2004, оскільки запис про роботу в трудовій книжці завірено печаткою, в якій відсутній код ЄДРПОУ, а також у зв'язку із тим, що за період з 01.07.2000 по 08.08.2004 у відповідача не містяться дані персоніфікованого обліку роботи позивача; 2) з 17.12.2004 по 25.06.2012, оскільки у відповідача відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб про даний період роботи позивача (а.с.10).
Судом було досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02.03.1983 (а.с.11-15). Відповідно до наявних у трудовій книжці записів позивач з 01.02.1995 по 08.08.2004 працював на посаді старшого інженера-будівельника в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тотус». Також відповідно до наявних у трудовій книжці записів позивач з 17.12.2004 по 25.06.2012 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на посаді інженера по технічній інвентаризації у виробничій групі № 3, був переведений на посаду інженера з технічної інвентаризації у виробничій групі № 5.
Аналіз записів у трудовій книжці позивача (а.с.11-15) дає суду достатніх підстав для висновку, що всі зазначені періоди роботи повинні бути зараховані до його страхового стажу.
Таким чином, суд дійшов висновку про достатність наявних у матеріалах справи доказів на підтвердження права позивача на зарахування до його страхового стажу періодів роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач повинен був зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012, однак протиправно не зробив цього.
А відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 11.09.2025 № 083950026738, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012, та призначити позивачу пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 07.08.2025, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Стосовно доводів відповідача щодо того, що згідно з чинним законодавством функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій належать до дискреційних повноважень Пенсійного Фонду України, який здійснює свої функції через створені в установленому порядку територіальні управління, суд вважає за необхідне зазначити таке.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці та міститься, зокрема, у Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.05.2025 у справі № 520/9626/24 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12172087).
Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенню відповідача від 11.09.2025 № 083950026738, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012, та призначити позивачу пенсію за віком.
При цьому, визначаючи дату, з якої слід призначити позивачу пенсію за віком, суд виходить із того, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг пенсійного віку (60 років) ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, позивач має право на призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 07.08.2025.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012, та призначити позивачу пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 07.08.2025, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність рішення відповідача від 11.09.2025 № 083950026738 та необхідність його скасування, а також вмотивовано наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012 та призначити позивачу пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 07.08.2025.
У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією про сплату від 15.09.2025 № 4469-3716-4912-0491 (а.с.18) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.09.2025 № 083950026738.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 01.02.1995 по 08.08.2004 та з 17.12.2004 по 25.06.2012, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 07.08.2025.
Судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 21 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Прудивус