21 листопада 2025 року Справа № 280/8064/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд (згідно уточненої позовної заяви від 19.11.2025):
визнати незаконними та протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення нарахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 08.08.2025 року, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закону № 2262- ХІІ), в розмірі 60 % грошового забезпечення за вислугу років з 01.04.2023;
визнати незаконним незаконними та протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відновлення нарахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 15.10.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 08.08.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії в період з 08.08.2025 року по день нарахування виплати включно, згідно постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001"Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності, проте відповідач з 08.08.2025 припинив здійснювати пенсійні виплати. На запит позивача від 06.08.2025 щодо пенсійного забезпечення Головним управлінням було надано відповідь, в якій, зокрема, зазначено, що для продовження виплати пенсії позивачу необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Позивач зазначає, що оскільки станом на визначену позивачу дату чергового переогляду діяв та продовжує на даний час діяти на території України правовий режим воєнного стану, то строк дії статусу особи з інвалідністю ІІІ групи позивача є продовженим на період до закінчення дії вказаного режиму у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану», якою доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України». Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що інвалідність позивачу було встановлено до 01.06.2022, дату чергового перегляду встановлено 19.05.2022. З огляду на вище зазначене, виплату пенсії ОСОБА_1 було продовжено по 08.08.2025. Оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні документи про продовження строку інвалідності ОСОБА_1 , тому виплату пенсії по інвалідності припинено з 08.08.2025.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії по інвалідності на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 076811 від 19.05.2021позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи (поранення, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини) до 01.06.2022, дату чергового перегляду встановлено 19.05.2022.
З огляду на те, що інвалідність позивачу було встановлено до 01.06.2022, дату чергового перегляду встановлено 19.05.2022, виплату пенсії було продовжено по 08.08.2025.
З 08.08.2025 виплату пенсії було припинено.
На запит позивача від 06.08.2025 щодо пенсійного забезпечення Головним управлінням було надано відповідь від 08.09.2025, в якій, зокрема, зазначено, що для продовження виплати пенсії позивачу необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Крім того, листом від 03.11.2025 позивачу повідомлено, що на підставі даних витягу рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.10.2025, виплату пенсії поновлено з 15.10.2025 до закінчення нового терміну інвалідності (по 31.10.2027).
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення здійснення пенсійних виплат з 08.08.2025 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Відповідно до ст. 26 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико- соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.
Як вже зазначалося судом, згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 076811 від 19.05.2021 позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи (поранення, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини) до 01.06.2022, дату чергового перегляду встановлено 19.05.2022. Позивач отримував пенсію по інвалідності по 08.08.2025.
Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з серпня 2025 року відповідач, із посиланням на положення пункту 3 постанови КМУ №1338, зазначив про відсутність у ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо продовження строку інвалідності.
Оцінюючи дії відповідача в спірних правовідносинах суд зазначає, що відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» (Офіційний вісник України, 2022 р., №25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:
особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.
Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п'ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п'ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена з 17.01.2017, що вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, тобто до набрання чинності Постановою №1338 (26.11.2024), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України (19.05.2022), у зв'язку з чим позивачу продовжувалася виплата пенсії до 08.08.2025, в даному випадку позивач зобов'язаний пройти медогляд у строк до 1 листопада 2025 року для оцінювання повсякденного функціонування (у відповідності до абзацу 11 пункту 3 Постанови №1338). До 01 листопада 2025 року інвалідність позивача вважається продовженою.
Відтак, твердження відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з серпня 2025 року у зв'язку з відсутністю у ГУ ПФУ в Запорізькій області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо продовження позивачу строку інвалідності є необґрунтованими, зважаючи на право позивача на проходження повторного огляду в медико-соціальних експертних комісіях до 1 листопада 2025 року.
Інших підстав для припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з серпня 2025 року матеріли справи не містять. Відповідних підстав відповідач суду не повідомив.
За встановлених обставин, дії ГУ ПФУ Запорізькій області щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з 08.08.2025 є протиправними.
Враховуючи, що позивачу з 15.10.2025 поновлено виплату пенсії, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення з 08.08.2025 виплати пенсії по інвалідності позивачу, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу з 08.08.2025 по 14.10.2025 пенсію по інвалідності як інваліду ІІІ групи.
Щодо вимоги позивача про нарахування компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Закону №262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
З аналізу вищевикладеного випливає, що обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд доходить висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то перерахунок виплати пенсії має проводитися з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення з 08.08.2025 виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 08.08.2025 по 14.10.2025 пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи, з виплатою компенсації втрати доходу у зв'язку з порушення строків виплати пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.11.2025.
Суддя О.В. Конишева