24 листопада 2025 року Справа № 280/10309/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами, встановленими статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу
за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя (вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 07809992)
про стягнення коштів за податковим боргом, -
21.11.2025 о 13:47 год. Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - заявник) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя, в якій просить суд стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя, яке має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб:
- у сумі 1 416 091,04 грн, які зарахувати на р/р №UA468999980334149811000008473; отримувач - ГУК у Зап.обл./ТГ м.Вільнянськ/18010500; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 680 грн, які зарахувати на р/р №UA598999980334179811000008485; отримувач - ГУК у Зап.обл./ТГ смт Кушугум/18010500; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Ухвалою суду від 21.11.2025 відкрито провадження у справі №280/10309/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.11.2025 о 15:00год.
У судове засідання прибули представники сторін, які надали клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вимоги заяви про стягнення коштів за податковим боргом обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України). Зокрема, зазначено, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна податкова заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1 416 091,04грн. Зауважено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме з метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0007889-1302-0801 від 17.10.2025 на суму 1 368 567,73грн, яка засобами поштового зв'язку направлялась на адресу відповідача та 24.10.2025 була отримана уповноваженим представником Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя. Наголошено, що станом на момент звернення із даною заявою до суду податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На підставі викладеного позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 1416771,04грн.
Заперечення відповідача проти заявлених вимог викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначено, що після отримання від Головного управління ДПС у Запорізькій області податкової вимоги форми «Ю» №0007889-1302-0801 від 17.10.2025 відповідач 28.10.2025 направив на адресу позивача заперечення, в яких чітко та детально висловив правові підстави, за якими у відповідача відсутній обов'язок зі сплати таких нарахувань. Наведене, на думку відповідача свідчить про наявність в межах даної справи спору про право. Водночас відзначено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя є державною установою, тобто установою, що діє на основі державної власності,засновником якої є Міністерство оборони України, а управління яким здійснює ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, у відповідача відсутні будь-які повноваження щодо прийняття самостійного рішення зі сплати земельного податку. Разом із тим, зазначено, що правовідносини щодо погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств врегульовані статтею 96 ПК України. Однак, Головне управління ДПС у Запорізькій області всупереч вимогам вказаної статті не зверталось до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідним поданням, а тому податкова вимога від 17.10.2025 №0007889-1302-0801 щодо сплати земельного податку у розмірі 1 368 567,73 грн не ґрунтується на дотриманні вимог статті 96 ПК України, за наслідком чого є незаконною та такою, що не підлягає виконанню. На підставі вищенаведеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні поданої позивачем в порядку статті 283 КАС України заяви про стягнення коштів за податковим боргом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Квартирно - експлуатаційний відділ м.Запоріжжя зареєстровано у якості юридичної особи 25.07.2006 за адресою: вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, 69063. Основним видом діяльності підприємства є: 84,22 Діяльність у сфері оборони (а.с.14-17).
Згідно з довідкою про заборгованість у відповідача наявна податкова заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 416 771,04грн, який виник на підставі наступного (а.с.19).
10.10.2025 відповідачем до податкового органу подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023-2024 роки та січень-вересень 2025року №9388117772, №9426868898 та №9311204414 на загальну суму 1 441 691,04 гривень (а.с.7-12).
Проте, самостійно визначені зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за відповідачем у встановлені законодавством строки сплачені не були, сума несплаченого грошового зобов'язання за вказаними податковими деклараціями з урахуванням наявної у відповідача переплати у розмірі 25600,00грн становить 1 416 091,04грн.
Крім того, на підставі матеріалів перевірки та висновків, викладених у акті перевірки від 17.10.2023 №6330/08-01-04-07/07809992 ГУ ДПС у Запорізькій області 08.11.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00/5449/0417, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» у сумі 680,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних санкцій направлялось на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та 13.11.2023 було отримане уповноваженим представником Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя (а.с.26, 29)
Вищевказане податкове повідомлення-рішення ані в адміністративному ані в судовому порядку оскаржене не було, доказів зворотного матеріали справи не містять, а отже сума визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання є узгодженою.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0007889-1302-0801 від 17.10.2025 на суму 1 368 567,73грн, яка засобами поштового зв'язку направлялась на адресу відповідача та 24.10.2025 була отримана уповноваженим представником Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя (а.с.13,18).
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку чи доказів сплати відповідачем податкової заборгованості суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області 21.11.2025 об 13:47 звернулося до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, про стягнення коштів за податковим боргом.
Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що вимоги заяви ГУ ДПС у Запорізькій області про стягнення коштів за податковим боргом підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
У силу пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
За приписами підпунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Також, згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пункт 287.3 статті 287 ПК України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем самостійно задекларовано належне до сплати податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2023-2024 роки та січень-вересень 2025року на загальну суму 1 441 691,04 гривень.
Проте, самостійно визначені зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за відповідачем у встановлені законодавством строки сплачені не були, сума несплаченого грошового зобов'язання за вказаними податковими деклараціями з урахуванням наявної у відповідача переплати у розмірі 25600,00грн становить 1 416 091,04грн, зазначена сума є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
Крім того, на підставі матеріалів перевірки та висновків, викладених у акті перевірки від 17.10.2023 №6330/08-01-04-07/07809992 ГУ ДПС у Запорізькій області 08.11.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00/5449/0417, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» у сумі 680,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних санкцій направлялось на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та 13.11.2023 була отримане уповноваженим представником Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя
До матеріалів справи не надано доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, або доказів сплати відповідачем грошового зобов'язання у визначеному контролюючим органом розмірі, а тому суд дійшов висновку, що визначене контролюючим органом податкове зобов'язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 ПК України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За правилами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0007889-1302-0801 від 17.10.2025 на суму 1 368 567,73грн, яка засобами поштового зв'язку направлялась на адресу відповідача та 24.10.2025 була отримана уповноваженим представником Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя.
Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначеної вище податкової вимоги відповідачем не надано.
Статтею 19-1.1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пункт 19-1.1.22 статті 19-1.1 ПК України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (пункт 19-1.1.45 статті 19-1.1 ПК України).
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Щодо доводів відповідача про недотримання контролюючим органом встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, то суд вважає такі доводи неспроможними з огляду на наступне.
Нормами Податкового кодексу України встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації та комунальних підприємств (стаття 96 ПК України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.
Норми статті 96 ПК України застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.
Тобто, особливості погашення податкового боргу державних та комунальних підприємств, що визначені статтею 96 ПК України стосуються вже стадії, коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема і в тому разі, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного або комунального підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №560/2869/23.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, за встановленими обставинами у справі, що розглядається, сума узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 416 771,04грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, отже відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у вищезазначеному розмірі.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, суду не надано.
Таким чином, позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача коштів за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 416 771,04грн, у зв'язку з чим заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 283 КАС України, суд
Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя (вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 07809992) про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м.Запоріжжя (вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 07809992), яке має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб:
- у сумі 1 416 091,04 грн (один мільйон чотириста шістнадцять тисяч дев'яносто одна гривня 04 копійки), які зарахувати на р/р №UA468999980334149811000008473; отримувач - ГУК у Зап.обл./ТГ м.Вільнянськ/18010500; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
- у сумі 680 грн (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок), які зарахувати на р/р №UA598999980334179811000008485; отримувач - ГУК у Зап.обл./ТГ смт Кушугум/18010500; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.11.2025.
Суддя І.В.Садовий