24 листопада 2025 року Справа № 280/10113/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
17.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_3 (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ):
- щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р. за період з 11.03.2022 року по 11.04.2025;
- невиплати індексації грошового забезпечення за увесь період проходження служби з 02.06.2015 по 11.04.2025;
- незаконного утримання військового збору за період з 24.03.2023 по 11.04.2025.
3. Зобов'язати8 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ):
- щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р. за період з 11.03.2022 року по 11.04.2025;
- індексації грошового забезпечення за увесь період проходження служби з 02.06.2015 по 11.04.2025;
- компенсації (повернення) утриманого військового збору за період з 24.03.2023 по 11.04.2025.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, у зв'язку з наступним.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд не бачить підстав для відступу від указаної правової позиції у межах цієї справи та надалі зауважує таке.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09 лютого 1999 №1-рп/99, від 13 травня 1997 року №1-зп, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Судом враховується, що спірні правовідносини частково виникли у період дії редакції КЗпП України до 19.07.2022. Проте, розглянувши подану позивачем позовну заяву, суд зазначає, що представником позивача не обґрунтовано жодним чином поважність пропуску строку звернення до суду в частині спірних правовідносин з 19.07.2022 (з дати набрання чинності нової редакції КЗпП України) до 11.04.2025.
Позивача звільнено з військової служби 11.04.2025. Відтак, суд вважає, що з 11.04.2025 у позивача є три місяці для звернення до суду з вимогами, що стосуються періоду з 20.07.2022 по 11.04.2025.
До суду позовна заява надійшла 14.11.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Відповідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні причини його пропуску та надавши відповідні підтверджуючі документи.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) -залишити без руху
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні підстави пропуску такого строку із наданням відповідних доказів в частині позовних вимог з 20.07.2022 по 11.04.2025.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.В.Конишева