21 листопада 2025 року Справа № 280/9160/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.10.2025 № 68245/03-16 про відмову позивачу в проведенні перерахунку пенсії;
2) зобов'язати відповідача призначити позивачу з 24.09.2025 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 15.09.2025 № 02.03-24/53, № 02.03-24/54, № 02.03-24/55.
Крім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру серії АР №1270819 від 15.10.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.09.2025 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки досягла 60-річного віку, мала більше 30 років страхового стажу та на 01.05.2016 більше 20 років стажу державної служби. Разом з тим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.10.2025 № 68245/03-16 в призначенні пенсії державного службовця позивачу відмовлено, до стажу державної служби не враховано періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001. Зазначено, що довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 15.09.2025 № 02.03-24/53, № 02.03-24/54, № 02.03-24/55 відповідають формам довідок згідно із Додатками № 4-5 до Порядку № 622, тому позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
05.11.2025 до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в яких представник третьої особи зазначає, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723 до 04.07.2001, тобто по дату набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». За результатами розгляду документів, доданих до заяви у трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.08.1979 ОСОБА_1 вказано займані посади в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 року, присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування. Отже, станом на 01.05.2016 позивач не обіймала посади державної служби та не має необхідного стажу роботи на посадах державної служби, тому відсутні правові підстави для зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивачки в органах місцевого самоврядування. Вимога позивача врахувати при здійсненні перерахунку пенсії довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 15.09.2025 № 02.03-24/53, № 02.03-24/54, № 02.03-24/55 є похідною та заявлена передчасно, оскільки повинна вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зауважує, що функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій покладені саме на Пенсійний фонд України, який здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління, тому зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу є втручанням у здійснення дискреційних повноважень відповідача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
12.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Головним управлінням розглянуто звернення позивача від 24.09.2025, та 01.10.2025 надано відповідь, за змістом якої згідно п. 10 та 12 Розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» визначено право на призначення пенсій згідно цього Закону, зокрема, право на пенсію мають жінки після досягнення віку 60 років, та які на день набрання чинності цього Закону, тобто, на 01.05.2016 мають не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців або займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на таких посадах. За результатами розгляду документів ОСОБА_1 вказано займані посади в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001, присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування, водночас Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим відмовлено в перерахунку пенсії. Відтак, пенсію позивача обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 20.10.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у відповідності до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
24.09.2025 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулася до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії) відповідно до Закону України «Про державну службу».
За результатами розгляду поданої позивачем заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення від 01.10.2025 № 68245/03-16, яким позивачу відмовлено в проведенні перерахунку щодо переходу з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». Зазначено, що згідно п. 10 та 12 Розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 визначено право на призначення пенсій згідно цього Закону. Зокрема, право на пенсію мають жінки після досягнення віку 60 років та які на день набрання чинності цього Закону, тобто, на 01.05.2016 мають не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців або займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на таких посадах. За результатами розгляду документів, доданих до заяви у трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.08.1979 ОСОБА_1 вказано займані посади в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 року, присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування. Статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи викладене, ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії.
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16.08.1979 наявні наступні записи щодо її трудової діяльності, зокрема вона працювала в періоди:
з 01.08.1983 по 31.12.1988 на посаді інспектора по призначенню пенсій Шевченківського районного соціального забезпечення;
з 01.01.1989 по 14.12.1989 на посаді старшого інспектора Шевченківського районного соціального забезпечення;
з 15.12.1989 по 29.03.1994 на посаді інспектора І категорії Шевченківського районного соціального забезпечення;
з 30.03.1994 по 01.10.1995 на посаді головного спеціаліста по призначенню пенсії Шевченківського районного відділу соціального захисту населення;
з 01.10.1995 по 31.12.1995 на посаді головного спеціаліста відділу державних пенсій та допомог Шевченківського управління соціального захисту населення;
з 01.01.1996 по 28.08.1997 на посаді начальника відділу державних пенсій та допомог Шевченківського управління соціального захисту населення;
з 29.08.1997 по 30.06.1998 на посаді начальника відділу державних пенсій та допомог Управління соціального захисту населення Запорізької районної ради;
з 01.07.1998 по 04.05.2001 на посаді начальника відділу призначення державних пенсій та допомог Управління соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації;
з 05.05.2001 по 11.08.2002 на посаді заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації;
з 12.08.2002 по 04.12.2007 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу з питань праці та охорони праці Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації;
з 05.12.2007 по 23.03.2011 на посаді заступника начальника управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації;
з 24.03.2011 по 23.05.2011 на посаді заступника начальника управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району;
з 24.05.2011 по 26.06.2023 на посаді начальника управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (01.02.2018 перейменоване на Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району);
з 27.06.2023 по 01.02.2024 на посаді заступника начальника відділу прийому громадян Шевченківського району управління соціальної підтримки населення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради;
з 20.02.2024 призначена на посаду директора комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування і надання соціальних послуг Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області».
До заяви про перерахунок пенсії позивачем також було долучено довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 15.09.2025 № 02.03-24/53 (про заробітну плату ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу станом на 01.09.2025), № 02.03-24/54 (про складові заробітної плати (надбавки, премії та інші виплати) ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 до 31.01.2024), № 02.03-24/55 (про складові заробітної плати (надбавки, премії та інші виплати) ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 до 31.05.2023).
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії, звернувся з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015, який набрав чинності 01.05.2016.
Приписами статті 90 Закону України №889-VІІІ передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10, 12 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 від 29.11.2022 у справі №431/991/17, від 19.12.2023 у справі №600/8328/22, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23, від 25.07.2025 у справі №140/5363/24.
З оскаржуваного рішення судом встановлено, що підставою для відмови позивачу в переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно Закону України №3723-ХІІ є те, що у трудовій книжці позивача містяться записи про зайняття нею посад в органах місцевого самоврядування, водночас з 01.05.2016 згідно із статтею 25 Закону України №3723-XII ці посади не відносяться до посад державної служби. Так, відповідно до записів трудової книжки позивач з 18.07.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування, а тому, на думку пенсійного органу, станом на 01.05.2016 посада, яку займала ОСОБА_1 , не віднесена до категорії посад державної служби, тобто на момент набрання чинності Законом України №889-VIII вона не обіймала посад державної служби в державному органі.
Таким чином, в обґрунтування недотримання позивачем вимог статті 37 Закону України №3723-XII в частині зайняття ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 посади державної служби, відповідач посилається на неможливість врахування, починаючи з 04.07.2001 посад на яких працювала позивач в органах місцевого самоврядування, оскільки такі не відносяться до посад державної служби.
Оцінюючи такі аргументи, суд виходить з того, що частина перша статті 25 Закону №3723-XII визначала, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Відповідно до статті 1 Закону № 3723-XII, який був чинним протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283), який був чинним на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування та до 01.05.2016, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Порядку №283 зазначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (чинний з 01.05.2016), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно з приписами статті 14 Закону № 2493-III (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:
перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;
друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;
третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;
керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;
сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-ХІІ положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-ХІІ та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III зараховується до стажу державної служби.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених правових норм викладено у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 справа № 825/1453/18, від 11.04.2023 справа № 1.380.2019.003855, від 09.05.2023 справа № 560/928/20.
Таким чином періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Судом встановлено, що згідно з відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 16.08.1979 станом на 01.05.2016, позивач працювала на посадах в органах місцевого самоврядування, що передбачені у статті 14 Закону №2493-III.
Разом з тим, як уже зазначено вище, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України №3723-XII і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889-ХІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Так, станом на 01.05.2016 спеціальний стаж позивача на посадах державної служби (у тому числі з урахуванням стажу на посадах місцевого самоврядування, який враховується до стажу державної служби) становив більше 10 років, що підтверджується записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 16.08.1979. Зазначений стаж є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
При цьому, наявність у позивача віку та страхового стажу, передбачених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, відповідачем не заперечується.
Отже, відповідач, приймаючи рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періодів роботи позивача в органах місцевого самоврядування, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Висновки аналогічні за змістом викладені у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі №591/3924/16-а.
Таким чином, мотиви, покладені відповідачем в обґрунтування спірного рішення від 01.10.2025 № 68245/03-16, є безпідставними та не відповідають чинному нормативно-правовому регулюванню, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перевести позивача з 24.09.2025 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 15.09.2025 № 02.03-24/53, № 02.03-24/54, № 02.03-24/55, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3-1 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок №622), державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пункт 4 Порядку №622 передбачає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Судом встановлено, що довідка про складові заробітної плати для державного службовця від 15.09.2025 № 02.03-24/53, видана Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, складена за формою, передбаченою Додатком 4 до Порядку №622, містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (9 ранг), надбавка за вислугу років (40%) (за стаж державної служби 29 роки) на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) від 15.09.2025 № 02.03-24/54 та № 02.03-24/55, видані Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, складені відповідно до Додатку 5 до Порядку №622, містять дані про надбавки, премії та інші виплати за періоди з 01.01.2019 до 31.05.2023 та з 01.07.2023 до 31.01.2024, на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналіз змісту зазначених довідок Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради дають підстави для висновку, що вони відповідають вимогам Порядку №622 та є документами, які підтверджують нарахований заробіток позивача під час роботи у органах місцевого самоврядування, стаж роботи в яких зарахований до періоду державної служби, а тому підлягають врахуванню відповідачем для визначення розміру пенсії позивача.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21 виклав правовий висновок, згідно із яким для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Крім того, в постанові від 28.01.2025 у справі № 560/2123/24 Верховний Суд виклав такий правовий висновок: суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача перевести позивача з 20.12.2023 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 11.12.2023 № 1989 та від 30.01.2024 № 14. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.04.2024 у справі №560/9407/22.
З огляду на викладене, права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача перевести позивача з 24.09.2025 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 15.09.2025 № 02.03-24/53, № 02.03-24/54, № 02.03-24/55.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про передчасність висновку пенсійного органу щодо відсутності правових підстав для проведення перерахунку пенсії (переведенні на інший вид пенсії) позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Квитанцією від 16.10.2025 № 7696-6818-8691-3305 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.10.2025 № 68245/03-16 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 з 24.09.2025 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, розраховану в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 15.09.2025 № 02.03-24/53, № 02.03-24/54, № 02.03-24/55.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500; код ЄДРПОУ 22933548.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.11.2025.
Суддя К.В. Мінаєва