21 листопада 2025 року Справа № 280/8085/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ( далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06.12.2024 року позивачу нарахована пенсія в сумі 24568,42 грн., при цьому ГУ ПФУ в Запорізькій області обмежило її виплату десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність станом на 01.01.2024 року, а саме 23610 грн. Вказує також, що 20.08.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою здійснити перерахунок та виплату йому пенсії без обмеження її розміру. Проте, листом №13687-13711/4-02/8-0800/25 від 08.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, який з 01.01.2024 становить 23610,00 грн. Зазначені дії відповідача, які полягають в обмеженні основного розміру пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку на виконання рішення суду вважає протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві від 07.10.2025 вх. № 50308 вказав, що з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» виплата пенсії з 01.01.2025 здійснюється із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Вказує, що пенсія позивача з урахуванням всіх надбавок складала 24568,42 грн., з урахуванням максимального розміру почала складати 23610 грн. Зазначає, що розмір пенсії позивача більше ніж максимально встановлений при розрахунку пенсії, обмеження застосовувалось правомірно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8085/25 без виклику сторін.
Ухвалою суду від 20.10.2025 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі №280/8085/25 Міністерства соціальної політики України, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно розрахунків пенсії станом на 12.03.2025 розмір пенсії склав 24568,42 грн., а з урахуванням максимального розміру - 23610 грн.
20.08.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою здійснити перерахунок та виплату йому пенсії без обмеження її розміру.
Листом №13687-13711/4-02/8-0800/25 від 08.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про те, що максимальний розмір моєї пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, який з 01.01.2024 року становить 23610,00 грн.
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії та з вимогою вчинити певні дії, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 1, 1-1, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом №1058-IV.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано неконституційним.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
В резолютивній частині рішення Конституційний суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, частина сьома ст. 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі № 2262-XII.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, який прийнято 06 грудня 2016 року та вперше опубліковано в газеті «Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, вбачається, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 522/16973/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 295/2039/17, від 10 жовтня 2019 року по справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року по справі № 686/24928/16-а, від 30 жовтня 2020 року по справі № 522/16881/17.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України Рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
В свою чергу, суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на постанову КМУ від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», згідно якої виплата пенсії з 01.01.2025 здійснюється із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Так, із розрахунку пенсії позивача станом на 12.03.2025 не вбачається застосування вказаної постанови КМУ. Крім того, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на звернення позивача було повідомлено, що обмеження максимальним розміром пенсії застосоване ще з 2024 року на підставі ст. 43 Закону № 2262-XII.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, виходячи з меж позовних вимог, обираючи належний спосіб захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.01.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача починаючи з 01.01.2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи заявлені позовні вимоги, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) починаючи з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинацять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.11.2025.
Суддя Л.Я. Максименко