про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/9560/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Зілот» до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зілот» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці, в якій просить:
1) визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025, № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025, № UA305000/2025/000057/1 від 09.09.2025;
2) визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці № 7.7-2/15-02/8.19/8748 від 29.09.2025, № 7.7-2/15-02/13/9618 від 22.10.2025 та № 7.7-2/15-02/13/9618 від 22.10.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025, № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025, № UA305000/2025/000057/1 від 09.09.2025 та визнати протиправним та скасувати рішення № 7.7-2/15-02/8.19/8748 від 29.09.2025, № 7.7-2/15-02/13/9618 від 22.10.2025 та № 7.7-2/15-02/13/9618 від 22.10.2025 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, однак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового та майнового характеру.
Водночас, судом зазначається, що звернені до суду вимоги позивача про визнання протиправними та скасування трьох рішень про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів є немайновими.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя звертає увагу, що абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який вступив в дію з 01.01.2025, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 гривень.
Отже, судовий збір за вищевказані 3 позовні вимоги немайнового характеру з врахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» складає 9084,00 грн.
Натомість, позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025, № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025, № UA305000/2025/000057/1 від 09.09.2025 є майновими.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Отже, відповідно, рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.
Відтак, заявлені до суду вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості товарів є майновими.
Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 року у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 року у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 року у справі №815/2564/18.
Водночас, при визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.
Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.
Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
З копії рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025 встановлено, що розрахована декларантом митна вартість товарів становить 40112,01 EUR, після коригування митної вартості товару митним органом вартість становила 46176,57 EUR. Курс валюти в рішенні про коригування митної вартості товарів визначено 49,1758.
Враховуючи викладене, різниця показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем за оскаржуваним рішенням становить 6064,56 EUR, що за курсом складає 298229,59 грн.
З копії рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025 встановлено, що розрахована декларантом митна вартість товарів становить 35949,56 EUR, після коригування митної вартості товару митним органом вартість становила 45850,29 EUR. Курс валюти в рішенні про коригування митної вартості товарів визначено 48,1481.
Враховуючи викладене, різниця показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем за оскаржуваним рішенням становить 9900,73 EUR, що за курсом складає 476701,33 грн.
З копії рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000057/1 від 09.09.2025 встановлено, що розрахована декларантом митна вартість товарів становить 39349,64 EUR, після коригування митної вартості товару митним органом вартість становила 46177,86 EUR. Курс валюти в рішенні про коригування митної вартості товарів визначено 48,1634.
Враховуючи викладене, різниця показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем за оскаржуваним рішенням становить 6828,22 EUR, що за курсом складає 328870,29 грн.
Загальна сума майнових вимог складає 1103801,21 грн., а отже сума судового збору становить 16557,02 грн.
Відтак за заявлені позовні вимоги у даній справі майнового та немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 25641,02 грн, натомість позивачем подано до позовної заяви докази сплати судового збору для звернення до суду із даним позовом лише у розмірі 3313,85 грн.
Сума недоплаченого судового збору складає 22327,17 грн.
Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 22327,17 грн.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу*; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 22327,17 грн.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.5 ст. 160, ч.3 ст. 161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зілот» до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк сім днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Луцович