про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2025 року м. Житомир
справа № 240/26536/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним рішення Міністерства оборони України від 28.02.2025 №17/д, оформлене протоколом від 28.02.2025 №17/д, щодо повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів (рішення суду), яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що дають право на отримання одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю чоловіка - ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У своїм позовній заяві позивач просить визнати протиправним рішення Міністерства оборони України від 28.02.2025 №17/д, оформлене протоколом від 28.02.2025 №17/д, щодо повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів (рішення суду), яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Водночас, як слідує з матеріалів справи, а саме з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.03.2025 №9/1502, на звернення ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги та відовідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 №4033 від 14.03.2025, заявнику надіслано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №17/д від 28.02.2025 про поверення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї поерлого 03.11.2023, у період дії воєнного стану, ОСОБА_3 .
Крім цього, у листі від 23.05.2025 №9/2902 ОСОБА_1 повідомлено, що витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №17/д від 28.02.2025 надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 з ІНФОРМАЦІЯ_3 за вих. №4033 від 18.03.2025 26 березня 2025 року №9/3525. В телефонному режимі ОСОБА_1 було неодноразово повідомлено про надходження даного витягу, але остання відмовлялась в отриманні даного витягу з протоколу не пояснюючи причини.
Лише 23.05.2025 після звернення ОСОБА_1 , їй вручено особисто супровідним листом вих. №9/1502 від 26.03.2025 витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №17/д від 28.02.2025 про поверення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї поерлого 03.11.2023, у період дії воєнного стану, ОСОБА_3 .
Отже, з наданих документів суд дійшов висновкку, що позивач мала дізнатися про порушене право ще у березні 2025 з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.03.2025 №9/1502, водночас з даним позовом до суду позивач звернулась через свого представника - Лукомської В.В. (яка діє на підставі ордера Серії АС №1163998 від 18.11.2025), лише 19.11.2025 (шляхом подання позовної заяви через систему "Електронний суд"), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на звернення до суду та отримання судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання позовної заяви, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Верховний суд у своїй постанові від 20.03.2024 у справі № 560/14349/23 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
У даному випадку можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з цим позовом залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб'єктивний характер.
Відтак, зважаючи на викладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом.
Окремо викладеної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску позивач до суду не подав.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко