Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 листопада 2025 року Справа№200/8308/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання противоправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника, Дяченка Олексія Володимировича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23.
Ухвалою суду від 4 грудня 2024 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
12 грудня 2024 року до суду надійшли уточнена позовна заява та клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, а також повторно надано додатки, які додавались до первинного позову.
Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а;
позовна заява в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23, - повернута позивачу без розгляду.
18 грудня 2024 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов.
25 грудня 2024 року позивачем подано до Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в частині повернення позовної заяви без розгляду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року задоволено частково: ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року змінено: ухвалу суду першої інстанції в частині визнання неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовними вимогами щодо виплати компенсації втрати частини доходів за період з 1 березня 2018 року по 18 липня 2022 року, повернення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 18 липня 2022 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по З грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 18 липня 2022 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по З грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23 - скасовано: в цій частині направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду; в іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року залишено без змін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23.в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в частині позовних вимог.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
З 2 липня 2015 року по 3 грудня 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зарахований на грошове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При звільненні позивачу не було виплачено у повному розмірі індексацію грошового забезпечення, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з проханням виплатити належну індексацію, але отримав відмову у такій виплаті.
Будучи не згодним із відмовою, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а зобов'язано відповідача: нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року; нарахувати і виплатити на користь позивачащомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 107.
10 листопада 2021 року відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 84 638,93 грн, що підтверджується повідомленням про надходження коштів.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4 082,67 грн в місяць у загальній сумі 37 152,29 грн за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року.
9 травня 2024 року відповідачем на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року у загальній сумі 36 635,23 грн, що підтверджується повідомленням про надходження коштів.
Проте, відповідачем в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
12 вересня 2024 року з метою виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати позивач направив відповідачу відповідну заяву, але відповіді не отримав.
Позивач вважає бездіяльність відповідача з виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушення строків виплати індексації грошового забезпечення протиправною, у зв'язку з чим звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 1-6, 34-39).
У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи заперечення наступним.
Наказом Міністерства оборони України № 260 від 7 червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» компенсація середнього заробітку здійснюється в разі не розрахунку по заробітній платі.
Спеціальним законодавством України не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця, тому застосуванню до такого роду спірних правовідносин підлягають норми трудового законодавства.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, від 16 квітня 2020 року по справі 822/3307/17 при вирішенні питання щодо компенсації середнього заробітку необхідно враховувати принцип співмірності, з урахуванням таких обставин, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність, дії відповідача щодо її виплати.
Визначальними обставинами в таких випадках є вина роботодавця, невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За висновком Верховного Суду України (постанова від 15 вересня 2015 року у справі № 21-1765а15) у разі несвоєчасної виплати з вини роботодавця заробітної плати при звільненні працівника настає відповідальність відповідно до ст. 117 КЗпП, а саме: обов'язок виплатити звільненому працівникові середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї вини.
За правового врегулювання, передбаченого ч. 1 ст. 117 КЗпП, обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при цьому приписи ст. 117 КЗпП не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати.
Така позиція суду узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема з рішенням у справі «Меньшакова проти України» від 8 квітня 2010 року, де передбачено, що компенсація за затримку виплати заробітної плати відповідно до ст. 117 КЗпП може вимагатись лише за період до присудження заборгованості із заробітної плати.
З прийняттям судових рішень ст.ст. 116, 117 КЗпП не підлягають застосуванню, а зобов'язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов'язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права.
Таким чином, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 червня 2018 у справі № 804/1782/16, від 27 червня 2018 року у справі № 810/1543/17.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв в межах, визначених законодавством України (а.с. 64-65).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 від 6 вересня 1995 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 12 лютого 2016 року (а.с. 9-11).
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження (відповідно до зазначеного у відзиві на позов): АДРЕСА_2 , є органом державної влади (а.с. 64, 74).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, позивач з 2 липня 2015 року по 19 грудня 2018 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_5 та перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 14, 18-21, 45, https://reyestr.court.gov.ua/Review/116708780).
31 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а також про проведення перерахунку і доплати індексації грошового забезпечення (ураховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 1 березня 2018 року по 30 березня 2019 року (а.с. 14).
5 жовтня 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу було надано довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року по 3 грудня 2018 року, та роз'яснено, що у зв'язку з відсутністю механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з січня 2016 року по лютий 2018 року неможливо надати довідку-розрахунок нарахованої індексації за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Також заначено, що оклад за посадою гранатометник відділення охорони взводу охорони станом на січень - квітень 2018 року становить - 2 730,00 грн, посадовий оклад на січень 2008 року встановити не можливо, так як позивач не проходив службу у Збройних Силах України. Рекомендовано звернутись до керівництва Торецьного МВК (а.с. 15-16).
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відповідним позовом (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97273400).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а, яке набрало законної сили 31 серпня 2021 року:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абз. 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року (включно) відповідно до абз. 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; […] (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97273400).
За поясненням позивача, на виконання зазначеного судового рішення 10 листопада 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_4 виплачено на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 84 638,93 грн (зв.бік а.с. 4).
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4082,67 грн в місяць у загальній сумі 37 139,13 грн за період з вказаний період відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (справа № 200/3094/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/114516355).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114516355).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23 скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 200/3094/23 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 4 082,67 грн в місяць у загальній сумі 37 139,13 грн за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року включно відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; прийнято нове судове рішення в цій частини, яким дані позовні вимоги задоволено частково:
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 082,67 грн в місяць у загальній сумі 37 152,29 грн за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року включно відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
в іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року № 200/3094/23 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116708780).
За поясненням позивача, на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 9 травня 2024 року ОСОБА_1 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року у загальній сумі 36 635,23 грн (зв.бік а.с. 4).
Зарахування суми у розмірі 84 638,93 грн та 36 635,23 грн на банківський картковий рахунок позивача підтверджується випискою Приватбанку (а.с. 17).
12 вересня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою від 9 вересня 2024 року щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати коштів на виконання рішення суду у справах № 2008203/21-а, № 200/3094/23 (№ поштового відправлення № 6512206105901 (а.с. 12-13).
Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем відповіді позивачеві на його заяву від 9 вересня 2024 року.
За поясненням ІНФОРМАЦІЯ_7 приписи ст. 117 КЗпП не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати (грошового забезпечення) (64-65).
Будучи не згодним із не здійсненням відповідачем при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23 компенсації втрати частини грошових доходів (індексації грошового забезпечення), позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.ст. 1 - 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
В силу абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Як встановлено судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, за наслідком якого розмір нарахованої індексації склав 84 638,93 грн; зазначена сума була перерахована (сплачена) позивачеві 10 листопада 2021 року (зв.бік а.с. 4, а.с. 17).
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, за наслідком якого розмір нарахованої індексації-різниці склав 36 635,23 грн; зазначена сума була перерахована (сплачена) позивачеві 9 травня 2024 року (зв.бік а.с. 4, а.с. 17).
Статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2050-ІІІ (в редакції, яка діє з 26 лютого 2021 року) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: […] заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; […].
Як вже зазначалось судом, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є однією із основних державних гарантій. При цьому індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру.
Отже, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд, в тому числі у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17, від 16 квітня 2020 року у справі №822/3307/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також суд зазначає, що у п. 3 Порядку № 159 (в редакції, чинній як з 14 квітня 2021 року так і до 14 квітня 2021 року) прямо зазначено, що компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, разом із сумою індексації: у редакції, чинній до 14 квітня про це зазначено у першому абзаці цього пункту, у чинній редакції - у шостому абзаці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 20 лютого 2018 року в справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року в справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17, від 15 серпня 2018 року в справі № 653/3356/17, від 18 квітня 2019 року в справі № 161/4656/17, від 16 грудня 2020 року в справі № 521/21718/16-а, від 29 квітня 2021 року в справі № 240/6583/20 зазначав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Таким чином, і станом на час розгляду даної справи і станом на час виникнення спірних правовідносин компенсації втрати частини грошових доходів відповідно до приписів Закону № 2050-ІІІ підлягає також і несвоєчасно сплачена індексація грошового забезпечення.
Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічні приписи містяться і у 5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, виплата компенсація здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.
Відповідна позиція висловлена Верховним Судом у постановах цього суду від 6 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року по справі № 523/1127/17.
Як наслідок, у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати індексації, а у відповідача виник обов'язок здійснити таке нарахування та виплату.
При цьому і Закон № 2050-ІІІ і Порядок № 159 покладають обов'язок щодо нарахування компенсації на працедавця.
Враховуючи наведене вище, суд висновує, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів при виплаті на виконання судових рішень донарахованої індексації грошового забезпечення.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Керуючись наведеними приписами, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 1 грудня 2015 року по 10 листопада 2021 року (включно) у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10 листопада 2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі № 200/203/21-а.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період 1 березня 2018 року по 9 травня 2024 року (включно) у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 3 грудня 2018 року, виплаченої 9 травня 2024 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2024 року у справі № 200/3094/23.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна