Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2025 року Справа №200/7414/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про прийняття окремої ухвали за невиконання ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025р., 22.10.2025р., та від 06.11.2025р. у справі № 200/7414/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене Протоколом №15/18 від 19.09.2025 року щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за його заявою від 19.11.2024 та скасувати;
- зобов'язати комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024р. про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 200/7414/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене Протоколом №15/18 від 19.09.2025 року щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за його заявою від 19.11.2024.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.09.2024 р. про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
20 листопада 2025 року позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд прийняти окрему ухвалу про невиконання ІНФОРМАЦІЯ_4 ухвал суду про витребування доказів від 01.10.2025р., 22.10.2025р., та від 06.11.2025р. та направити її в ІНФОРМАЦІЯ_4 для виконання, та направити ухвалу до Міністерства оборони України для притягнення відповідальних осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 до дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Частиною дев'ятою статті 249 КАС України визначено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб'єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.
Таким чином, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її постановлення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
За цих обставин слід зазначити, що суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Підставою для прийняття окремої ухвали є виявлення порушення закону та встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
Аналізуючи викладене, обов'язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення.
Крім того, якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.
Наведене правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 140/506/22, від 13 листопада 2023 року у справі № 240/11485/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 420/21182/21, від 10 січня 2024 року у справі №320/4936/23, від 14 березня 2024 року у справі №420/10595/22.
Питання про постановлення окремої ухвали вирішується судом під час вирішення спору у разі наявності для того достатніх правових підстав.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 560/7209/23.
Суд має право, а в умовах очевидних, умисних чи системних порушень - фактично правовий обов'язок постановити окрему ухвалу, в якій повинно бути чітко встановлено факт порушення суб'єктом владних повноважень або судом конкретної норми закону чи іншого нормативно-правового акта (стаття, пункт тощо) та в чому саме полягає порушення (частина четверта статті 249 КАС України).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у зокрема, у постановах від 01 лютого 2023 року у справі № 140/506/22, від 20 квітня 2023 року у справі № 160/4787/20 та 13 вересня 2023 року у справі № 120/4975/22.
Між тим, окрема ухвала виноситься лише щодо обставин, які встановлені під час розгляду справи, є безспірними та не потребують додаткового доказування.
Предмет спору вирішується основним судовим рішенням, а окрема ухвала має допоміжну функцію - реагувати на супутні порушення процесуальних норм, зловживання правами чи недоліків в діяльності суб'єктів владних повноважень, які є очевидними, безспірно встановлені під час розгляду конкретного спору та прямо пов'язані з ним.
Суд виходить з того, що постановлення окремої ухвали допустиме лише за умов, що такі обставини: (1) встановлені судом без необхідності додаткового доказування поза межами досліджених доказів; (2) свідчать про наявну або потенційну загрозу для правопорядку, суспільних інтересів чи прав та інтересів окремих осіб; (3) виявлені у процесі безпосереднього розгляду спору по суті.
Суд зобов'язаний чітко обґрунтувати необхідність постановлення окремої ухвали, дотримуючись принципу пропорційності між виявленим порушенням та заходом реагування, з урахуванням усіх обставин справи.
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №320/8487/24.
Окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Подібних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 560/3366/23.
Суд зазначає, що судовий розгляд по даній справі 200/7414/25 завершився прийняттям рішення по суті позовних вимог 20.11.2025 р. За результатами розгляду даної справи та прийняття рішення судом не було встановлено підстав для прийняття окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.
Розділ 4 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Суд зазначає, що судом вирішено питання про встановлення судового контролю щодо виконання судового рішення по даній справі.
Таким чином відсутні підстави для задоволення клопотання про постановлення окремої ухвали у справі № 200/7414/25.
Керуючись статтями 249, 256, 294, 295, 381-1, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про прийняття окремої ухвали за невиконання ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025р., 22.10.2025р., та від 06.11.2025р. у справі № 200/7414/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя К.Е. Абдукадирова