24 листопада 2025 рокуСправа №160/10016/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником у справі №160/10016/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/10016/25.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі №160/10016/25 адміністративний позов - задоволено, а саме:
Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, а також щодо перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цього рішення, позивачу видано виконавчий лист.
12.11.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника позивача ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником у справі №160/10016/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд».
Відповідач письмових пояснень (заперечень) щодо вказаної заяви до суду не подав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року призначено заяву представника позивача Платошина Олега Миколайовича про заміну сторони її правонаступником у справі №160/10016/24 до розгляду у судовому засіданні на 24 листопада 2025 року о 08:30 год.
Повідомлено учасників справи, що засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала № 5.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі №160/10016/25 адміністративний позов - задоволено, а саме:
Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, а також щодо перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цього рішення, позивачу видано виконавчий лист.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив, що починаючи з 01.01.2022 ДФС України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України. Подальші заходи, пов'язані із реорганізацією (ліквідацією) ДФС будуть здійснюватися представниками державних органів, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються, а також членами комісії з реорганізації ДФС, що є представниками іннших центральних органів виконавчої влади відповідно до вимог Постанови № 1074. Згідно з пунктом 2 статті 51 Бюджетний кодекс України кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнень цілей, визначений на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Отже, відбулося публічне правонаступництво (передання адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до іншого - Міністерства фінансів України, останній з яких набув адміністративну компетенцію попереднього, ставши його правонаступником у зв'язку з ліквідацією попереднього, а тому є підстави для заміни відповідача по справі в порядку процесуального правонаступництва.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини п'ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074).
Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
За приписами пункту 8 Порядку №1074, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Суд у цій справі враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 листопада 2021 року у справі №200/1353/21-а, про те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
Вищенаведені висновки щодо публічного правонаступництва органів державної влади відповідають правовій позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 та від 08.12.2022 у справі № 819/3391/15, а також висновкам, викладеним у постанові від 24 січня 2023 року у справі №300/7605/21, де зазначено, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єкту владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
В ході розгляду цієї справи представником позивача не доведено та судом не встановлено факту правонаступництва між Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області та Міністерством фінансів України.
Обставини, з якими Закон №1404-VIII і стаття 379 КАС України пов'язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні.
Аналогічна позиція підтримана також і Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №640/19572/20.
З урахуванням наведеного та підстав, які визначені заявником для заміни сторони, суд дійшов висновку, що останнім не доведено правонаступництво у цій справі між Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області та Міністерством фінансів України.
З огляду на те, що спірні відносини не допускають правонаступництва, правові підстави для задоволення заяви представника позивача про заміну сторони у справі - відсутні.
З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви про заміну сторони належить відмовити.
Керуючись статтями 229, 248, 379 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача Платошина Олега Миколайовича про заміну сторони її правонаступником у справі №160/10016/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез