Рішення від 24.11.2025 по справі 160/25623/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 рокуСправа №160/25623/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 08.09.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що позивач наразі проживає за кордоном та не має можливості особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , свої персональні дані оновлював через мобільний застосунок «Резерв+». Оскільки, у Постанові Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», що регулює військовий облік, відсутній будь-який пункт або додаток, який би зобов'язував громадян особисто звертатись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на облік або оновлення даних. Під час чергового оновлення військово-облікових документів у мобільному застосунку «Резерв+» Позивач помітив наступні повідомлення: «Порушення правил військового обліку» та «Вас розшукує ТЦК від 21.03.2025». Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. А думку позивача, такі обставини свідчать про істотні порушення встановленої законом України процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зокрема, надання позивачу статусу порушника правил військового обліку було здійснено без належного дотримання процесуальних норм та з грубим порушенням. Вказані дії є неправомірними та такими, що порушують основоположні права позивача. Присвоєння зазначеного статусу без дотримання встановленого порядку є недопустимим. Оголошення особи у розшук можливе виключно в межах кримінального провадження та за наявності відповідної правової підстави. У даному випадку щодо позивача жодного кримінального провадження не відкрито, а тому правові підстави для оголошення його у розшук відсутні. Незважаючи на зазначене, позивачу було присвоєно статус особи, яка перебуває у розшуку. Такі дії фактично суперечать основоположним принципам верховенства права. У зв'язку із чим, позивачем було прийнято рішення повторно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У своєму повторному зверненні позивач виклав фактичні обставини справи та підкреслив наявність грубого порушення встановленої законом процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, позивач звернувся з проханням направити відповідне повідомлення до Національної поліції України щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників відомостей про порушення правил військового обліку, які були внесені автоматично та без належного дотримання процедури. У зверненні було зазначено, що присвоєння вказаного статусу порушника відбулось з порушенням встановленого порядку. Жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено не було. У відповіді № ВОБр/5558 від 31.07.2025 року, наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зазначено, що для винесення постанови за порушення правил військового обліку за статтями 210 та 210-1 КУпАП, необхідно скласти протокол, згідно з чинним законодавством України, протокол повинен складатись у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте, позивачу було присвоєно статус порушника правил військового обліку та внесено його до розшуку без складання відповідного протоколу. Такі дії є грубим порушенням встановленого порядку, оскільки законодавство не передбачає можливості надання статусу порушника або внесення особи до розшуку без оформлення протоколу. Відсутність протоколу позбавляє особу можливості отримати інформацію про підстави притягнення до адміністративної відповідальності, реалізувати своє право на захист. Звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 не дали очікуваного результату. У зв'язку з викладеним позивачем було прийнято рішення звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з метою захисту своїх конституційних прав та законних інтересів.

30.09.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, органом ведення Реєстру, було виявлено порушення позивачем вимог абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Відповідачем не вносились відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності чи будь -якої іншої інформації, на підставі якої у електронному кабінеті позивача наявна позначка «порушення правил військового обліку». На думку представника відповідача, позначка «порушення правил військового обліку» відображаються автоматично після звернення до органів національної поліції та не може бути прибрана органом ведення Реєстру. звернення №Е1698838 від 21.03.2025 року до Відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області щодо доставлення позивача до ТЦК та СП за не прибуття по повістці, направленої засобами поштового зв'язку для складання адміністративного протоколу. Держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено вичерпний перелік підстав для скасування електронного звернення до органів національної поліції, а саме: 1. Особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову) за ст. 210, 210-1 КУпАП; 2. Відсутність таких підстав, особа самостійно з'явилась. Отже, заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача внести зміни в реєстр щодо виключенням відомостей про порушення правил обліку не можуть бути задоволенні у зв'язку з відсутністю таких функцій в реєстрі. Підстав для скасування електронного звернення до органів національної поліції на сьогоднішній день не має, позивач особисто не прибував до ТЦК та СП, не був доставлений для складання протоколу та не подавав через електронний кабінет заяву про визнання даного правопорушення. До того ж, органом ведення реєстру, після отримання інформації від АТ «Укрпошта» було направлено електронне звернення до органів національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. На думку представника відповідача, позивачем на підтвердження протиправних дій відповідача не надано до суду доказ у вигляді розширеної інформації з резерву +, де в розділі «правопорушення» було б зазначено про внесення даних про порушення правил військового обліку, однак відповідач не вносив такі дані, тому в цьому розділі відомості відсутні. Таким чином позивачем не було доведено протиправності дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку, тому вимога щодо зобов'язання виключити з реєстру інформацію про порушення правил військового обліку не підлягає задоволенню, так як дані відомості відсутні в реєстрі.

03.10.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що відповідач не подав будь-якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 10.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.

15.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

14.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, останній з 12.01.2022 року не проживає за місцем реєстрації та перебуває за межами території України. Після виїзду з України державний кордон у зворотному напрямку не перетинав. З огляду на викладені обставини, позивачу не було відомо про надходження будь-яких повісток чи інших документів, пов'язаних з оповіщенням про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з тим, що позивач наразі проживає за кордоном та не має можливості особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , свої персональні дані оновлював через мобільний застосунок «Резерв+».

Під час чергового оновлення військово-облікових документів у мобільному застосунку «Резерв+» позивач помітив наступні повідомлення:

«Порушення правил військового обліку» та «Вас розшукує ТЦК від 21.03.2025».

З метою з'ясування підстав набуття статусу порушника правил військового обліку та встановлення причин перебування в розшуку, позивачем було подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням надати вичерпну інформацію та вчинити певні дії щодо зняття статусу порушника правил військового обліку.

У своєму зверненні позивач детально виклав обставини, у яких опинився, зокрема було надано пояснення причини відсутності можливості особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив про своє перебування за межами території України та про оновлення персональних даних через мобільний застосунок «Резерв+». Звернення містило повний опис ситуації та обставин, що мають істотне значення для правильного та об'єктивного вирішення питання щодо зняття статусу порушника правил військового обліку.

У відповіді № ВОБр/5020 від 04.07.2025 року, наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 , було підтверджено факт наявності статусу порушника правил військового обліку. Однак, у даній відповіді було зазначено, що звернення до Національної Поліції України, щодо доставлення громадян які вчинили адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення за фактом неприбуття по повістці, було створено автоматично. Водночас, у наданій відповіді зазначено, що для зняття Позивача з розшуку необхідним є складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

На думку позивача, такі обставини свідчать про істотні порушення встановленої законом України процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зокрема, надання позивачу статусу порушника правил військового обліку було здійснено без належного дотримання процесуальних норм та з грубим порушенням. Вказані дії є неправомірними та такими, що порушують основоположні права позивача. Присвоєння зазначеного статусу без дотримання встановленого порядку є недопустимим. Оголошення особи у розшук можливе виключно в межах кримінального провадження та за наявності відповідної правової підстави. Відповідно до частини 1, 2 статті 281 Кримінально процесуального Кодексу України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У даному випадку щодо позивача жодного кримінального провадження не відкрито, а тому правові підстави для оголошення його у розшук відсутні. Незважаючи на зазначене, позивачу було присвоєно статус особи, яка перебуває у розшуку. Такі дії фактично суперечать основоположним принципам верховенства права.

Позивачем було прийнято рішення повторно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У своєму повторному зверненні Позивач виклав фактичні обставини справи та підкреслив наявність грубого порушення встановленої законом процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема, позивач звернувся з проханням направити відповідне повідомлення до Національної поліції України щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників відомостей про порушення правил військового обліку, які були внесені автоматично та без належного дотримання процедури. У зверненні було зазначено, що присвоєння вказаного статусу порушника відбулось з порушенням встановленого порядку. Жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено не було.

У відповіді № ВОБр/5558 від 31.07.2025 року, наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зазначено, що для винесення постанови за порушення правил військового обліку за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно скласти протокол, згідно з чинним законодавством України, протокол повинен складатись у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Проте, позивачу було присвоєно статус порушника правил військового обліку та внесено його до розшуку без складання відповідного протоколу. Такі дії є грубим порушенням встановленого порядку, оскільки законодавство не передбачає можливості надання статусу порушника або внесення особи до розшуку без оформлення протоколу. Відсутність протоколу позбавляє особу можливості отримати інформацію про підстави притягнення до адміністративної відповідальності, реалізувати своє право на захист.

Посилаючись на безпідставність твердження відповідача щодо вчинення адміністративного правопорушення та вважаючи протиправними дії щодо внесення відомостей в Реєстр про порушення позивачем правил військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Згідно із статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 106 Конституції України, Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації. Згідно з цим Указом призову на військову службу за мобілізацією підлягають військовозобов'язані та резервісти.

У відповідності з частиною першою статті 1 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2232), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232, військовий обов'язок включає, зокрема, проходження військової служби.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Статтею 3 Закону № 2232 передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 2232, для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.

Закон України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1 Закону № 3543).

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 3543, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Статтею 23 Закону № 3543 встановлено перелік військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суд зауважує, що наразі воєнний стан у країні триває.

У контексті наведеного суд звертає увагу, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров'я, безпеку інших громадян і саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії і високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов'язку захисту Вітчизни.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення про ТЦК та СП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого:

- здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закону), особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду та виконувати інші обов'язки передбачені законодавством.

Порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначений «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 (далі - Постанова КМУ №560), який визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 21 Постанови КМУ 560 визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 27 Постанови КМУ 560 визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Розпорядником реєстру (Генеральний штаб Збройних Сил України) було сформовано електронну повістку та направлено держателю реєстру (Міноборони) для подальшого направлення повістки поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» за адресою вказаною в облікових даних військовозобов'язаного.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, представниками відділення пошти здійснювались заходи з вручення рекомендованого повідомлення з повісткою на прибуття до Металургійно-Довгинцівського ОР у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, які визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та не були уточнені позивачем згідно вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд встановив, що за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку для уточнення персональних даних.

Пунктом 30 Постанови КМУ 560 встановлено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Пунктом 30-1 Постанови КМУ 560 встановлено, що кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Пунктом 30-2 Постанови КМУ 560 встановлено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Пунктом 30-3 Постанови КМУ 560 встановлено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

Пунктом 34 Постанови КМУ 560 встановлено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.

У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).

У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначив, що представниками поштового відділення проставлено відмітку про належне вручення рекомендованого повідомлення з повісткою на прибуття 19.01.2025 року у відповідності до пункту 41 Постанови КМУ 560, яким встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу.

Виходячи з вище викладених вимог чинного законодавства, органом ведення Реєстру, було виявлено порушення позивачем вимог абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».

Згідно з пунктом 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації); у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559.

Відповідно до пункту 8 цього Порядку військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Пунктом 10 Порядку №559 встановлено, що відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 13 Порядку №559 РТЦК та СП або їх відділи можуть роздруковувати бланк військово-облікового документа, який формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Відповідно до Порядку №560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код) (пункт 30-1). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання, повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 34).

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16 березня 2017 року дані Реєстру повинні бути достовірними.

Отже суд зазначає, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та які при цьому не мають права на відстрочку від такого призову, в тому числі з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Виходячи із аналізу нормативно-правових актів, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться відомості про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII).

Відповідно до 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024 року № 3696-IX, який набрав чинності 19.05.2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, статтю 258 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

«Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.».

Таким чином, складення протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію не є обов'язковим.

Отже доводи позивача щодо відсутності протоколів про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, які мали бути складені відповідачем, спростовуються вищевказаними приписами законодавства, а тому є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що позивач як громадянин України, який перебуває на військовому обліку, зобов'язаний був протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).

Отже, для тих, хто вже перебуває на обліку, встановлено обов'язок надати дані про актуальну адресу та номер телефону. Проте, жодних дій щодо оновлення даних самостійно позивачем вчинено не було, що й стало підставою для внесення позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем військового обліку.

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник

Попередній документ
132022142
Наступний документ
132022144
Інформація про рішення:
№ рішення: 132022143
№ справи: 160/25623/25
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.11.2025)
Дата надходження: 09.09.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПРУДНИК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ