24 листопада 2025 року Справа 160/32669/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 завдану матеріальну шкоди у розмірі 964 гривень 00 копійок.
Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Зазначена позовна заява надійшла до суду 14.11.2025 року та передана судді Турлаковій Н.В. 17.11.2025р., отже п'ятим днем для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою є 21.11.2025р., у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, дана ухвала прийнята першим робочим днем - 24.11.2025р.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Закон України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі (далі - Закон № 160) визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до ст.1 цього Закону матеріальна відповідальність вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Згідно з частинами 1,2 статті 3 Закону № 160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис, або надсилається поштою.
Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Відшкодування такої шкоди, завданої (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону №160 у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З викладених вище положень слідує, що право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної шкоди, виникає у позивача лише у випадку відмови особи добровільно відшкодувати таку шкоду.
Отже, Законом України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб встановлено обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, що передбачає повідомлення відповідача про необхідність відшкодування матеріальної шкоди в добровільному порядку, а у разі відмови від такого відшкодування у позивача виникає право відшкодування матеріальної шкоди в судовому порядку.
Тобто саме із відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати матеріальну шкоду, законодавцем пов'язано можливість звернення із позовом про стягнення матеріального відшкодування у судовому порядку.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що виникнення у позивача права на звернення до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди безпосередньо пов'язано з відмовою особи добровільно відшкодувати витрати.
Так, позивачем не надано до позовної заяви доказів повідомлення відповідача про необхідність відшкодування матеріальної шкоди у сумі 964 грн.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі, особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Згідно з ст.12 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З аналізу вказаних норм слідує, що особа притягується до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, вказаною нормою, передбачено строк, протягом якої особа може бути притягнута до відповідальності, тоді як строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди, зазначеним Законом не встановлені, а встановлені КАС України, а саме ч.5 ст.122.
Таким чином, суд наголошує, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду з даним позовом становить місячний строк.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2020 №216 Старшого солдата ОСОБА_1 з 03.07.2020 звільненого з військової служби у запас та виключено із списків особового складу частини. Вказано провести відрахування вартості обмундирування в сумі 5432 грн. обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння.
Проте з даним позовом позивач звернувся до суду 14.11.2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Жодних доказів на підтвердження неможливості звернення до суду у встановлений строк позивачем до суду не надано.
Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, суд відмовляє у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 1 та п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.122, ч. 2 ст.123, п. 1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати:
- докази вручення відповідачу повідомлення про відшкодування завданої матеріальної шкоди;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова