20 листопада 2025 року Справа № 160/8756/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
за участі секретаря судового засіданняПархоменко К.В.
за участі:
представник позивача представник відповідача Бруснік Т.Г. Маланія М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
25.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.12.2024 року №1048/32-00-07-03-19 форми В1, відповідно до якого ПАТ «АМКР» встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 12 447 803,30 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 6 223 901,50 грн.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також зазначено про необгрунтованість висновків перевірки, що зазначені в Акті перевірки. Протиправність спірного ППР полягає у такому.
По-перше, на думку позивача, наявний вихід за межі предмета перевірки. Предметом перевірки є питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 року від'ємного значення ПДВ, у т.ч., заявленого до відшкодування з бюджету за вересень 2024 року. Зауважено, з посиланням на Порядок №1204, що контролюючим органом прийнято спірне ППР форми «В1» неправильної форми. Так, у Порядку №1204 вказано, що у разі, коли дані перевірок результатів діяльності платника податків, окрім електронної перевірки, свідчать про завищення від'ємного значення суми ПДВ платника податків, приймається ППР форми «В4» (зменшення від'ємного значення суми ПДВ). Позивач наголошує на тому, що предметом перевірки не є саме декларація за вересень 2024 року та всі її показники, а є виключно законність декларування від'ємного значення. Зазначені порушення процедури проведення перевірки є самостійними підставами для визнання висновків акту перевірки у відповідній частині необгрунтованими, що тягне за собою скасування прийнятого за її наслідками ППР. Тож, ППР, яке прийняте за наслідками перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.
По-друге, відповідач протиправно зменшив бюджетне відшкодування по контрагентам ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ», ТОВ «ГАРДА СЕКЮРИТИ», ТОВ «БУДІНВЕСТ-КОМПАНІ», ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «УКР МЕТ», ТОВ «СУЧАСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ТА БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС», ТОВ «ПРОМХІМТЕХ ЛТД», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦІНСТРУМЕНТ», ТОВ «ГІРНИЧО-РУДНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ 2004», оскільки в податковій в податковій декларації по ПДВ за вересень 2024 року позивач не заявляв їх до відшкодування. У додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2024 року відсутні вищевказані контрагенти.
По-третє, штрафні санкції застосовані у розмірі 50% згідно з п. 123.3 ст. 123 ПКУ з посиланням на наявність ППР від 17.10.2023 року №000/964/32-002-07-06-19, яке було прийнято протягом останніх 1095 днів. У даному випадку ані належного обгрунтування повторності, ані обгрунтувань умисності діянь ПАТ «АМКР», відповідач у жодному документі не зазначив. Так, ППР від 17.10.2023 року №000/964/32-002-07-06-19 визнано протиправним і скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року у справі №160/29344/23, залишеного в силі постановою ТААС від 27.06.2024 року. Тобто, на момент прийняття спірного ППР від 23.12.2024 року №1048/32-00-07-03-19 судове рішення по справі №160/29344/23 набрало законної сили 27.06.2024 року. Таким чином, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі 50% по «повторності». Позивач заперечує проти застосування штрафних (фінансових) санкцій взагалі однак, навіть якщо припустити їх застосування, вони повинні бути застосовані у розмірі 10% як передбачено п. 123.1 ст. 123 ПКУ.
Позивач наголосив, що надав усі первинні документи, які містять відомості про господарські операції та які у сукупності засвідчують відомості про господарську операцій між позивачем та його контрагентами. Документи не мають дефектів форми, змісту або походження. Перелічені відповідачем документи, які начебто не надав позивач у ході перевірки, не є бухгалтерськими документами або є дублюючими документами з огляду на їх складення підприємством, тобто є внутрішньо обліковими, оскільки не містять відомостей про відповідну господарську операцію, результати якої підлягають відображенню у бухгалтерському обліку і свідчать про рух активів, та не підтверджують її здійснення, не є статистичними та впливають на розмір та сплату податків та зборів, як то передбачено ст. 44 ПКУ, а інші документи складаються безпосередньо на самому підприємстві і є внутрішньо обліковими.
Ухвалою від 28.03.2025 року прийнято позовну заяву ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
21.04.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог, так як висновки зроблені за результатами перевірки щодо встановлених ПАТ «АМКГ» порушень є об'єктивними, обгрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. У ході перевірки встановлено таке: відсутність (ненадання до перевірки) документів по контрагентам; дефектність документів, що свідчить про формальний підхід при їх складанні (господарські операції відбувалися самі по собі або взагалі господарські операції не відбувалися, а документи складалися); оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення. Проведеною перевіркою при дослідженні взаємовідносин шляхом проведення аналізу первинних документів, які надано ПАТ «АМКГ» до перевірки із контрагентами-постачальниками, встановлено багатоступеневий ланцюг формування податкового кредиту, до складу якого входять контрагенти, які здійснювали незаконну діяльність та проводили неіснуючі операції з продажу товарів, робіт/послуг з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних операцій з підприємствами-постачальниками товарів, робіт та послуг, що фактично не здійснювалось з цими контрагентами. Висновки щодо непідтвердження реальності взаємовідносин зроблені за сукупністю обставин, встановлених у ході перевірок, а саме: на підставі аналізу наданих до перевірки паперових носіїв за формою первинних документів, договорів та баз даних АІС «Податковий блок».
Щодо доводів позивача про вихід за межі перевірки відповідач зазначає наступне. Відповідач, перевіряючи від'ємне значення ПДВ за місяць, уповноважений перевірити як задеклароване податкове зобов'язання, так і задекларований податковий кредит. З норм ПКУ встановлюється право контролюючого органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у відповідному періоді з причини встановлення завищення суми податкового кредиту, сформованого по господарським взаємовідносинам з контрагентами, які контролюючий орган вважає нереальними, тобто такими, що фактично не відбувалися та не можуть нести відповідних наслідків під час формування сум податкового обліку.
Щодо правомірності застосування штрафних санкцій. У даному випадку кваліфікуючою ознакою встановленого правопорушення є саме повторність вчинення відповідної дії, а не узгодженості рішення податкового органу, прийнятого попередньо за аналогічну дію. Таким чином, розмір фінансових санкцій визначається з урахуванням кількості разів вчинених дій, незалежно від того, чи узгоджено рішення податкового органу, прийнятого попередньо за аналогічну дію. На думку контролюючого органу, позивач безпідставно посилається на ухвалу ВС від 07.01.2025 року, якою відмовлено Східному МУ ДПС у відкритті касаційного провадження по справі №160/29344/23, в рамках якої оскаржувалось ППР від 17.10.2023 року №000/964/32-00-07-06-19, з урахуванням наявності такого Східним МУ ДПС і було застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, так як позивач не враховує, що станом на момент прийняття ППР від 23.12.2024 року, ППР від 17.10.2023 року ще не було скасоване остаточно та його оскарження тривало.
Наявність складеної та зареєстрованої ПН у ЄРПН є лише підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредитку, однак, наявність такої ПН жадним чином не підтверджує реальність вчиненої господарської операції та не підтверджує правомірність сформованої по такій операції суми податкової вигоди у вигляді податкового кредиту. З даного приводу відповідач зауважив на постанові ВС від 16.06.2020 року по справі №400/987/19.
21.04.2025 року позивачем подана відповідь на відзив. Східне МУ ДПС прийняло за результатами проведеної перевірки, податкове повідомлення-рішення неналежної/неправильної форми. Позивач наголошує, що Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2024 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» містить перелік суб'єктів господарювання - платників податку на додану вартість, по яким заявлено бюджетне відшкодування та суми по цим конкретним платникам податку саме за вересень 2024 року, серед яких відсутні вищенаведені контрагенти. Відповідач не довів, що Позивач, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Позивач заперечує проти застосування штрафних (фінансових) санкцій взагалі, однак, навіть якщо припустити їх застосування, вони повинні бути застосовані у розмірі 10%, як наголошує п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. З урахуванням наведеного, повідомлення-рішення форми В1 від 23.12.2024 №1048/32- 00-07-03-19 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, та підлягає скасуванню. Всі податкові накладні, які виписані по господарським операціям, які досліджуються у даній справі , складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2017 року, відповідно є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
12.05.2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. Східним МУ ДПС при проведенні перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» було встановлено, що ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» є фігурантом кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42022000000000945 від 14.07.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України. ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» є фігурантом даного кримінального провадження у якості особи, яка сприяла в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Наявність кримінального провадження по контрагенту ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» варто врахувати як підставу, яка вказує на те, що ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ не було в повній мірі досліджено ділову репутацію даного контрагента та Позивач не був обачним при виборі даного контрагента та укладенні з ним договору про надання послуг.
Встановлення в ході перевірки факту завищення суми податкового кредиту не є виходом за межі перевірки, оскільки від'ємне значення з ПДВ включає в себе величину податкового кредиту та зумовлена в т.ч. цією величиною. Тобто, перевіряючи правильність визначення різниці чисел контролюючий орган обґрунтовано перевірив зменшуване та від'ємник як складові відповідної формули. Тобто, в цій частині вихід за межі предмету перевірки відсутній. Тобто, пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України прямо передбачено право контролюючого органу в т.ч. зменшити бюджетне відшкодування при завищенні від'ємного значення суми ПДВ. На це вказує буквальне тлумачення цієї норми, оскільки правила поведінки (п. 54.3. ПК України) пов'язані з альтернативними умовами (пп. 54.3.2. ПК України), при цьому законодавець не відокремив повноваження саме на зменшення задекларованого від'ємного значення разом і виключно в разі встановлення факту його завищення.
Також відповідачем зауважено, що правомірність кваліфікації діянь позивача як повторні при розрахунку штрафних санкцій у розмірі 50%.
14.05.2025 року Східне МУ ДПС надало до суду докази на підтвердження відсутності основних засобів у контрагентів Позивача - інформацію щодо наявних у контрагентів Позивача об'єктів оподаткування, які можуть використовуватися контрагентами для здійснення господарської діяльності; на підтвердження відсутності трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності - Відомості про суми нарахованого доходу.
14.05.2025 року позивачем подані пояснення. Кримінальне провадження за №42022000000000945 від 14.07.2022 року стосується ТОВ «АЛЬФА ПРЕМІУМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35961770), Період - з 01.01.2021 по 29.06.2022, Вирок по даному кримінальному провадженні відсутній. У даній справі розглядаються взаємовідносини Позивача з ТОВ «ГАРДА СЕКЮРИТИ» за період вересень 2024 року, який не охоплений кримінальним провадженням зам №42022000000000945 від 14.07.2022, це по-перше. А по-друге, кримінальне провадження за №42022000000000945 від 14.07.2022 взагалі не стосується ані ТОВ «ГАРДА СЕКЮРИТИ», ані посадових осіб ТОВ «ГАРДА СЕКЮРИТИ». Позивачем повторно зауважено на тому, що ППР неправильної форми. Водночас, у даному випадку немає жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу, який би доводив твердження Відповідача про відсутність /ненадання до перевірки Позивачем первинних документів по зазначеним контрагентам, відповідно дане твердження - необґрунтоване та не відповідає дійсності.
Враховуючи наведене, ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» наполягає на протиправності та необґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 23.12.2024 №1048/32-00-07-03-19 форми В1, відповідно до якого ПАТ «АМКР» встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 12 447 803,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 223 901,50 грн., відповідно воно підлягає скасуванню.
09.06.2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
09.06.2025 року позивач подав заяву, в якій зазначив про необхідність подання ним документів, які не є первинними з урахуванням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», але опосередковано можуть бути розглянуті як докази наявності трудових ресурсів у контрагентів, взаємовідносини з якими розглядаються в даній справі та як докази виконання обов'язків по договорам особисто працівниками ТОВ «БК «МЕТКОМІНВЕСТ», ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ», ПП «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НІКОНС», ТОВ «БУДІНВЕСТ КОМПАНІ».
25.06.2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. Надані Позивачем вступні інструктажі з ОП працівників контрагентів ТОВ «БК «МЕТКОМІНВЕСТ», ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ», ПП «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НІКОНС», ТОВ «БУДІНВЕСТ КОМПАНІ» не спростовують встановлені Східним МУ ДПС порушення норм податкового законодавства при декларуванні господарських взаємовідносин з даними контрагентами, та не підтверджують реальність здійснення господарських операцій з даними контрагентами. Навпаки, обставини, встановлені з аналізу даних документів, а саме - відсутність у контрагентів Позивача працівників, які, нібито були залучені до здійснення господарських операцій, свідчать про те, що останні виконувалися невстановленими особами та підтверджує факт непричетності даних контрагентів до виконання робіт / надання послуг на користь ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ».
14.08.2025 року до суду надійшли пояснення від відповідача, в яких зазначено таке.
26.08.2025 року та 23.09.2025 року позивачем також надані пояснення по справі.
У судових засіданнях представник позивача підтримала позицію, викладену у позові.
Представник відповідача заперечувала проти заявлених позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, вказаних у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та аргументи сторін у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.04.2004 року.
Видами діяльності «АрселорМіттал Кривий Ріг» за КВЕД є:
24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний);
07.10 Добування залізних руд;
19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів;
24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів;
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;
85.32 Професійно-технічна освіта;
85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.;
86.10 Діяльність лікарняних закладів;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазина;
71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;
36.00 Забір, очищення та постачання води;
41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;
42.21 Будівництво трубопроводів.
Станом на час розгляду справи Публічне акціонерне товариство АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ знаходиться на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
На підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.11.2024 №282-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» (зі змінами) наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974), що знаходиться за фактичною адресою: вул. Криворіжсталі, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50006, з «11» листопада 2024 року тривалістю 12 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.09.2024 по 30.09.2024 з метою законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року (від 18.10.2024 вх. №9310021122) з урахуванням уточнюючих розрахунків.
Результати перевірки оформлені актом про результати документальної невиїзної позапланової перевірки від 28.11.2024 №1004/32-00-07-03-14/24432974, в якому зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ за вересень 2024 року встановлено порушення: - абз. а) п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2024 року на суму ПДВ 12 447 803 гривень.
Вищезазначене призвело до порушення: порушено п. 200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування у вересні 2024 року у розмірі 12 447 803 грн.
На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення від 23.12.2024 року №1048/32-00-07-03-19 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку на суму 12 447 803 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 223 901,50 грн.
Проведеною вибірковою перевіркою відображеного ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року показника у рядку 10.1 (колонка Б) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків «Придбання (виготовлення, будівництво, спотворення, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України (з основною ставкою)», на підставі документів, перелік яких наведено у додатку 1 до акту перевірки, встановлено завищення цього показника в сумі 12 447 803 грн, внаслідок встановленого порушення пп. «а» п. 198.1, абз. 1,2 п. 198.3 ст. 198 Кодексу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» завищено суму податкового кредиту на 12 447 803 грн, при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня кількості персоналу для надання послуг/виконання робіт; відсутність (або незначна наявність) основних засобів; відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/послуг, постачання ТМЦ; неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/ реалізації товарів, робіт/послуг; неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг тощо), а саме:
ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» (37007132) на суму ПДВ 6 565 823,06 грн.
ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (43030337) на суму ПДВ 4 244 515 грн.
ТОВ «БУДІНВЕСТ-КОМПАНІ» (35927724) на суму ПДВ - 99 400 грн
ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» (40704930) на суму ПДВ 410 605 грн
ТОВ «УКР МЕТ» (32757375) на суму ПДВ - 385 119 грн
ТОВ «СУЧАСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ТА БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (39812966) - на суму ПДВ - 347 914 грн
ТОВ «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» (42950233) на суму ПДВ - 327 429 грн
ТОВ «ПРОМХІМТЕХ ЛТД» (32387748) на суму ПДВ - 40 632 грн
ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦІНСТРУМЕНТ» (30591625) на суму ПДВ - 15 895 грн
ТОВ «ГГРНИЧО-РУДНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (44859959) на суму ПДВ - 4 752 грн
ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ 2004» (33123084) на суму ПДВ - 5 719 грн.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було направлено до ДПС України скаргу від 02.01.2025 року №85-12/1 у зв'язку з незгодою із прийнятим ППР №1048/32-00-07-03-19 від 23.12.2024 року
Рішенням Державної податкової служби України від 04.03.2025 року №6030/6/99-00-06-01-03-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №1048/32-00-07-03-19 за формою «В1» від 23.12.2024 року - залишено без змін.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №70/32-00-07-13 від 19.02.2025 року, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спгрним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України(далі ПК України).
Згідно із п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
За правилами п.п.79.1,79.2 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
За змістом підпункту «а» пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Абзацом «б» п. 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі ст. 75 КАС України щодо достовірності доказів.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.
Досліджуючи господарські відносини між позивачем та зазначеними вище у Акті контрагентами, суд встановив таке.
Між Позивачем та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» укладено:
- договір від 20.08.2021 року №1874, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати свої зобов'язання, вказані в п. 1.1 Договору у встановлений в цьому Договорі строк (строки) на об'єкті «Нове будівництво хвостосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ «АМКР». Перший пусковий комплекс у повному обсязі основних та супутніх зобов'язань згідно Технічного завдання та Технічної пропозиції Підрядника.
- договір від 20.08.2021 №1791, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати свої зобов'язання, вказані в п. 1.1 Договору у встановлений в цьому Договорі строк (строки) на об'єкті «Нове будівництво хвостосховища III карта шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ «АМКР». Перший пусковий комплекс у повному обсязі основних та супутніх зобов'язань згідно Технічного завдання та Технічної пропозиції Підрядника.
- укладено договір від 20.05.2024 №778, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати свої зобов'язання, вказані в п.1.2 даного Договору у встановлений в цьому Договорі строк (строки) на об'єкті: «Нове будівництво хвостосховища III карта» шламового господарства рудозбагачувальної фабрики (будівництво інженерних комунікацій для хвостосховища «III карта») ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Дніпропетровськ область, м. Кривий Ріг, Інгулецький район, кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:05:279:0001» у повному обсязі основних та супутніх зобов'язань згідно Технічного завдання (Додаток 4 до цього Договору) та Технічної пропозиції Підрядника (Додаток 12 до цього Договору) та інших визначених цим Договором умов, а Замовник, зобов'язується прийняти та сплатити за них визначену в Договорі плату.
Директор ТОВ «БК «Метком Інвест» листом №15/09-1 від 15.09.2025 року надав відповідь на адвокатський запит ТОВ «АМКР» від 29.08.2025 року, в якому зазначив про таке. Договори №1791 від 20.08.2021 року та №1874 від 20.08.2021 року були укладені з метою будівництва об'єкту: «Нове будівництво хвостовища «ІІІ карта» шламового господарства рудозбагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг. Перший пусковий комплекс». ТОВ «БК «Метком Інвест» на підставі вищезазначених договорів виконувало роботи, які полягають у здійсненні виїмки грунту, укладанні матеріалів, які не пропускають вологу та зворотному засипанні грунту. Зазначені роботи виконувались за допомогою машин та механізмів, які потребують одного працівника на одну одиницю техніки. Протягом серпня-вересня 2024 року ТОВ мало у штаті достатню кількість працівників, що підтверджується податковою звітністю, доданою до цього листа, а також необхідне обладнання і транспортні засоби для виконання будівельних робіт на користь ПАТ «АМКР». Водночас, під час виконання вищезазначених будівельних робіт ТОВ за необхідності залучало в якості субпідрядників ті компанії, які були узгоджені у додатку №20 до договору №1794 від 20.08.2021 року та у додатку №20 до договору №1874 від 20.08.2021 року та у додатку №19 до договору №778 від 20.05.2025 року. До листа долучено ліцензії, дозволи та декларації. У зв'язку зі стислими строками виконання робіт ТОВ «БК «Метком Інвест» були залучені субпідрядники, які мають відповідну кількість будівельних машин та техніки, серед яких були ТВ «УКРЛОГІСТИКА», ТОВ «АВТОСПЕЦТРАНС-ЛОГІСТІК», ТОВ «УБК «ГЛОБАЛ». Факт залучення субпідрядника підтверджується: Договором №15/01-А/П1 від 15.07.2024 року та актами виконаних робіт, Договором №28/8-1-А/П1 від 28.08.2024 року та актами виконаних робіт, Договором №ПМ12/2022 від 01.12.2022 року та актами виконаних робіт.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення розрахунків по договорах №1791 від 20.08.2021 року та №1874 від 20.08.2021 року за виконані роботи, як і не надано бухгалтерський облік по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Метком Інвест».
Відповідач вказав, що податкові накладні, подані ТОВ «БК «Метком Інвест», не містять всіх обов'язкових реквізитів, з приводу чого суд зазначено таке.
Абзацом 2 п. 201.1 ст. 201 ПКУ передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема: пп. «е» опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари.
Об'єднана палата звертає увагу, що помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту. За умови розумної і добросовісної поведінки покупця і продавця помилка в реквізитах податкової накладної може і має бути виправлена (постанова ВС від 01.12.2023 року по справі №926/3347/22).
Згідно з абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Як зазначив ВС у постанові від 03.05.2022 року по справі №560/551/19 обов'язковими умовами виникнення у платника права на податковий кредит є: реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях з оформленням таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку; складена згідно з вимогами ПК України та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Відсутність факту реєстрації останньої не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Лише допущення помилок в обов'язкових реквізитах податкової накладної, які заважають ідентифікувати відповідну господарську операцію, є перешкодою як для її прийняття в електронному вигляді, так і для врахування такої податкової накладної при формуванні податкового кредиту за відповідний звітний податковий період.
Так, відсутність у податкових накладних такого обов'язкового реквізиту як опис товарів/послуг та їх, що заважає ідентифікувати господарську операцію. Даний висновок узгоджується з позицією ВС, викладеній в постанові від 03.05.2022 року по справі №560/551/19.
Водночас, відповідно до п. 15-16 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107, строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п'ять років. Дозвіл на застосування машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки є безстроковим. Тож, не знайшов свого підтвердження аргумент контролюючого органу щодо того, що через відсутність у Дозволах дати, до якої вони дійсні, свідчить про неможливість виконання робіт підвищеної небезпеки на об'єктах ПАТ «АМКР».
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність доказів, які б підтверджували реальність господарських операцій між ПАТ «АМКР» та ТОВ «БК «Метком Інвест».
Взаємовідносини з ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» відбувались на підставі:
- договору від 10.06.2020 №950 - надання послуг з Охорони об'єктів охорони, в т.ч. виконання комплексу заходів власними силами і засобами, необхідними для збереження цілісності Об'єктів охорони, а також з використанням технічних засобів охорони і комплексних систем безпеки Замовника в період часу і на умовах, визначених Договором. ТОВ «ГАРДА СЕКІОРІТІ» забезпечувало охорону вантажів при перевезенні залізною дорогою.
- договору від 20.04.2024 №685 - надання послуг з Охорони об'єктів охорони, в т.ч. виконання комплексу заходів власними силами і засобами, необхідними для збереження цілісності Об'єктів охорони, а також з використанням технічних засобів охорони і комплексних систем безпеки Замовника в період часу і на умовах, визначених Договором. ТОВ «ГАРДА СЕКІОРІТІ» забезпечувало охорону вантажів при перевезенні залізною дорогою.
ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» листом №37/09/2025 від 15.09.2025 року надало відповідь на адвокатський запит представника ПАТ «АМКР» щодо інформації по договорах з ПАТ «АМКР» №950 від 10.06.2020 року та №685 від 20.04.2024 року. ТОВ підтверджує, що на виконання означених договорів ним надавались охоронні послуги протягом серпня-вересня 2024 року, що підтверджується відповідними актами надання послуг. Для надання вищезазначених послуг Товариство залучало штатних працівників - охоронників. Протягом серпні-вересні 2024 року середня штатна чисельність Товариства складала - 516 осіб. Факт наявності у штаті Товариства охоронників підтверджується звітами за формою 1-ДФ у серпні-вересні 2024 року. Слід зауважити те, що, послуги з охорони надаються цілодобово 24/7, оскільки такий режим обумовлений специфікою роботи ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» та умовами Договору. Враховуючи зазначені вище обставини, у Товаристві запроваджено - підсумований облік робочого часу.
Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» виписало податкові накладні, в яких не зазначено кількість особового складу, кількість годин охорони або кількість днів охорони на окремому об'єкті. На противагу цьому зазначено лише найменування об'єкту, загальна кількість годин та вартість однієї години.
Вказане свідчить про відсутність у податкових накладних обов'язкових реквізитів таких як обсяг товарів/послуг. Судом такий висновок був зазначений вище: відсутність у податкових накладних такого обов'язкового реквізиту як опис товарів/послуг, що заважає ідентифікувати господарську операцію (постанова ВС від 03.05.2022 року по справі №560/551/19).
Водночас позивачем жодним чином не спростовано твердження контролюючого органу щодо достатності працівників ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» задля виконання договірних відносин.
Позивачем не надано до перевірки головну книгу, журнали-ордери, ОСВ, бухгалтерські довідки, регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію з первинних документів, зведені бухгалтерські документи, платіжні інструкції, виписки з банку, інформацію щодо оформлених, виданих, отриманих перепусток працівникам та транспортним засобам ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ», що підтверджує той факт, що ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» не надавало послуги для ПАТ «АМКР», Положення «Про пропускний та внутрішньооб'єктовий режим» на ПАТ «АМКР». Відсутність наданих до перевірки вказаних документів унеможливлює встановлення достовірності наданих до перевірки Актів, обсяг витрат і їх вплив на активи підприємства. Тобто неможливо перевірити отримання ПАТ «АМКР» послуг від ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ».
Окрім того, стосовно ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» наявність рішення про його віднесення до ризикових платників податків.
Тож, матеріалами справи не підтверджено реальність господарських операцій між ПАТ «АМКР» та ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ».
Між Позивачем та ТОВ «БУДІНВЕСТ-КОМПАШ» укладено:
- договір підряду від 01.07.2024 №4292, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного Договору роботу, вказану в План-графіку виконання робіт та Додаткових угодах до даного Договору у відповідності до вимог законодавства та положень даного Договору, у т.ч. вимог щодо строків (термінів) та якості виконання таких робіт, а саме - капітальний ремонт доменної печі №«8, обладнання ливарного двору, піддоменник. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконану роботу.
- договір підряду від 25.07.2024 №1408, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного Договору роботу, вказану в План-графіку виконання робіт та Додаткових угодах до даного Договору у відповідності до вимог законодавства та положень даного Договору, у т,ч. вимог щодо строків (термінів) та якості виконання таких робіт, а саме - капітальний ремонт доменної печі №8, вентиляція, аспірація, гідрозмив. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконану роботу.
- договір підряду від 25.07.2024 №1405, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного Договору роботу, вказану в План-графіку виконання робіт та Додаткових угодах до даного Договору у відповідності до вимог законодавства та положень даного Договору, у т.ч. вимог щодо строків (термінів) та якості виконання таких робіт, а саме - капітальний ремонт доменної печі №8, повітронагрівач, пиловловлювач, дросельна група. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконану роботу.
- договір від 23.04.2024 №664, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати ремонтні та/або відновлювальні роботи Обладнання, належать Замовнику (назва Обладнання, характер робіт, вартості робіт по кожній окремій позицій зазначаються у відповідній Специфікації') в кількості та в обсягах, що вказані у додатках до відповідної Специфікації до даного Договору. Роботи виконуються із матеріалу Підрядника в його ремонтній зоні за цінами, вказаними в Договорі. Вартість матеріалів зарахована в вартість робіт. Замовник зобов'язується прийнята та оплатити виконану роботу на умовах даного Договору.
- договір від 09.05.2024 №709, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію, відповідно до Специфікації, узгодженої до Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити на умовах даного Договору.
ТОВ «БУДІНВЕСТ-КОМПАНІ» надало відповідь (лист №04/09-25 від 04.09.2025 року) на адвокатський запит представника позивача, де зазначено про таке:
- для виконання робіт за договорами Товариством складається кошторис з плануванням використання трудовитрат на певні етапи виконання робіт.
- ??згідно з Договором №1292 від 01.07.2024 року для виконання робіт з капітального ремонту ДП-8, обладнання ливарного двору, піддоменник, ДЦ №1 по акту №471-02-08 за серпень 2024р. було задіяно 3 працівники протягом 5 робочих днів з 8-00 до 12-00;
??- згідно з Договором №1408 від 25.07.2024р. для виконання робіт з капітального ремонту ДП-8, вентиляція, аспірація, гідрозмив, ДЦ №1 по акту №471-05-08 за серпень 2024р. було задіяно 6 працівників протягом 5 робочих днів з 8-00 до 12-00;
??- згідно з Договором №1405 від 25.07.2024р. для виконання робіт з капітального ремонту ДІ-8, повітронагрівач, пиловловлювач, дросельна група, ДЦ №1 по акту №471-03-08 за серпень 2024р. були задіяні 8 працівників протягом 5 робочих днів з 8-00 до 12-00;
??- згідно з Договором №664 від 23.04.2024р., специфікація №2 від 23.04.2024р. для виконання робіт з ремонту механізму пресування МЗЧЛ, ремонт перфоратора (HРP-1000), ДЦ №l по акту №471-08-08 за серпень 2024р. були задіяні 8 працівників протягом 5 робочих днів з 8-00 до 12-00;
- згідно з Договором №709 від 09.05.2025р. для виконання поставки Перфоратора (HPP- 1000);0403.00 0000.00П по видатковій накладній №РH-0000001 від 19.07.2025р. було задіяно 1 працівника (директор) протягом 1 робочого дня з 8-00 до 17-00.
- кількість працівників для виконання робіт, зазначених вище, розраховується відповідно до об'єму виконаних робіт.
- загальна кількість працівників, задіяних при виконанні вищезазначених робіт складає 25 осіб, в тому числі головний інженер, інженер з ремонту та по Дог. №709 від 09.05.2025 року 1 працівник (директор).
- згідно графіку роботи працівників ТОВ «Будінвест-Компані» на території ПАТ «АМКР» робочий день складає з 8-00 до 17-00.
- згідно штатного розпису в серпні 2024р. працювало 30 осіб. Скан.копія штатного розпису додається.
- заробітна плата нараховується відповідно відпрацьованих робочих днів.
З матеріалів справи судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази оплати наданих послуг.
Відповідач зауважував про відсутність сертифікату якості, що містить інформацію щодо виробника товару Перфоратор (НРР-1000);0403.00 0000.000П, з приводу чого суд зазначає таке.
Відсутність сертифікатів якості, товарно-транспортних накладних тощо може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом із підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій. Застосування принципу обачності та індивідуальної відповідальності платника в податкових спорах не сумісне не тільки з обставинами, які достовірно підтверджують обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки іншого платника податків чи постачальника товарів (послуг), але й з обставинами, що свідчать про достатньо високий рівень імовірності обізнаності платника податків стосовно такої поведінки (наприклад, залучення постачальника при вчиненні кримінальних правопорушень або наявність вироку). У такому разі документи підлягають оцінці з урахуванням усіх обставин, зокрема характеру діяльності постачальника.
Наведене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 07.12.2020 у справі №1340/3917/18.
ТОВ «БУДІНВЕСТ-КОМПАНІ» не є виробником товару, зазначеного у Специфікації №1 від 09.05.2024 року, так як у даного ТОВ відсутні власні та/або залучені виробничі потужності задля виготовлення такого, а також не співвідноситься з основною діяльністю ТОВ «БУДІНВЕСТ-КОМПАНІ». Водночас сертифікат якості відсутній, що унеможливлює встановлення виробника товару.
Отже, матеріалами справи не підтверджено реальність господарських операцій між ПАТ «АМКР» та ТОВ «БУДІНВЕСТ-КОМПАНІ».
Між Позивачем та ТОВ «МГРУІІТЕХНОЛОГІЯ» укладено договір підряду від 27.06.2023 №633, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного договору роботи в об'ємах (кількості) та згідно строків, зазначених в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору за цінами, узгодженими у «Переліку робіт та їх вартість» даного Договору, а Покупець прийняти роботу та оплатити її на умовах даного Договору.
Позивачем 23.09.2025 року долучено до матеріалів справи відповідь №10/09 від 10.09.2025 року ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» на адвокатський запит від 29.08.2025 року представника ПАТ «АМКР», Бруснік Тетяни Георгіївни, з якої вбачається наступне. Між ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» та ПАТ «АМКР» укладено договір №633 від 27.06.2022 року, умовами якого передбачено виконання робіт, а саме: заливка конусів і чащ дробарок композиційними матеріалами та заливка футеровки конусу дробарок компаундним складом, в об'ємах (кількості) та згідно строків, зазначених у Специфікаціях. Композиційний матеріал та компаундний склад, якими заливаються механізми/обладнання, ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» виготовляє сам, шляхом змішування окремих різних компонентів. Для виконання даного виду робіт необхідно та було задіяно 2-3 працівника одночасно. Визначеного графіку виконання робіт немає, роботи виконуються по готовності обладнання ПАТ «АМКР» до робіт, які виконує ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ», про це ТОВ повідомляється в телефонному режимі. Тобто роботи виконуються в залежності від потреб ПАТ «АМКР» та в залежності від обладнання - на якому саме механізмі необхідно провести роботи, задіяні працівники у кількості 2-3, виконують роботи від 1 до 2 години. Так як розцінки в договорі фіксовані (згідно договору - за кожну одиницю),а точної кількості механізмів заздалегідь невідома, працівники задіяні декілька разів на місяць з робочим часом в 1-2 години, відповідно заробітна плата залежить від фактично відпрацьованого часу. Необхідна кількість працівників розраховується в кожному разі в залежності від об'єму робіт, але практично завжди для виконання такого роду робіт необхідно 2-3 працівника протягом 1-2 години.
Судом встановлено, що дана відповідь ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» носить суто інформативний характер, без зазначення конкретної інформації, зокрема щодо кількості працівників, задіяних при виконанні робіт, щодо часових рамок виконання робіт, щодо фіксацію повідомлення позивачем у телефонному режимі про необхідність проведення певних робіт.
Так, зазначені у відповіді на адвокатський запит твердження щодо повідомлення про необхідність виконання певних робіт неврегульовані договором №633. Так, відсутні документи фіксації, зокрема телефонного дзвінка, про необхідність виконання ТОВ певних робіт. Тобто, неможливо підтвердити факт виконання робіт за договором взагалі.
Суд погоджується з доводами контролюючого органу про недоведеність позивачем наявності у ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ» товарно-матеріальних цінностей для виконання умов договору №633 від 27.06.2022 року. Протилежне не доведене матеріалами справи.
Таким чином, позивачем не доведено реальний характер господарських операцій між ПАТ «АМКР» та ТОВ «МГРУПТЕХНОЛОГІЯ».
Як зазначено позивачем по тексту позовної заяви, між Позивачем та ТОВ «УКР МЕТ» укладено договір доручення від 09.08.2024 №1464, відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується від імені і за рахунок Довірителя виконати зазначені нижче дії в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Повірений від імені Довірителя організує перевезення і доставку брухту й відходів чорних металів залізничним транспортом у зазначене місце, згідно Специфікацій, Додатків і/або Додаткових угод, які є невід'ємними частинами Договору. Повірений зобов'язується від імені і за рахунок Довірителя замовляти послуги у перевізника по доставці вантажу залізничним транспортом. Довіритель зобов'язується прийняти все виконане Повіреним та відшкодувати Повіреному витрати на транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) перевезень металобрухту та витрати за послуги АТ «Укрзалізниця» по охороні вагонів з металобрухтом, додатково оплачується вартість послуг з організації перевезень - винагорода експедитора. Підставок) для розрахунків за ТЕО та витрати за послуги АТ «Укрзалізниці» по охороні вагонів з металобрухтом є акт виконаних робіт за ТЕО.
У листі ТОВ «УКР МЕТ» від 10.09.2025 року надано відповідь на адвокатський запит від 29.08.2025 року. Вказано таку інформацію щодо договірних відносин за договором №1464 від 09.08.2024 року. У рамках вказаного договору ТОВ «УКР МЕТ» зобов'язалося поставити на користь ПАТ «АМКР» металобрухт чорних металів, а ПАТ - отримати вказаний металобрухт та оплатити. Пунктом 2.2 передбачено, що ціна металобрухту, що постачається покупцю, не включає транспортні витрати. Пунктом 3.6 передбачено, що поставка металобрухту здійснюється залізничним транспортом рівними партіями до станції призначення Кривий Ріг. Водночас п. 3.5.1 договору перебачено, що покупець сплачує продавцеві транспортні витрати по доставці металобрухту, що надійшов та був прийнятий покупцем згідно договору №1464. Оплата покупцем транспортних витрат здійснюється разом з оплатою за металобрухт. ТОВ «УКР МЕТ» виконувало доручення ПАТ «АМКР» з перевезення металобрухту до станції призначення Кривий Ріг, який купувався ПАТ «АМКР» згідно з договором №1464. Для організації перевезення металобрухту ТОВ необхідний один працівник, для формування плану перевезень, замовлення вагонів у перевізника АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» під навантаження та їх адресація до станції призначення - Кривий Ріг. Всі вище перераховані дії вчиняються з використанням електронної системи АТ «Укрзалізниця».
Однак, до даної відповіді не долучено доказів, які б свідчили про реальність господарських операцій.
Відповідно до п. 3.6 Договору Довіритель зобов'язаний відповідно до умов цього Договору та Договору купівлі-продажу №1463 ВІД 09.08.2024 РОКУ ЗАБЕЗПЕЧИТИ Повіреного, на його прохання, інформацією, необхідною для якісного виконання Договору. Водночас, з матеріалів справи, вбачається, що договір №1463 від 09.08.2024 року, який підтверджував право власності ТОВ «УКР МЕТ» на товар, який доставляється до позивача до моменту його поставки, не надано до матеріалів справи.
Так, судом досліджено надані позивачем документи на підтвердження договірних відносин по договору з ТОВ «УКР МЕТ» від 09.08.2024 року №1464. Зокрема, залізничні накладні у графі «Документи, що надаються відправником» вказано про сертифікати якості та посвідчення про вибехонебезпечність, які не долучені позивачем у межах даної справи. Як вказано судом вище, ненадання сертифікату якості свідчить про неможливість встановлення виробника товару. Водночас, відсутність сертифікатів якості, товарно-транспортних накладних тощо може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом із підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.
Акти прийому передачі не містять посилань на договір, на виконання якого складені.
У матеріалах справи відсутні Акти виконаних робіт, про які зазначено зокрема у п. 2.5, 2.6, 2.7 Договору №1464.
Тож, наявні у матеріалах справи документи не свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «УКР МЕТ».
Між Позивачем та ТОВ «СУЧАСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ТА БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» укладено договір від 01.02.2023 №83, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію відповідно до Специфікації, узгодженої до Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити на умовах даного Договору.
Судом з матеріалів справи встановлено відсутність доказів проведення оплати по Договору №83.
Позивачем надані Специфікації №1 від 01.02.2023 року, №2 від 12.10.2023 року, №3 від 16.10.2023 року, №4 від 01.11.2023 року, №5 від 26.03.2024 року, №6 від 06.05.2024 року, №7 від 02.07.2024 року, №8 від 16.07.2024 року, №9 від 30.07.2024 року.
До справи не надано сертифікати якості, зокрема, на ізолятор ИТ-40 (код матеріалу у Специфікації №4 - 310012678), Ізолятор ИО-6-3.75І УЗ (код матеріалу у Специфікації №6 - 310012652).
У п. 3.2 Договору №83 зазначено, що датою подачі замовлення на поставку вважається дата його направлення електронною поштою на e-mail ….. Пунктом 3.54 Договору №83 регламентовано, що продавець сповіщає покупця про готовність до поставки продукції телефоном або на №(056)499-35-83 або електронною поштою ….. не пізніше чим за 72 години до дати поставки. Проте до матеріалів справи не надано доказів направлення такого.
Також положеннями п. 4.3 договору передбачено обов'язок контрагента, ТОВ «СУЧАСНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ТА БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ», здійснити реєстрацію податкових накладних. На противагу цьому, у матеріалах справи відсутні докази реєстрації ПН.
Означене свідчить про нереальність господарських операцій по договору №83 від 01.02.2023 року.
Між Позивачем та ТОВ «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» укладено договір підряду від 30.01.2020 №142, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного Договору роботи в об'ємах (кількості) та згідно строків, зазначених у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору, за цінами, узгодженими у Додатку №1 до даного Договору, а Замовник - прийняти роботи та оплатити якісно виконані роботи на умовах даного Договору. Роботи виконуються з використанням матеріалів Замовника.
У наявних матеріалах справи щодо даного договору відсутні посилання на Специфікації.
У Актах прийому виконаних робіт, а також Актах на передачу основних допоміжних матеріалів відсутні дати складання та підписання документу. Відсутні і печатки позивача та його контрагента.
Також матеріалами справи не доведено наявність у контрагента товарно-матеріальних цінностей для виконання договірних зобов'язань.
Між Позивачем та ТОВ «ІІРОМХІМТЕХ ЛТД» укладено договір поставки від 29.10.2021 №2585, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію відповідно до Специфікації, узгоджених до Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.
Встановлено відсутність доказів на проведення оплати по даному договору, що свідчить про відсутність оплати коштів контрагенту.
З огляду на наявну інформацію про кількість працівників ТОВ «ІІРОМХІМТЕХ ЛТД», а також щодо основного виду діяльності, під час судового розгляду не спростувалися твердження контролюючого органу щодо відсутності у даного ТОВ матеріальних та трудових ресурсів для виробництва необхідного обсягу специфічної сировини.
Між Позивачем та ТОВ НВП «СПЕЦІНСТРУМЕНТ» укладено договір поставки від 25.01.2024 №114, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію відповідно до Специфікації, узгоджених до Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що продавець сповіщає покупця про готовність до поставки продукції телефоном або електронною поштою не пізніше чим за 72 години до дати поставки. Водночас у матеріалах справи відсутні докази такого повідомлення.
Між Позивачем та ТОВ «ГІРНИЧО-РУДНІ ТЕХНОЛОГІЇ» укладено:
- договір поставки від 12.12.2022 №985, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію відповідно до Специфікації, узгоджених до Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.
- договір поставки від 16.05.2023 №526, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію за цінами, узгодженими у Специфікація до даного Договору, в об'ємах та згідно строків, зазначених в Замовленнях на поставку, що є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.
Між Позивачем та ТОВ «УКРІІІСНЕЦМАШ 2004» укладено договір поставки №51 від 16.01.2024 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію за цінами, узгодженими у Специфікація до даного Договору, в об'ємах та згідно строків, зазначених в Замовленнях на поставку, що є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.
Судом досліджено договори та інші первинні документи з контрагентами позивача, про які зазначено контролюючим органом у Акті перевірки, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного ППР у межах даної справи.
Суд зазначає, що первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Судом досліджені всі надані платником первинні документи та не встановлено реальне виконання сторонами, укладених правочинів.
Відповідачем у ході проведення перевірки наведені та встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару, виконання робіт, надання послуг меті та задачам діяльності позивача, та те, що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Факт реалізації укладених позивачем з переліченими вище контрагентами договорів відповідачем спростований, а судом встановлено це під час судового розгляду.
На час здійснення господарських операції з позивачем вказані контрагенти були віднесені до ризикових платників податків, не мали достатньо трудових ресурсів, технічних та технологічних можливостей задля виконання договорів.
Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Цей підхід підтримано і Великою Палатою Верховного Суду у згаданій постанові від 7 липня 2022 року по справі №160/3364/19.
Як встановлено судом вище, позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які б свідчили про наявність у його контрагентів достатніх трудових та матеріальних ресурсів задля реалізації означених вище договорів.
Так, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені покупцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки встановлені такі обставини та детально зазначено про них в Акті перевірки.
При цьому суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.
Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю
З метою з'ясування факту здійснення господарської операції необхідно, серед іншого, встановити: наявність необхідних ресурсів (спеціального обладнання, технологічних транспортних засобів, кваліфікованого персоналу) у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання робіт, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.
Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством
Встановлена судом відсутність у контрагента необхідних трудових ресурсів та механізмів у розрізі робіт, що він мав виконати за договором, укладеним із позивачем, свідчить на користь обґрунтованості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин позивача з контрагентами.
Правовий висновок з цього питання викладений у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №1640/3323/18.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
На момент розгляду справи, додаткових пояснень, документів, що спростовують вищевказані факти та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано.
З урахуванням вищевикладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ПАТ «АМКР» з контрагентами. Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення господарських операцій, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов'язань ПАТ «АМКР». Укладені між позивачем та вказаними вище контрагентами договори не опосередковується реальним виконанням операції, що становить його предмет.
Фактично позивачем здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з контрагентами і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.
Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою і для формування податкового обліку платника податків.
Отже, судом не встановлено надходження товару, що має індивідуально визначені ознаки, та виконання послуг саме від заявлених у спорі контрагентів, подальший рух товару, у тому числі переміщення на виробництво, та його використання при виготовленні власної продукції.
Судом встановлено документальне оформлення операцій, які в подальшому відображені в податковому обліку, проте, підтвердження фактичного існування зазначеного в таких документах товару як об'єктів цивільного обігу, які мають індивідуально визначені ознаки, виробника, сертифікати відповідності або якості не надані.
Відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності саме відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання унеможливлює здійснення господарської діяльності контрагента позивача.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.
Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Дані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Водночас, згідно постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі №808/1062/14, від 14.03.2017 у справі №826/757/13-а, від 06.02.2018 №К/9901/5042/17 Верховний Суд також відзначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
У постанові Верховного Суду від 23 серпня 2023 року №160/17701/21 зазначено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2020 (справа №826/8114/15), від 12.03.2021 (справа №810/5871/15), від 04.09.2018 (справа №825/1153/17), від 31.03.2020 (справа №824/434/15-а), від 21.02.2020 (справа №826/17443/15), від 03.08.2020 (справа №826/7917/17), від 03.09.2019 (справа №810/3790/17), від 01.02.2021 (справа №826/12509/18), від 21.01.2021 (справа №813/2204/17), від 01.10.2019 (справа №816/434/18), від 08.12.2020 (справа №1.380.2019.005426).
Суд погоджується з доводами контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
Судом здійснено аналіз підтвердження конкретними первинними документами реальності кожної господарської операції та не з'ясовано дійсного економічного змісту по кожній з господарських операцій в розрізі кожного контрагента окремо, не досліджено судами можливість їх здійснення з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, транспортних засобів тощо. У зв'язку із зазначеним, під час розгляду справи було досліджено не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановлювались обставини щодо виконання договорів, наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.
Враховуючи вищенаведене позивачем не спростовані доводи відповідача щодо нереальності здійснення господарської операції з поставки товару, виконання робіт вказаними вище контрагентами. Тож, висновки контролюючого органу підтверджені матеріалами справи.
Щодо штрафної (фінансової) санкції, застосованої до позивача спірним ППР, у розмірі 50%.
Як убачається з податкового повідомлення-рішення від 23.12.2024 №1048/32-00-07-03-19 до позивача застосовано штрафну санкцію у виді штрафу у розмірі 50 %, що відповідає положенням п.123.3 ст.123 Податкового кодексу України.
Пункт 123.3 ст.123 Податкового кодексу України наголошує, що діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Тобто кваліфікуючі ознаки застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50% є повторність вчиненого умисно діянь платником податків, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 ПК України порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.
Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Також, Законом №466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Податковим правопорушенням, у відповідності із п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, невжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.
Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст. 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Отже, обов'язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.
Суд зазначає, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.
У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов'язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац другий п. 109.1 ст. 109 ПК України).
У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125 1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи (абзац другий п. 109.3 ст. 109 ПКУ).
Юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує відповідальність у вигляді штрафу на підставі пункту 123.3 ст. 123 Податкового кодексу України, є обов'язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 року по справі №520/9294/21, від 03.08.2023 року по справі №520/22505/21, від 22.08.2023 року по справі №520/18519/21.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Водночас, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків (п. 112.7 ст. 112 ПКУ).
Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 по справі №520/22505/21.
Зважаючи на зазначене, суд вказує, що відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі пунктом 123.3 ст.123 ПК України настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, обов'язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, платника податку не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.
Виходячи з аналізу положень пункту 123.3 ст.123 ПК України, юридичним фактом, з яким пов'язується відповідальність у вигляді штрафу, є обов'язок доведення контролюючим органом скоєння платником податків податкового правопорушення, а саме: що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків умисно не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, умисно вчинив ці дії.
На ст. 23 Акту зазначено наступне щодо вини ПАТ «АМКР»:
«Вина ПАТ «АМКР» полягає у тому, що суб'єкт господарювання міг дотриматися правил і норм, визначених цим Кодексом, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов'язку, за сукупністю обставин платник податків віднісся без належної обачності до вибору контрагентів, а відтак метою платника було отримання податкової «преференції». Платник податків створив формальний документообіг між кількома суб'єктами господарювання-контрагентами (відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність фактичних виробників (виконавців) по ланцюгу постачання тощо, наявна несплата, недекларування податків чи сплата в мінімальному обсязі по ланцюгу) задля мінімізації сплати податкових зобов'язань (формування податкового кредиту, що непідтверджений реально здійсненими операціями за рухом товару) тобто з усвідомленням настання шкідливих наслідків для бюджету. Вказані дії умисні, за сукупністю обставин, оскільки саме цей платник податків зменшив податкові зобов'язання на суму податкового кредиту, сформованого по ПН».
Тож, судом встановлено, що відповідачем у акті перевірки не зазначено жодних обґрунтувань, чому до позивача необхідно застосувати положення пункту 123.3 ст.123 ПК України, та з яких підстав відповідач дійшов висновку, що позивач діяв умисно, а також не наведено такого у межах провадження по даній справі.
Також, у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначав про наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторюваність, посилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/29344/23, в рамках якої оскаржувалось ППР від 17.10.2023 року №000/964/32-00-07-06-19.
Рішенням від 13.02.2023 року по справі №160/29344/23 визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.10.2023 року №000/964/32-00-07-06-19 форми «В1».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 року апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року в справі №160/29344/23 залишено без змін.
Ухвалами ВС від 01.08.2024 року, від 09.09.2024 року, від 17.10.2024 року касаційні скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №160/29344/23 повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою ВС від 07.01.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №160/29344/23. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №160/29344/23.
Таким чином, станом на момент прийняття ППР №1048/32-00-07-03-19 від 23.12.2024 року відсутні були підстави для застосування штрафу у розмірі 50%, оскільки не підтверджений факт повторності.
Тому, суд зазначає, що у відповідності до п. 123.1 ст. 123 ПКУ до позивача мали б бути застосовані штрафні санкції у розмірі 10%, а не 50%, суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування, а саме: 10% від 12 447 803 грн - 1 244 780,30 грн. Тож, від 23.12.2024 року №1048/32-00-07-03-19 форми В1 є правомірним лише в частині штрафу у розмірі 1 244 780,30 грн, а в іншій частині (4 979 121,20 грн) підлягає скасуванню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (вул. Криворіжсталі, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50095, код ЄДРПОУ 24432974) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.12.2024 року №1048/32-00-07-03-19 форми В1, в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» штрафних санкцій у розмірі 4 979 121,20 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10 093,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 21 листопада 2025 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко