24 листопада 2025 рокуСправа №160/27272/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Криворізької міської ради, Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
22.09.2025 року керівник Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Криворізької міської ради, Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради, в якій просить:
- визнати бездіяльність Криворізької міської ради (ЄДРПОУ 3387438, пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг) та КП "Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР (код ЄДРПОУ 38658739, вул. Вільної Ічкерії, 12 кімн. 206 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), яка полягає в не забезпеченні організації благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на закріплених за КП "Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР на праві постійного користування земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043; 1211000000:02:059:0041 протиправною;
- зобов'язати Криворізьку міську раду та КП "Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР вжити заходів щодо організації благоустрою, зокрема його складової (частини) з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на земельних ділянках кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043; 1211000000:02:059:0041 відповідно до вимог чинного законодавства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ані Криворізькою міською радою, ані КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР, протягом останніх п'яти років, не вживаються заходи до організації та проведення інвентаризації зелених насаджень, відповідно до вимог чинного законодавства України, на території парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, розташованому на закріплених за КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР на праві постійного користування земельних ділянках площею 12.7672 га з кадастровим номером 1211000000:02:059:0043 та площею 19.4481 га з кадастровим номером 1211000000:02:059:0041, що розташовані у Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 року відкрито провадження у справі №160/27272/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
08.10.2025 року від представника Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Представник відповідача зазначає, що відсутні підстави для звернення Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до суду з цим позовом в силу відсутності у Прокурора адміністративної процесуальної дієздатності та обставин відсутності протиправної бездіяльності Відповідачів у вигляді невжиття заходів щодо організації благоустрою, зокрема його складової (частини) з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на земельних ділянках кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043; 1211000000:02:059:0041, що виключає покладення на Відповідача 2 зобов'язання в судовому порядку вчинення вказаних дій.
Незабезпечення організації благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, не віднесено Законом до порушення норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, на запит окружної прокуратури від 06.12.2023 №04/57-9341вих-23 щодо встановлених протягом 2022 та 2023 років порушень вимог законодавства в сфері охорони, утримання і використання зелених насаджень, у тому числі з питань благоустрою, озеленення, охорони, утримання, відновлення, паспортизації та інвентаризації об'єктів благоустрою і зелених насаджень, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листом від 21.12.2023 №3-9296-22 повідомила, що у інспекції відсутня інформація про проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень об'єктів, розташованих на території Металургійного та Інгулецького району м. Кривого Рогу, а також на території Широківської, Карпівської, Новолатівської та Гречаноподіївської ОТГ Криворізького району. Отже, за результатами правового аналізу повноважень Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) визначених у положенні та Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», можна зробити висновок, що забезпечення (контроль за) організації благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень комунальної форми власності, не є компетенцією Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) і Інспекція не уповноважена звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень. Таким чином, здійснення захисту інтересів держави у сфері організації благоустрою населених пунктів і здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, у тому числі щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, покладено саме на органи місцевого самоврядування, в даному випадку на виконавчий комітет Криворізької міської ради, і дані повноваження є дискреційними.
13.10.2025 року від Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено наступне. Криворізькою південною окружною прокуратурою встановлено причини та достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки Криворізька міська рада, відповідно до визначених діючим законодавством та делегованих місцевою територіальною громадою повноважень забезпечує організацію благоустрою (ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), делегує балансоутримувачам об'єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців (далі - виконавці робіт з інвентаризації зелених насаджень) або залучають їх на договірних підставах, здійснення їх інвентаризації за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п'ять років з квітня до жовтня (п. 1.4. Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, №226 від 24.12.2001).
На виконання вищезазначених функцій рішенням Криворізької міської ради від 24.04.2013 № 1916 створено комунальне підприємство КП "Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР якому, як балансоутримувачу, органом місцевого самоврядування делеговані повноваження з виконання владно-розпорядчих функцій у сфері благоустрою у відповідності до пунктів 14.1.1, 14.1.2, 14.1.4, 14.1.4, 14.1.6, 14.1.9 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105, згідно до вимог яких : У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком. Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування. Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми. Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один раз за 5 років. Водночас, ані Криворізькою міською радою, ані КП «Парк КІВ ім.Б. Хмельницького» КМР, протягом останніх п'яти років, не вживаються заходи до організації та проведення інвентаризації зелених насаджень, відповідно до вимог чинного законодавства України, на території парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, розташованому на закріплених за КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР на праві постійного користування земельних ділянках площею 12.7672 га з кадастровим номером 1211000000:02:059:0043 та площею 19.4481 га з кадастровим номером 1211000000:02:059:0041, що розташовані у Металургійному районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Вказане свідчить про протиправну бездіяльність Криворізької міської ради та КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького», яка полягає у не здійсненні організації благоустрою, у тому числі інвентаризації зелених насаджень на закріплених за вказаним комунальним підприємством земельних ділянках, як складової благоустрою територій підвідомчих Криворізькій міській раді.
16.10.2025 року від представника Криворізької міської ради надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Представник відповідача зазначає, що повноваження органів місцевого самоврядування визначені ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно якого на колегіальний орган місцевого самоврядування (корпус депутатів) не покладено обов'язку на вчинення дій щодо безпосереднього проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень га земельних ділянках. З огляду на вищезазначене вбачається, що Криворізька міська рада не вчинила вказаної у позові бездіяльності.
17.10.2025 року від Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено наступне. Процес інвентаризації зелених насаджень, складання паспортів об'єкту та вірне визначення їх вартості має суттєве значення для правильності розрахунку відновлювальної вартості зелених насаджень та обсягів збитків за ушкодження зелених насаджень і як наслідок наповнення відповідних бюджетів, а також з метою одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту. Криворізька міська рада, відповідно до визначених діючим законодавством та делегованих місцевою територіальною громадою повноважень забезпечує організацію благоустрою (ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), делегує балансоутримувачам об'єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців (далі - виконавці робіт з інвентаризації зелених насаджень) або залучають їх на договірних підставах, здійснення їх інвентаризації за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п'ять років з квітня до жовтня (п. 1.4. Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, №226 від 24.12.2001). Криворізька міська рада як орган місцевого самоврядування та КП «Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР як балансоутримувач, якому органом місцевого самоврядування делеговано виконання владно-розпорядчих функцій у сфері благоустрою, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 18 , ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пункту 1.4 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.02.2001 № 182/6470, а також п.п. 14.1.1, 14.1.4, 14.1.5, 14.1.6, 14.1.7, 14.1.8, 14.1.9 Правил №105, зобов'язані були проводити технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п'ять років. Таким чином, Криворізькою міською радою, як органом місцевого самоврядування якому підконтрольні та підзвітні виконавчі органи міської ради, та який є засновником і власником КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР, в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», не виконуються передбачені вищезазначеними нормами законодавства обов'язки в частині забезпечення організації благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо інвентаризації зелених насаджень на території парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, щорічного затвердження заходів (планів-графіків), передбачення та виділення коштів на виконання робіт із проведення інвентаризації зелених насаджень, що свідчить про її бездіяльність з вказаних питань.
20.10.2025 року від Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради надійшли заперечення, у яких зазначено, що вартість проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на закріплених за КП "Парк КІВ ім. Б .Хмельницького» КМР на праві постійного користування земельних ділянках (за цінами 2023 року) в середньому складала 814 330,00 грн. ( від 650,0 тис. грн до 1 116,0 тис.грн.).
З урахуванням індексів росту споживчих цін, середня вартість послуг у 2025 році складає понад 1 млн.грн. Для порівняння. Загальна сума видатків Відповідача на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у 2025 році складає 2 094,735 тис. грн, в тому числі: - послуги з водопостачання та водовідведення - 192,456 тис. грн.; - оплата електропостачання - 1 439,191 тис. грн.; - оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг - 463,088 тис. грн.
Тобто, вартість послуг з проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень складає понад 50 відсотків річної суми видатків підприємства на оплату комунальних послуг! Формування проектних показників бюджету на 2023-2024 рік, підприємством здійснювалося відповідно до цілей та пріоритетів, визначених прогнозними і програмними документами економічного та соціального розвитку, з урахуванням інших стратегічних рішень, прийняття яких викликано воєнним часом. Отже твердження позивача щодо протиправної бездіяльності Підприємства, в частині не забезпечення організації благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на закріплених за КП "Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР є необґрунтованими та безпідставними.
Прокуратурою не наведено жодного допустимого доказу на підтвердження факту не забезпечення КП "Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР організації благоустрою на закріплених за підприємством територіях та не доведено, що діями Відповідачів завдано шкоду інтересам держави.
Розглянувши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідно частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, організовують та ліквідують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно- соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про рослинний світ», рослинний світ - сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.
Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Пунктами 1,8, 10, 11 статті 26 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що охорона рослинного світу забезпечується: 1) встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; 8) створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; 10) встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів; 11) здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація місць відпочинку для населення; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, тощо.
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом «а» п п.7 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Згідно з вимогами ст. 12 вказаного Закону суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Статтею 18 ч.2 п.5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено обов'язок підприємств, установ та організацій проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин).
Відповідно до п.а ч.1 статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою населених пунктів відносяться: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.
Згідно до п. 2 статті 21 вказаного Закону, елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до ч.ч. 1,2,5,7 ст. 28 вищевказаного Закону охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації визначений Інструкцією з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №550 від 29.10.2012 року (далі Інструкція).
Пунктом 1.2 Інструкції зазначено, що Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).
Згідно п.1.3 Інструкції, паспортизація об'єктів благоустрою - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Пунктами 1.4 та 1.5 Інструкції, технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта благоустрою; закінчення ремонту об'єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об'єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об'єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об'єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об'єкта благоустрою.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Інструкції, на основі проведеної інвентаризації об'єкта благоустрою складається його технічний паспорт за зразком, наведеним у5 до цієї Інструкції (далі - технічний паспорт), який затверджується власником (балансоутримувачем) цього об'єкту благоустрою та підписується представником виконавця. Технічний паспорт долучається до матеріалів інвентаризаційної справи.
Відповідно до «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі - Правила № 105), зелені насадження - це дерева, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Зазначені Правила № 105 визначають поняття об'єктів та елементів благоустрою, а також порядок їх використання.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до Розділу 5 «Утримання об'єктів благоустрою зеленого господарства» Правил, визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності, які у подальшому забезпечують їх належне утримання та своєчасний ремонт.
Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами на умовах договору з балансоутримувачем (п.5.8 Правил).
Відповідно до розділу 14 Правил, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком. Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках. Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 № 226 (далі - Інструкція).
За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.
Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один раз на 5 років.
Вищезазначеною Інструкцією передбачено, що інвентаризація зелених насаджень проводиться суб'єктами господарювання, які проводять технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об'єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців, за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п'ять років (розділ 1 п.п. 1.4, 1.6, 1.8, 1.9 Інструкції).
Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи (план-графік) і передбачає кошти на виконання робіт з інвентаризації зелених насаджень.
Балансоутримувач, власник чи користувач земельних ділянок, підприємство, організація, установа (далі - Замовник), на території яких розташовані зелені насадження, визначає виконавця робіт з інвентаризації та укладає з ним договір (розділ 2 п. 2.1 Інструкції).
Таким чином, Криворізькою міською радою, яка є власником об'єкту благоустрою та органом уповноваженим на вжиття заходів з організації благоустрою безпосередньо та через відповідні виконавчі органи ради не забезпечено організацію робіт із благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо проведення інвентаризації зелених насаджень на території парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького у Металургійному районі м. Кривого Рогу.
КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР (балансоутримувач), якому органом місцевого самоврядування делеговано виконання владно-розпорядчих функцій у сфері благоустрою тривалий час не виконує свої обов'язки щодо щорічної розробки заходів (план-графіків робіт) з інвентаризації зелених насаджень і передачі їх на затвердження власнику об'єкта благоустрою (міської раді) та як наслідок тривалий час не проводиться інвентаризація та паспортизація закріплених за ним об'єктів благоустрою (їх частин), що також свідчить про його протиправну бездіяльність.
КП «Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР є суб'єктом в сфері благоустрою на якого вищезазначеним законодавством покладено здійснення догляду за зеленими насадженнями на закріпленій на праві постійного користування території, ведення обліку та надання органам місцевого самоврядування необхідних відомостей для складання реєстру зелених насаджень за їх видовим складом та віком, а також обов'язки проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин) подавати власнику для затвердження заходи (план-графік) і пропозиції для виділення коштів на виконання робіт з інвентаризації зелених насаджень ( ст. 18 ч.2 п.5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та інші).
Криворізька міська рада та КП «Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР відповідно до вимог ч.1 ст. 10 ст.18 ч.2 п.5, ст. 21 п. 1 пп.2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 3.1, 3.2 «Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №550 від 29.10.2012, розділу 1 п.п. 1.4, 1.6, 1.8, 1.9 , розділу 2 п. 2.1 «Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України», затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 №226 повинні здійснювати благоустрій, який також включає як його складову (частину) інвентаризацію зелених насаджень, виділення коштів, охорону насаджень тощо, проте через бездіяльність з вказаних питань цього не здійснюють.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, виходячи із аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо інтересів держави та підстав представницва прокурором у суді.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 5 КАС України передбачено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
Основний Закон та Закони України не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Зазначені висновки, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.03.2023 у справі №140/2916/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа №826/13768/16) послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким за змістом частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 також звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
З огляду на викладене, питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема:
- у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах;
- прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону №1697- VII з наведенням відповідного обґрунтування.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про рослинний світ» охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.
Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 39 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України.
Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами.
Разом з цим, наразі в Україні триває повномасштабна війна, розв'язана російською федерацією. Повномасштабне вторгнення росії щодня завдає значних збитків охороні навколишнього природного середовища України.
Ці та інші чинники, зокрема військові дії, які тривають на території України, низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення атмосферного повітря і земель. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.
Вказані ризики стали підставою для розроблення та провадження ряду стратегій та програм, щодо захисту навколишнього природнього середовища.
Виходячи з викладеного, дотримання екологічної безпеки в державі мусить займати пріоритетне місце разом з охороною здоров'я та національною безпекою.
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
У даному випадку інтереси держави полягають у тому, що не вжиття заходів до обліку, відтворення та збереження об'єктів благоустрою, які утворені за рахунок об'єктів рослинного світу, поглиблюють екологічну кризу і стають гальмівним фактором розвитку національної економіки. Втрачається вагомий ресурсний потенціал, і водночас погіршується і так несприятлива екологічна ситуація.
Відсутність дієвого контролю призводить до масової втрати об'єктів рослинного світу, погіршення якості повітря в містах та інших населених пунктах, втрати здатності до самовідновлення, не забезпечення рівноваги та балансу навколишнього природного середовища та техногенного навантаження на нього.
Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 16.08.2024 №3-5827-10 за наявності правових підстав Інспекція звертається до суду з позовом в межах строків позовної давності. На КП «Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР покладено обов'язки проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів (їх частин).
Проте, вивченням встановлено, що плани проведення інвентаризації та паспортизації закріплених за підприємством об'єктів благоустрою (їх частин) не складалися, інвентаризація та паспортизація всіх закріплених за підприємством об'єктів благоустрою (їх частин) не проведена, видатки на проведення інвентаризації зелених насаджень на 2023-2024 роки не затверджувалися, технічні паспорти об'єктів благоустрою не складалися.
ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не вживалися заходи, у тому числі претензійно-позовного характеру з метою усунення вищевказаних порушень вимог природоохоронного законодавства в діяльності КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР.
Листом від 08.09.2025 №3-6171-5 ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повідомила, що планові чи позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) на КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР (за період серпень 2024 - по теперішній час) не проводилися, заходи претензійно- позовного характеру до вищезазначеного підприємства не вживалися.
Враховуючи вищезазначене Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не заперечує щодо здійснення Криворізькою південною окружною прокуратурою відповідних дій в межах ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з позовною заявою, щодо зобов'язання Криворізької міської ради та КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР вжити заходи щодо організації благоустрою, зокрема його складової (частини) з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043; 1211000000:02:059:0041 відповідно до вимог чинного законодавства України.
Подання прокуратурою даної позовної заяви обумовлено тим, що орган державної влади до компетенції якого віднесені відповідні повноваження не належним чином здійснює захист порушених інтересів держави, а також необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у обов'язковому дотриманні природоохоронного законодавства, зокрема щодо належної охорони об'єктів рослинного світу та дотримання порядку обліку та збереження об'єктів благоустрою до яких відносяться заходи з озеленення, обліку, відновлення та збереження зелених насаджень на територіях міст із значним промисловим навантаженням на довкілля.
Крім цього, бездіяльність Відповідача 2 щодо проведення згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризації та паспортизації закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин) не сприяє поліпшенню інженерно-технічного і санітарного стану території, її естетичного вигляду, санітарному та епідемічному благополуччю населення.
Щодо повноважень ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Як зазначено у позовній заяві прокурора, згідно зі ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання, охорону і відтворення рослинного світу.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державному контролю, зокрема, підлягають використання і охорона лісів та іншої рослинності.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про рослинний світ», рослинний світ - це сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.
Аналіз правових норм чинного законодавства свідчить про те, що зелені насадження парків, скверів, міст та інших населених пунктів слід розглядати перш за все об'єкти рослинного світу. Благоустрій є вторинним елементом конструкції правових норм, які покликані забезпечити охорону рослинного світу. Охорона рослинного світу здійснюється у тому числі шляхом проведення благоустрою, тобто підтримання зелених насаджень у стані, який дозволяє їм існувати, виконуючи свою природну та естетичну функцію, а саме бути вагомим чинником у забезпеченні екологічного благополуччя та забезпеченні життєдіяльності населення.
Статтею 36 Закону України «Про рослинний світ», передбачено, що державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими державними адміністраціями, іншими уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 (зі змінами), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з Положенням (п.4 ч. 2 п.п. «ж») Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень.
Згідно з Положенням (п.7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно до п.п. 9 п. 2 Розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230 Територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону утримання і використання зелених насаджень.
Проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально- лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. 3 Розділу ІІ Положення).
Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11. Розділу ІІ Положення).
Відповідно до вимог п.п. 9 п. 2 Розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальним и органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень.
Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 16.08.2024 №3-5827-10 ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не заперечує проти представництва інтересів держави в особі ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Криворізькою південною окружною прокуратурою щодо зобов'язання КП «Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР провести інвентаризацію та паспортизацію об'єктів благоустрою - зелених насаджень, розташованих на території, що перебуває у віданні, в управлінні та на балансі підприємства.
Таким чином, уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка має повноваження звертатись до суду з метою реалізації повноважень у сфері охорони утримання і використання зелених насаджень, відповідно до п.п. 9 п. 2 Розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40.
З огляду на наведене, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у зв'язку із не здійсненням останнім захисту інтересів держави.
Крім цього, Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави, у тому числі інтересів територіальної громади (близька за містом правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в суді у цій справі,прокурор зазначав, що порушення вказаних інтересів полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в сфері охорони зелених насаджень, як об'єктів рослинного світу.
Подання прокуратурою даної позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єктів рослинного світу, що неможливо без проведення належної інвентаризації та паспортизації цих об'єктів.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Ключовим для застосування вищенаведених норм закону є поняття «інтерес держави».
У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Звернення прокурора з вказаною позовною заявою до суду спрямовано, в тому числі, і на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання, як збереження та охорона об'єктів рослинного світу. Відсутність належного обліку, догляду, відновлення та охорони об'єктів рослинного світу фактично унеможливлює підтримання екологічного балансу на території міста, яке зазнає значне, щоденне техногенне навантаження, внаслідок впливу промислових та цивільних об'єктів інфраструктури, тобто значного антопогенного впливу на довкілля, що в свою чергу не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У даному випадку, правовідносини, пов'язані з регулюванням суспільних відносин щодо організації охорони і використання об'єктів рослинного світу, які полягають у забезпеченні додержання законодавчого порядку їх використання і збереження, охороні довкілля, підтриманні екологічного балансу на території м. Кривого Рогу безумовно становлять як суспільний, так і державний інтерес.
Порушення встановленого законом порядку проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, як об'єктів рослинного світу є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовом до суду в інтересах держави.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Відповідно до ст. 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України); для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, судової практики та практики ЄСПЛ, керівник Криворізької південної окружної прокуратури при зверненні до суду з вказаним позовом, на виконання вимог ч. 3 ст. 23
Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 КАС України чітко зазначив у позовній заяві, в чому саме полягає порушення інтересів держави або загроза їх порушення, необхідність захисту інтересів держави, визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також, із долученням відповідних доказів, обґрунтував наявність підстав для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Недотримання Відповідачем 2 вимог законодавства України з приводу охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у тому числі не вчинення жодних дій щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на закріплених земельних ділянках порушує інтереси держави як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері та завдає шкоди довкіллю, нівелює обов'язок держави щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.
Аналіз положень ст. 53 КАС України у взаємозв'язку із ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 (справа №912/2385/18) дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави або загрози порушення інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду із позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на встановлене порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Така правова позиція визначена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Як підставу для необхідності застосування представницьких повноважень, керівник Криворізької південної окружної прокуратури у позові зазначив про нездійснення Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) належного захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган, знаючи про наявність порушень законодавства, тривалий час не вживає передбачених законом заходів щодо звернення до суду з позовом.
Як зазначено у позові, про наявність порушень чинного законодавства прокурором повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), а також неодноразово повідомлено Відповідачів під час листування щодо цих питань.
Водночас, через тривалу бездіяльність відповідачів щодо виконання вимог чинного законодавства, наявні порушення вимог природоохоронного законодавства та законодавства в сфері благоустрою населених пунктів, яке покликано забезпечити належне утримання та збереження зелених насаджень, як об'єкту рослинного світу, порушення не були усунуті.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», проведення будь-яких заходів державного нагляду (контролю) з боку ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є унеможливленими.
У відповіді на вищевказане повідомлення прокурора ДЕІ зазначено, що планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) з вказаних у листі прокурора питань не проводились.
Отже, звернення до суду з позовом на захист та відновлення порушених інтересів держави є обов'язком Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), а не її правом.
Невиконання вказаним органом покладених на нього повноважень спотворює мету його створення та суперечить інтересам держави.
Така позиція прокурора повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.08.2018 у справі №807/62/16.
Верховний Суд, посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України, констатував, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані уповноважений орган фактично має обов'язок, а не право захищати інтереси держави.
Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В ухвалі від 27.02.2020 у справі №202/4557/18 Верховний Суд, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 та практику ЄСПЛ, вкотре підтвердив, що невжиття уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, надає право прокурору застосувати представницькі повноваження на захист цих інтересів.
У матеріалах даної справи містяться докази того, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), до подання прокурором указаного позову, знала про порушення інтересів держави, проте тривалий час не зверталась до суду за захистом порушених прав.
Звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства у сфері охорони та раціонального використання об'єктів рослинного світу, за умови неналежного виконання повноважень державного органу, до компетенції якого належить звернення з відповідним позовом до суду. Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
За таких обставин є доведеними доводи прокурора про те, що уповноважений орган неналежно виконував покладені на нього повноваження щодо захисту інтересів держави та фактично бездіяв, а тому прокурор набув обов'язку звернутись до суду в інтересах держави з даною позовною заявою, про що повідомив відповідний уповноважений орган.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з вимог ч.2 ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, а тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву керівника Криворізької південної окружної прокуратури (вул. Свято-Миколаївська,27, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., код невідомий) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, 92,м. Кривий Ріг,Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.,50103, код ЄДРПОУ 43877118) до Криворізької міської ради ( пл. Молодіжна, 1,м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н,50054, код ЄДРПОУ 33874388), Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради (вул. Вільної Ічкерії, 12, 206,м. Кривий Ріг,Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.,50014, код ЄДРПОУ 38658739) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати бездіяльність Криворізької міської ради (ЄДРПОУ 3387438, пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг) та Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 38658739, вул. Вільної Ічкерії, 12 кімн. 206 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), яка полягає в не забезпеченні організації благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на закріплених за КП "Парк КІВ ім. Б.Хмельницького» КМР на праві постійного користування земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043; 1211000000:02:059:0041 протиправною.
Зобов'язати Криворізьку міську раду та Комунальне підприємство "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради вжити заходів щодо організації благоустрою, зокрема його складової (частини) з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на земельних ділянках кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043; 1211000000:02:059:0041 відповідно до вимог чинного законодавства України.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін