20 листопада 2025 рокуСправа № 160/31094/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду у справі №160/31094/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби у військовій частині НОМЕР_1 з 04.06.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період військової служби за період з 04.06.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2018 року по 20.07.2018 року, з 24.05.2019 року по 23.11.2019 року; з 04.02.2020 року по 03.08.2020 року; з 28.05.2021 року по 27.11.2021 року; з 28.01.2022 року по 09.05.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період військової служби з 01.03.2018 року по 20.07.2018 року, з 24.05.2019 року по 23.11.2019 року; з 04.02.2020 року по 03.08.2020 року; з 28.05.2021 року по 27.11.2021 року; з 28.01.2022 року по 09.05.2023 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Ухвалою від 03.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення та строк звернення поновлено.
17.11.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у справі №160/31094/25 залишити без розгляду у порядку ст.123 КАС України у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши подане клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до п.8 ч.1ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 та 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Так, Європейський суд з прав людини, в рішенні “Іліан проти Туреччини», зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст.6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997) зазначено: "Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод".
В даному випадку, залишення позовної заяви без розгляду буде перешкоджати праву позивача доступу до правосуддя та порушувати права захищені Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зауважує, що позовну заяву дійсно подано до суду з пропуском встановленого процесуального строку. Разом з цим, на обґрунтування поважності причин цього пропуску, позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Ухвалою від 03.11.2025 року причини пропуску строку звернення до суду було визнано поважними, а пропущений процесуальний строк поновлено.
Інші доводи відповідача висновків суду не змінюють.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду у справі №160/31094/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник