24 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/8119/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 ) про:
- визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2016 по 16.06.2016, та зобов'язання вказаного відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44);
- визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018, та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 29.07.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;
- визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.01.2020 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 в період з 13.10.2015 по 16.06.2016 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , а з 29.07.2016 по 31.01.2020 - у ВЧ НОМЕР_2 .
16.05.2025 представник позивача подала заяву до ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації за період служби січень - червень 2016 року, однак листом від 04.06.2025 №09/А-634/631 відповідач повідомив, що нарахування та виплата індексації не здійснювалась, підстав для перерахунку індексації з урахуванням січня 2008 року як базового місяця немає, а остаточний розрахунок має проводити інша частина.
23.05.2025 представник позивача подала також заяву до ВЧ НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації за період проходження служби з 29.07.2016 по 31.01.2020, однак листом від 29.05.2025 №09/Т-1178/1212 ВЧ НОМЕР_2 повідомила, що індексація виплачена згідно із законом, підстави для її перерахунку відсутні; розмір підвищення доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року перевищив суму індексації, що склалася у березні 2018 року, індексація-різниця відповідно до норм пункту 5 Порядку № 1078 склала 0 грн.
Позивач такі дії відповідача вважає незаконними та, з покликанням на нормативно-правові акти, наведені у тексті позовної заяви, вказує, що має право на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 (у ВЧ НОМЕР_1 ) та з 29.07.2016 по 28.02.2018 (у ВЧ НОМЕР_2 ) з встановленням базового місяця січень 2008 року. Крім того, позивач вказує на порушення права щодо отримання індексації грошового забезпечення у встановленому законом розмірі, оскільки відповідач ВЧ НОМЕР_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 нараховував без урахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Також вказує на те, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 43).
В поданих до суду відзивах на позовну заяву (а. с. 47-49, 54-59) відповідачі позов не визнали та просять відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних дій щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 13.10.2015 по 16.06.2016 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_3 , а з 29.07.2016 по 31.07.2020 - у ВЧ НОМЕР_2 , де перебував на грошовому забезпеченні, що підтверджується наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону «Про особовий склад» від 31.07.2020 № 459-ос (а. с. 23), військовим квитком серії НОМЕР_5 (а. с. 34-36), та у зазначений період позивачу частково нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, зокрема у грудні 2018 року виплачена індексація грошового забезпечення в сумі 71,08 грн, у січні-лютому 2019 року - по 71,08 грн, у березні-червні 2019 року - по 134,47 грн, у липні-листопаді 2019 року - по 206,72 грн, у грудні 2019 року - 216,51 грн, у січні 2020 року - 216,51 грн, що підтверджується особистими картками грошового забезпечення за 2016-2020 рр. (а. с. 15-18, 22).
16.05.2025 представник позивача - адвокат Єнокян К.Л. звернулася до ВЧ НОМЕР_3 із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 16.06.2016 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця (а. с. 10-11).
Листом від 04.06.2025 № 09/А-634/631, у відповідь на звернення представника позивача, відповідач ВЧ НОМЕР_3 повідомила, що відсутні підстави здійснювати перерахунок індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця. У листі також вказано, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного загону від 16.06.2016 №241-ОС ОСОБА_1 був переведений для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення) та інших керівних документів, виплата індексації проводиться органом ДПС, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв'язку з звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах ДПС України. Таким чином, остаточний розрахунок з військовослужбовцями ДПС України, у т. ч. з індексації грошового забезпечення здійснюється при його звільненні саме за останнім місцем проходження військової служби тим органом, який звільняє військовослужбовця з військової служби (а. с. 19).
23.05.2025 представник позивача - адвокат Єнокян К.Л. звернулася до ВЧ НОМЕР_2 із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 29.07.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 з урахуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (а. с. 25-26).
Листом від 29.05.2025 № 09/Т-1178/1212, у відповідь на звернення представника позивача, відповідач ВЧ НОМЕР_2 повідомила, що відсутні правові підстави для виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця. Крім того, у листі також зазначено, що розмір підвищення доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року перевищив суму його індексації, що склалась у березні 2018 року, індексація-різниця склала 0 грн (а. с. 21).
При вирішенні спору (в частині виплати індексації грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_3 за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 та ВЧ НОМЕР_2 за період з 29.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця - січня 2008 року) суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом № 1282-ХІІ.
У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами першою - другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року- місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів» (далі - Постанова № 1013).
У зв'язку з прийняттям Постанови № 1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації заробітної плати, зокрема, якщо раніше базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, то після прийняття Постанови № 1013, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціальним страхуванням.
Так, згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 зі змінами, внесеними Постановою № 1013, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
За змістом наведених норм індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, тому механізм індексації має універсальний характер.
Суд зазначає, що з прийняттям Постанови № 1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну базовий місяць на місяць підвищення доходу, ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення до 01.12.2015 базового місяця (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), з 01.12.2015 місяцем підвищення доходу є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Посадові оклади військовослужбовців встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294), яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
При вирішенні спору, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.
Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку № 1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу. Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу) (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 380/4689/21).
За умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) є січень 2008 року. Повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року (зазначені висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24.03.2023 у справі №420/21241/21).
Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 та ін. дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Крім того, при вирішенні спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, відповідно до яких: індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Відтак, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 та з 29.07.2016 по 28.02.2018 повинна здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Разом з тим, як вбачається із особистої картки грошового забезпечення, протягом спірного періоду індексація грошового забезпечення була виплачена лише у лютому в розмірі 451,87 грн (а. с. 18).
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 293 Положення особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
Тобто, в Положенні передбачено, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було звільнено.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 13.10.2015 по 16.06.2016 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ВЧ НОМЕР_3 , а з 29.07.2016 по 01.08.2020 - у ВЧ НОМЕР_2 , що підтверджується записами військового квитка (а. с. 34-36), та відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) України від 31.07.2020 № 459-ос «Про особовий склад» старшого прапорщика ОСОБА_1 з 01.08.2020 виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення (а. с. 23).
Оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є ВЧ НОМЕР_2 , то саме остання повинна розраховувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі, індексації грошового забезпечення.
За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що покладення обов'язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на ВЧ НОМЕР_2 .
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, встановлених обставин справи та наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов'язані позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_2 щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 та з 29.07.2016 по 28.02.2018, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.06.2016 та з 29.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог до ВЧ НОМЕР_3 .
При вирішенні спору (в частині позовних вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку № 1078) суд застосовує такі нормативно-правові акти.
01.03.2018 вступила в дію Постанова № 704, якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, та у пункті 2 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, у березні 2018 року відбулося зростання грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд зазначає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної індексації» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін був у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Відтак, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21).
Водночас з огляду на приписи частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ й пункту 2 статті 9 Закону № 2011-XII щодо об'єктів індексації та складу грошового забезпечення, суд вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода позивача має враховуватися під час обчислення розміру підвищення його доходу в лютому 2018 року (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21).
З особистої картки грошового забезпечення за час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а. с. 16) вбачається, що розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення (грошовий дохід) становив: у лютому 2018 року 7619,83 грн (посадовий оклад 760,00 грн; оклад за військовим званням 65,00 грн; надбавка за вислугу років 288,75 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода 3276,08 грн, премія 3230,00 грн), у березні 2018 року 8761,20 грн (посадовий оклад 3170,00 грн; оклад за військовим званням 1020,00 грн; надбавка за вислугу років 1885,50 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода 54,60 грн, премія 2631,10 грн). Тобто, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача становило 1141,37 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн) (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22).
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (1141,37 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці (становитиме 3321,78 грн) з 01.03.2018 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, і протягом указаного часу Уряд не здійснював чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, то відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 військова частина повинна була нараховувати й виплачувати позивачу щомісячно суму індексацію-різниці розміром 3321,78 грн з 01.03.2018 до 31.01.2020.
Натомість, з огляду на зміст відзиву на позовну заяву, відповідач взагалі не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації, та згідно із відомістю про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення (колонка 19 «Індексація грошових доходів») за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 загальний розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації становить 2217,74 грн.
Період з 01.03.2018 до 31.01.2020 охоплює 01 рік 11 місяців (що в свою чергу становить 23 місяці), тож до нарахування й виплати належала індексація-різниця у загальній сумі: 76400,94 грн за формулою: (3321,78 грн х 23 місяці) (такий розрахунок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 08.11.2024 у справі №200/16532/21).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В тексті позовної заяви позовні вимоги щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення заявлені за період по 31.01.2020, хоча позивач був виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 з 01.08.2020 відповідно до наказу від 31.07.2020 № 459-ос (а. с. 23). Оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог та підстав для виходу за межі позовних вимог у цій справі суд не вбачає, тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення задоволені за період по 31.01.2020, як про це просить позивач.
З урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України та зазначених вище правових висновків Верховного Суду, зважаючи на наявність вихідних даних для необхідних обчислень, беручи до уваги відсутність у відповідача дискреційних повноважень в цьому питанні, враховуючи також, що за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 загальний розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації становить 2217,74 грн, суд дійшов висновку про те, що взаємопов'язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_2 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення розміром 3321,78 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 у загальній сумі (з урахуванням виплачених сум) 74183,20 грн (76400,94 грн - 2217,74 грн = 74183,20 грн) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення повинна відбуватися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд застосовує такі положення КАС України.
За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною дев'ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи убачається, що відповідно до акту надання послуг від 21.07.2025 №177 (а. с. 12), договору про надання послуг правничої (правової) допомоги від 06.05.2025 № 2025-0170 (а. с. 24), платіжної інструкції від 09.05.2025 (а. с. 33) позивач сплатив адвокатському об'єднанню «Ганна Іщенко та партнери» кошти на правничу допомогу в сумі 6700,00 грн (за правову допомогу: складання адвокатських запитів, складання та подання позовної заяви, супровід досудового врегулювання).
На думку суду, витрати на правничу допомогу адвоката належним чином документально підтверджені, а правнича допомога реально надана.
При цьому, відповідач ВЧ НОМЕР_2 у порядку частини сьомої статті 134 КАС України звернувся із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а. с. 62-64).
З урахуванням наведеного, враховуючи також складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, при її розгляді врахована усталена правова позиція Верховного Суду), час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на часткове задоволення позову та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ВЧ НОМЕР_2 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2016 року та з 29 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2016 року та з 29 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення розміром 3321 гривня 78 копійок в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2020 року у загальній сумі (з урахуванням виплачених сум) 74183 гривні 20 копійок (сімдесят чотири тисячі сто вісімдесят три гривні двадцять копійок), відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень 00 копійок (дві тисячі гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх