Справа № 991/11465/25
Провадження 1-кс/991/11551/25
18.11.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні № 52021000000000574,
1.06.11.2025 та 13.11.2025 підозрюваний ОСОБА_3 засобами електронної пошти звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) зі скаргами на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_4 (далі - детектив, НАБУ) та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (далі - прокурор, САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка полягає у нерозгляді його клопотань у кримінальному провадженні № 52021000000000574 у порядку ст. 220 КПК України.
2.Згідно з протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду, скарги у день їх надходження передані на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 , ухвалами якої від 07.11.2025 та 13.11.2025 об'єднані в одне провадження № 1-кс/991/11551/25, справа № 991/11465/25.
3.Скаржник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарг, у судові засідання 10.11.2025, 13.11.2025 та 18.11.2025 не прибув. Водночас, у скаргах, а також у заявах, що надійшли слідчій судді 13.11.2025, просив розглядати скарги за його відсутності.
4.Також, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 . Проте у судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
5.За таких обставин, відповідно до засади диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе розглянути скарги у відсутність скаржника та його захисника.
6.Детектив та прокурор, бездіяльність яких оскаржується, будучи належним чином повідомлені про розгляд скарг, у судові засідання не прибули, надіслали письмові заперечення, в яких просили розглядати скарги у їх відсутності та відмовити у їх задоволенні. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, а також з огляду на засаду диспозитивності, беручи до уваги заяву скаржника, його неодноразові неявки в судові засідання, слідча суддя вважає за можливе розглянути такі скарги.
7.Дослідивши матеріали скарг, слідча суддя дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на таке.
8.Скарги мотивовані тим, що 02.11.2025 підозрюваний ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52021000000000574 засобами електронної пошти звернувся до детектива ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_5 , з клопотаннями про вчинення у зазначеному кримінальному провадженні процесуальної дії - надати для ознайомлення певні докази. З аналогічними клопотаннями ОСОБА_3 також звернувся до прокурора ОСОБА_5 07.11.2025 та 10.11.2025.
9.Проте, за покликанням скаржника, станом на 06.11.2025, як детектив, так і прокурор в порушення триденного строку розгляду клопотань, не надали підозрюваному відповідь на його клопотання від 02.11.2025, а тому ОСОБА_3 просить зобов'язати детектива та прокурора розглянути такі клопотання, винести постанови про їх задоволення та зобов'язати прокурора та детектива надати для ознайомлення зазначені у клопотанні докази.
10.Також ОСОБА_3 зазначає, що у відповідь на його клопотання від 07.11.2025 та 10.11.2025 прокурор ОСОБА_5 надав відповідь від 12.11.2025 про те, що зазначені у клопотаннях дії не є процесуальними діями, право на ініціювання яких передбачено ст. 220 КПК України. Також прокурор повідомив, що для отримання відомостей, які зазначені у клопотаннях, необхідно завершити ознайомлення із доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, яке ОСОБА_3 не розпочав, а його захисник не завершила.
11.Водночас, ОСОБА_3 переконаний, що прокурор порушив права сторони захисту, не врахував, що прохання, викладені у клопотаннях, є законними і обґрунтованими, оскільки стосуються збирання доказів, необхідних для обґрунтування позиції захисту.
12.З огляду на зазначене, ОСОБА_3 просить зобов'язати прокурора задовольнити клопотання, про що винести постанову, та зобов'язати надати на ознайомлення запитувані у клопотаннях від 07.11.2025 та 10.11.2025 докази.
13.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
14.Слідча суддя зазначає, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
15.Відповідно до частин 1, 2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
16.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог частин 1, 2 ст. 220 КПК України.
17.Отже, скарги подані особою, яка має право подавати такі скарги, щодо бездіяльності, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
18.Також, відповідно до положень ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій детектив зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, або ж винести вмотивовану постанову про відмову в задоволенні такого клопотання, копія якої надсилається особі, яка звернулась з клопотанням. Однак, ОСОБА_3 стверджує, що будь-яких повідомлень щодо розгляду клопотань від 02.11.2025 станом на день звернення зі скаргами (06.11.2025) ним отримано не було.
19.Поряд з цим, повідомлення прокурора щодо розгляду клопотань від 07.11.2025 та 10.11.2025 датований 12.11.2025, а зі скаргою ОСОБА_3 звернувся 13.11.2025.
20.З огляду на зазначене, скарги відповідають вимогам КПК України у питанні строків оскарження, передбачених ч. 1 ст. 304 КПК України.
21.З приводу викладених у скаргах обставин слідча суддя зазначає таке.
22.За змістом наведеної ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. У ч. 2 цієї статті КПК України унормовано порядок дій слідчого після розгляду клопотання сторони захисту, який у разі його задоволення має лише повідомити про результати розгляду клопотання заявника клопотання, а в разі відмови, часткової відмови - винести вмотивовану постанову та вручити її заявнику клопотання.
23. ОСОБА_3 засобами електронної пошти звернувся до детектива ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_5 , із клопотаннями від 02.11.2025, а до прокурора також із клопотаннями від 07.11.2025 та 10.11.2025, у яких просив надати для ознайомлення певні докази та інформацію у кримінальному провадженні № 52021000000000574 /а.с. 6, 10, 20, 24, 78-85 т. 1/.
24.Слідчою суддею установлено, що клопотання ОСОБА_3 від 02.11.2025 надійшло до НАБУ 03.11.2025 та зареєстроване за вхідним номером 294/26383-51 /а.с. 39 т. 1/.
25.За результатами розгляду клопотання детектив 06.11.2025 повідомив ОСОБА_3 та його захисника, що наразі у кримінальному провадженні № 52021000000000574 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, а тому з усіма матеріалами кримінального провадження, наявними у сторони обвинувачення, він може ознайомитись у приміщенні НАБУ /а.с. 40 т. 1/.
26.Аналогічну відповідь за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 02.11.205 надав 10.11.2025 прокурор ОСОБА_5 /а.с. 45 т. 1/.
27.Також, прокурор ОСОБА_5 листом від 12.11.2025 повідомив ОСОБА_3 про результати розгляду його клопотань від 07.11.2025 та 10.11.2025 /а.с. 76 т. 1/.
28.Із наведеного висновується, що прокурор та детектив розглянули клопотання ОСОБА_3 і за результатами такого розгляду надіслали відповіді заявнику.
29.Разом з тим, оскільки прокурор та детектив фактично відмовили у задоволенні клопотань ОСОБА_3 , слідча суддя звертає увагу на відсутність оформлення таких у вигляді постанов про відмову.
30.Так, зі змісту відповідей встановлено, що вони виготовлені на офіційних бланках НАБУ та САП, містять відомості про дату їх складання, прізвище, ім'я, посаду осіб, які їх склали, зміст обставин, які є підставами для розгляду клопотань ОСОБА_3 , мотиви прийнятих рішень щодо порушених у клопотаннях питань.
31.За таких обставин, оскільки процесуальні рішення детектива та прокурора про розгляд клопотань ОСОБА_3 прийняті не у формі «постанов», а у формі «листів», однак зміст, структура і обсяг викладених у них інформації відповідають ключовим вимогам КПК, які ставляться до змісту постанови, висновується, що такі листи є процесуальними рішеннями, якими належно здійснено розгляд клопотань.
32.Такі висновки слідчої судді узгоджуються з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 724/86/20 та від 21.03.2023 у справі № 336/941/19, згідно з якими, в контексті застосування приписів ст. 110 КПК зазначено, що «зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації».
33.За таких обставин, установлено, що за результатами розгляду клопотань підозрюваного від 02.11.2025 прокурор та детектив надіслали на його адресу, детектив також на адресу захисника, листи, які по своїй суті є процесуальними рішеннями, у яких суб'єкт розгляду клопотань висловив свою позицію щодо порушених підозрюваним питань.
34.Поряд з цим, у скаргах ОСОБА_3 покликався на те, що його клопотання від 02.11.2025 розглянуті з порушенням триденного строку, встановленого ст. 220 КПК України.
35.З цього приводу слідча суддя зазначає, що клопотання ОСОБА_3 від 02.11.2025 зареєстровано в НАБУ 03.11.2025 /а.с. 39 т. 1/, а лист детектива, яким ОСОБА_3 та його захисника повідомлено про результати розгляду зазначеного клопотання, датований 06.11.2025. З огляду на зазначене, клопотання розглянуте детективом у встановлений ст. 220 КПК України строк.
36.Поряд з цим, клопотання ОСОБА_3 від 02.11.2025 розглянуто прокурором ОСОБА_5 у строк понад 3 дні.
37.Однак, з огляду на зміст та мотиви прийнятого прокурором рішення, слідча суддя переконана, що порушення встановленого КПК України строку для розгляду клопотання ОСОБА_3 не вплинуло вцілому на результат прийнятого прокурором рішення.
38.Отже, зазначена обставина не є такою, яка може бути підставою для задоволення скарги в цій частині та зобов'язання прокурора повторно розглянути клопотання. До того ж, фактично наразі бездіяльність відсутня.
39.Поряд з цим, у скарзі ОСОБА_3 фактично висловив свою незгоду із прийнятим прокурором рішенням за результатами розгляду його клопотань від 07.11.2025 та 10.11.2025.
40.З цього приводу слідча суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
41.Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч. 2 ст. 283 КПК України).
42.Норма ч. 1 ст. 290 КПК України встановлює, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
43.Водночас, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
44.Отже, з аналізу зазначених положень закону висновується, що прокурор на стадії досудового розслідування визначає коло доказів, які на його переконання є належними та можуть прямо чи непрямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, та на підстави яких ним має бути прийнято одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
45.Водночас, слідчий суддя не може втручатись в порядок реалізації прокурором його повноважень, а лише може перевірити їх виконання.
46.А тому, вимоги скарги від 13.11.2025 щодо зобов'язання прокурора задовольнити клопотання ОСОБА_3 від 07.11.2025 та 10.11.2025 та надати на ознайомлення зазначені у них докази, виходять за межі повноважень слідчої судді. Позаяк є дискреційними повноваженнями прокурора. Водночас, у своєму листі прокурор висловив свою позицію щодо заявлених клопотань, навивши мотиви свого рішення.
47.Отже слідчою суддею встановлено, що оскаржувана бездіяльність відсутня, як збоку детектива, так і збоку прокурора.
48.Водночас, положення ч. 2 ст. 307 КПК України передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: (1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; (1-1) скасування повідомлення про підозру; (2) зобов'язання припинити дію; (3) зобов'язання вчинити певну дію; (4) відмову у задоволенні скарги.
49.З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку про відмову у задоволенні скарг.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 2, 220, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,
У задоволенні скарг відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1