Провадження № 11-кп/821/511/25 Справа № 691/374/25 Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
18 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретарки - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_7 на ухвалу Городищенського райсуду Черкаської обл. від 23.04.2025 р. у кримінальному провадженні № 12025255380000030 від 5.03.2025 р., -
Зазначеною ухвалою стосовно ОСОБА_8 , який
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Мліїв Горо-
дищенського р-ну Черкаської обл.,
українець, громадянин України, неодру-
жений, працює вантажником у супер-
маркеті «Файно-Маркет», раніше не су-
димий, проживає:
АДРЕСА_1 ,
задоволене клопотання потерпілої ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне провадження № 12025255380000030, внесене до ЄРДР 5.03.2025 р., за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Ухвалою суду встановлено, що 2.03.2025 р. приблизно о 23:00 год. ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою спричинення останній тілесних ушкоджень, наніс їй один удар кулаком правої руки в обличчя та відразу наніс один удар кулаком правої руки в ліве передпліччя потерпілої, після ударів стиснув обома руками шию та горло останньої, в результаті чого завдав потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя та лівого передпліччя, саден шиї, які відповідно до висновку судмедексперта № 05-11-01/18 від 10.03.2025 р., відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений з поважних, на її думку, причин строк на подачу апеляційної скарги, а ухвалу суду скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що вказана ухвала суду підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині закриття кримінального провадження, в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Так, своїми діями ОСОБА_8 , відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане із домашнім насильством.
Статтею 412 КПК України регламентовано, що істотними порушеннямивимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Однак, суд першої інстанції зазначені вимоги закону та судової практики в достатній мірі не врахував.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновки в постанові від 12.02.2020 р. (справа № 453/225/19) згідно з якими злочином, пов'язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 р. № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК України, як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов'язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред'явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 р. № 2229-VIII визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Одночасно, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 р. № 2229-VIII, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному, для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Крім того, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6.12.2017 р. № 2227-VIII доповнено ч. 1 ст. 67 КК України п. 61, відповідно до якого,обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у - сімейних або близьких відносинах.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_9 що, зокрема, було вказано як обставину, яка обтяжує покарання вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах.
Разом з тим, ухвалюючи рішення суд передчасно, а саме в підготовчому засіданні надав оцінку доказам, а саме встановив і разом з тим відкинув наявність сімейних відносин, а, відповідно, і домашнього насильства. У формулюванні обвинувачення зазначено пов'язаність вказаного кримінального правопорушення з домашнім насильством, що унеможливлює його закриття у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
В подальшому, 13.05.2025 р. на адресу суду було скеровано заяву про надання копії запису фіксації технічними засобами судового засідання за обвинуваченням ОСОБА_8 , яке відбулось 23.04.2025 р., який цього ж дня прокурором отримано, переглянуто та прослухано. На аудіозаписі чітко прослуховується заява потерпілої про закриття провадження відносно ОСОБА_8 у зв'язку з примиренням, на запитання головуючої потерпіла ще раз підтвердила, що ОСОБА_9 просить закрити справу у зв'язку з примиренням. Після виходу з нарадчої кімнати, судом було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, якою провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Таким чином, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону полягає в тому, що суд першої інстанції, безпідставно закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, незважаючи на пряму заборону, яка існує в законодавстві тана позицію потерпілої, висловлену в судовому засіданні.
Що стосується поновлення строків оскарження ухвали, то відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення. Разом з тим, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, прокурору після засідання повний текст не вручено.
30.04.2025 р. зазначена ухвала суду надійшла на електронну пошту Смілянської окружної прокуратури (не відділу), про що наявна відповідна відмітка про реєстрацію вхідного документу за № 5415-25.
Направлення ухвали на електронну пошту прокуратури, апелянт вважає, неналежним її врученням, оскільки у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Важливою обставиною також є те, що Городищенський відділ Смілянської окружної прокуратури не є користувачем електронного суду, а тому, скерування ухвали через особистий електронний кабінет ми також вважаємо неналежним врученням ухвали прокурору.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться відмітки про оскаржуване судове рішення: «Надіслано судом: 25.04.2025. Зареєстровано: 25.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.» Однак, враховуючи те, що процесуальний прокурор в даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 з 26.04.2025 по 11.05.2025р. знаходилась у відпустці (копія наказу додається), повний текст вказаної ухвали суду останньою отримано 12.05.2025 р. Крім того, до складу групи прокурорів включено начальника Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_11 , яка з 22.04.2025 р. у Городищенському відділі Смілянської окружної прокуратури не працює.
Прокурор ОСОБА_12 , який також включений до складу групипрокурорів, 25.04.2025 р. повернувся з відрядження з Херсонської обл. і про розгляд даного кримінального провадження йому нічого відомо не було. Повний текст ухвали в підшитому вигляді з відповідними підписами та печаткою станом на 14.05.2025 р. до прокуратури не надходив та прокурором особисто в суді не отримувався.
Таким чином, наявні обставини, які об'єктивно унеможливили вчинення процесуальної дії у встановлений строк від 23.04.2025 р., виникли незалежно від волі прокурора, ці причини виникли протягом строку, який пропущено, та ці обставини підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Враховуючи, що права інших учасників не були порушені та наявні об'єктивні обставини, які перешкоджали прокурору зверненню до суду з апеляційною скаргою у період з 23.04.2025 до 12.05.2025 р. апелянт просить визнати поважність пропуску строку звернення з даною апеляційною скаргою.
Обвинувачений ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання Черкаського апеляційного суду, призначене на 18.11.2025 р. не з'явились, належним чином були повідомлені про день, час та місце судового засідання про, що свідчить довідка про доставку повідомлення у мобільний додаток Viber обвинуваченому ОСОБА_8 (а. пр. 68), а також рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень на адресу потерпілої ОСОБА_9 (а. пр. 69) та обвинуваченого ОСОБА_8 (а. пр. 70). Заяви про відкладення розгляду суду не подавали. Справу було розглянуто без їх участі, тому що відповідно до вимог ст. 405 КПК України, їх участь не є обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів провадження, оскаржувана ухвала була постановлена судом 23.04.2025 р. (а. пр. 38-39). З матеріалів провадження вбачається, що прокурору після судового засідання повний текст вказаної ухвали не направлявся та ним не був отриманий.
Лише 13.05.2025 р. прокурор ОСОБА_7 , згідно заяви за Вх. № 2914/25-Вх, звернулась до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження та для отримання копії заяви потерпілої про закриття кримінального провадження, яку в цей же день і отримала (а. пр. 45). На наступний день, 14.05.2025 р. за Вх. № 2972/25-Вх., тобто у визначений законом семиденний строк апеляційного оскарження прокурор звернулась із апеляційною скаргою на ухвалу суду від 23.04.2025 р. (а. пр. 48-55). При цьому, прокурор також послалась на перебування у щорічній основній відпустці в період з 26.04.2025 до 11.05.2025 р. (а. пр. 55).
Таким чином, на переконання апеляційного суду у кримінальному провадженні наявні обставини, які об'єктивно унеможливили вчинення процесуальної дії - звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення прокурору ОСОБА_7 строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу Городищенського райсуду Черкаської області від 23.04.2025 р., як пропущеного з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_13 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив задовольнити її із вказаних у ній мотивів, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції не дотримався цих вимог закону при прийнятті рішення у даному кримінальному провадженні.
Як встановив апеляційний суд, ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_9 що, зокрема, було вказано як обставину, яка обтяжує покарання особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах.
Проте, суд суд, всупереч вимогам процесуального закону, передчасно, а саме в підготовчому засіданні надав оцінку доказам, а саме встановив і відкинув наявність сімейних відносин між обвинуваченим та потерпілою, а, відповідно, і домашнього насильства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 р. № 2229-VIII, домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7.12.2017 р. № 2229-VIII, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному, для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Також, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6.12.2017 р. № 2227-VIII ч. 1 ст. 67 КК України доповнено п. 61, відповідно до якого,обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у - сімейних або близьких відносинах.
Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що своїми діями ОСОБА_8 , відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане із домашнім насильством.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
У формулюванні обвинувачення органом досудового розслідування зазначено пов'язаність вказаного кримінального правопорушення з домашнім насильством, що на переконання апеляційного суду, дійсно унеможливлює його закриття у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону полягає в тому, що суд першої інстанції, безпідставно закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, незважаючи на пряму заборону, яка існує в законодавстві тана позицію потерпілої, висловлену в судовому засіданні.
Згідно ст. 409 КПК України, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Оскільки допущене процесуальне порушення може бути усунуто тільки при новому судовому розгляді, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити, вирок місцевого суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно прийняти до уваги наведене, усунути допущені порушення та з додержанням вимог ст. ст. 370-374 КПК України ухвалити у справі законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415 та 419 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити прокурору Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_7 строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу Городищенського райсуду Черкаської обл. від 23.04.2025 р.
Ухвалу Городищенського райсуду Черкаської обл. від 23.04.2025 р., якою кримінальне провадження № 12025255380000030, внесене до ЄРДР 5.03.2025 р., за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України в суді першої інстанції.
Апеляційну скаргу прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвала суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді