Справа № 761/17623/25
Провадження № 2/761/6765/2025
19 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Юзькової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської областіЛичук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. був вчинений виконавчий напис № 1926 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 23 166 грн. 50 коп. Зазначений виконавчий напис було вчинено з порушеннями вимог чинного законодавства України. За таких обставин представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1926, вчинений 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В.
Провадження в справі відкрито 01.05.2025, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обстави, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи в розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи в розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
В адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заперечує проти задоволення заявлених вимог. Зазначає, що виконавчий напис вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства України. Також представник відповідача просить відмовити у стягненні витрат на правову допомогу.
Треті особи правом подати пояснення по суті спору не скористались.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній матеріалів та ухвалити рішення по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку наявним доказам, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено,що 10 січня 2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1926, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», який є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», заборгованість за кредитним договором № 3364102278-89778 від 28.06.2021, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та позивачем.
Як свідчить виконавчий напис стягнення заборгованості відбувається в період з 28.06.2021 по 03.12.2021.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 .
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Пунктом 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку передбачено вчинення нотаріальних дій, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
В свою чергу п. 3.5. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно ж до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 , для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Зазначений пункт Переліку було внесено до Постанови №1172 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині внесення п. 2 до Постанови №1172 щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин визнано незаконною та не чинною з дня її прийняття.
Постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 10.01.2022, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави вважати, що вчинення виконавчого напису відбулось з недотриманням умов його вчинення щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 15.04.2020 по справі № 158/2157/17.
Таким чином, вчинення виконавчого напису, з огляду на положення ст. 87 Закону України «Про нотаріат» було неможливим.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
За приписами ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В свою чергу за положеннями ч. ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, суд приходить до висновку, що стороною позивача належним чином доведено обставини, з якими чинне законодавство України передбачає можливість визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,258,259,263,268,280-283, 352,354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 15,16 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. 10.01.2022, зареєстрований в реєстрі за №1926, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» суми заборгованості в розмірі 23 166 грн. 50 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ:36799749, 04053, місто Київ, вул. Кудрявській узвіз, 5Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір за подачу позову в розмірі 968 грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: