Справа № 761/22462/25
Провадження № 1-кс/761/15155/2025
11 червня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку статті 303 КПК України, на повідомлення слідчого слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 від 31.01.2025 про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023100040001756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2023,
установив:
Через систему «Електронний суд» адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся (вхід. № 54881/25-Вх) до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на повідомлення слідчого слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 від 31.01.2025 про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023100040001756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2023.
Обґрунтовуючи зазначену скаргу, адвокат ОСОБА_3 зазначив про таке.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100040001756 від 12.05.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України № 2617-V111 від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 КК України.
На думку адвоката, зазначене повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 31.01.2025 не відповідає вимогам законності та основним засадам кримінального провадження, ґрунтується на припущеннях, а не на доказах, як того вимагає КПК України, є необґрунтованим, а викладені в повідомленні про підозру обставини не відповідають фактичним обставинам події. Крім того, адвокат зазначив у скарзі, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, а саме його об'єктивна сторона.
Враховуючи вищевикладене, адвокат просить слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 31.01.2025 складеного слідчим слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , у кримінальному провадження № 12023100040001756 від 12.05.2023, як таке, що не відповідає вимогам КПК України та зобов'язати слідчого ОСОБА_7 виключити із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості у кримінальному провадженні № 12023100040001756 від 12.05.2023 щодо повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 02.06.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 03.06.2025 скаргу передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали скаргу та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_7 заперечували проти задоволення скарги, зазначивши про її необґрунтованість та просили відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, а також матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи учасників справи, слідчий суддя зазначає про таке.
Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100040001756 від 12.05.2023.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, прокурорами відділу Київської міської прокуратури.
31.01.2025 у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України № 2617-VІІІ від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження зазначеного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, згідно положень ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення зазначених процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що повідомлення є необґрунтованим, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність складу інкримінованого кримінального правопорушення, а у провадженні не існує доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру.
Дослідивши наданні матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону України №2617-V111 від 22.11.2018), ч. 5 ст. 190 КК України.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення у кримінальному провадженні № 12023100040001756 від 12.05.2023, відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при їх врученні дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
Слід зазначити, що питання про належність та допустимість доказів щодо причетності підозрюваного повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті та під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження, слідчий суддя вбачає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення цієї скарги.
Керуючись статтями 2, 7, 276-278, 303, 304, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку статті 303 КПК України, на повідомлення слідчого слідчого управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 від 31.01.2025 про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023100040001756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2023 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1