Справа № 761/34315/25
Провадження № 1-кс/761/22319/2025
24 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025 /справа №752/4426/24/ в рамках кримінального провадження № 1202115060000898 від 14.05.2021,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025 /справа №752/4426/24/ в рамках кримінального провадження № 1202115060000898 від 14.05.2021.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025 накладено арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову) на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2449407680000), що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:185:0006. При цьому, адвокат вважає, що необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадженні відпала, оскільки ОСОБА_6 в рамках вказаного кримінального провадження № 1202115060000898 від 14.05.2021, не було повідомлено про підозру. В той же час, в рамках вказаного кримінального провадження, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які не являються порушеннями з матеріальним складом. Таким чином, вказаний захід забезпечення кримінального провадження, який був застосований слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025, слід скасувати.
В судове засідання 24.10.2025 адвокат ОСОБА_7 не з'явився, був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду. В той же час, звернувся на адресу суду із клопотанням про проведення судового розгляду у його відсутність. При цьому, в судовому засіданні 18.09.2025 представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання про скасування арешту майна з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що арешт майна ОСОБА_6 триває понад 80 днів, чим порушуються його права, та слідчими у кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім того, зазначив, що оскільки ОСОБА_6 належить на праві власності 1/3 частина нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2449407680000), тому уточнив клопотання та просив скасувати арешт майна лише в цій частині.
Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання 24.10.2025 не прибув, причини неявки не відомі. При цьому, в судовому засіданні 18.09.2025 представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 та скасування арешту майна, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025, мотивуючи свої доводи тим, що арешт на нерухоме майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, оскільки нежитлова будівля фактично належить потерпілій у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та під час досудового розслідування було проведено експертизу, якою встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 у незаконний спосіб набули право власності на об'єкт нерухомого майна, а відтак ОСОБА_4 було завдано майнової шкоди, у зв'язку з чим, було подано цивільний позов у кримінальному провадженні. Підстави для скасування арешту відсутні.
Уповноважений прокурор Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні № 120211506000898, будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання не прибув. При цьому, 24.10.2025 звернувся на адресу суду з листом про проведення судового розгляду клопотання про скасування арешту майна у його відсутність, прийнявши законне рішення.
Уповноважений слідчий СУ ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 120211506000898, будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання не прибув. При цьому, на адресу суду 24.10.2025 від слідчого ОСОБА_12 надійшов лист про проведення судового розгляду у його відсутність. Крім того, 04.09.2025 на адресу суду від слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_12 надійшов лист № 341703-2025, зі змісту якого вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120211506000898 здійснюється за фактом заволодіння нежитловою будівлею за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, власницею якої була ОСОБА_13 та на момент заволодіння перебувала у володінні ОСОБА_4 , а тому просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва.
Вислухавши доводи учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури провожиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021105060000898 від 14.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
21.06.2024 постановою слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_14 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2449407680000), що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:185:0006, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
17.09.2024 потерпілою ОСОБА_4 було подано цивільний позов у кримінальному провадженні №12021105060000898 від 14.05.2021 про стягнення солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ОСОБА_6 , ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 62 025 000 грн., в якості відшкодування шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025 накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2449407680000), що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:185:0006.
Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Як, вбачається з ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025, метою накладення арешту була наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, розміру завданої шкоди потерпілому та оскільки зазначена нежитлова будівля разом з земельною ділянкою є предметом зазначеного кримінального провадження та речовим доказом даного кримінального провадження, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову) було накладено арешт.
Таким чином, з урахуванням правової кваліфікації кримінальних правопорушень, за ознаками вчинення яких здійснюється досудове розслідування, слідчим суддею встановлено, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним для завдань, обставин кримінального провадження, що вимагає вжиття такого методу державного регулювання як арешт майна.
Також, враховано доводи представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 , а також доводи, наведені слідчим ОСОБА_15 у листі від 12.09.2025, а тому слідчим суддею на момент розгляду клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025, встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати.
Крім цього, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2025 /справа №752/4426/24/ в рамках кримінального провадження № 1202115060000898 від 14.05.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя