Справа № 761/42076/25
Провадження № 1-кс/761/26787/2025
про відмову у відкритті провадження
06 жовтня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
дослідивши у приміщенні суду матеріали клопотання ОСОБА_2 в порядку ст. 284 КПК України,
установив:
За допомогою поштового зв'язку ОСОБА_2 звернувся (вхід № 102723 від 02.10.2025) до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням в порядку ст. 284 КПК України.
Клопотання мотивовано тим, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2013 кримінальна справа за обвинуваченням, зокрема ОСОБА_2 , повернута прокурору міста Києва для подальшого проведення додаткового розслідування.
Станом на цей час у межах кримінального провадження, відомості до якого внесені у зв'язку з повернення кримінальної справи прокурору, ОСОБА_2 не було повідомлено про підозру, а відтак на його думку, слідчий повинен прийняти рішення про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просить кримінальне провадження відносно нього за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України, закрити за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. У разі встановлення колізії у КПК України визначити, яка норма повинна застосовуватися, враховуючи ієрархію нормативно-правових актів, спеціальні та загальні норми, а також час їх прийняття. У разі потреби звернутися до роз'яснень вищих судових інстанцій або Конституційного Суду України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.10.2025 визначено слідчим суддею ОСОБА_1 .
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити заявнику у відкритті провадження за його скаргою, виходячи з такого.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Так, визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.
Слідчий суддя не наділений відповідними процесуальними повноваженнями для вирішення питання про зобов'язання у кримінальному провадженні вчинити процесуальні дії, зазначені у прохальній частині скарги, оскільки слідчий та прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Із аналізу вищевказаних процесуальних норм вбачається, що предмет оскарження виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, здійснення якого покладається на слідчого суддю.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи те, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним, а клопотання заявника подане до суду щодо зобов'язання вчинити певну дію, що не підлягає оскарженню в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження за його скаргою.
Керуючись статтями 2, 26, 303-304, 309-310, 392-393, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_2 в порядку ст. 284 КПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_3