Справа № 761/26863/25
Провадження № 2/761/8442/2025
30 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Юзькової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, з огляду на наступне. 28 липня 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 1641. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Представник позивачки зазначає, що відносини подружжя останнім часом погіршилися, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, фактичних сімейних відносин не підтримують. Таким чином, шлюб має лише формальний характер. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача. За таких обставин, позивачка просить суд розірвати шлюб з ОСОБА_2 .
Провадження у справі відкрито 28.08.2025, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обстави, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи в розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи в розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Відповідачем відзив на позов подано не було.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній матеріалів та ухвалити рішення, в зв'язку з неподанням відповідачем відзиву.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що 28 липня 2017 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1641.
Після реєстрації шлюбу відповідч отримала прізвище чоловіка - ОСОБА_5 .
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого містяться в матеріалах справи.
Так, позивач вказує, що на момент подачі позову сторони тривалий час не проживають разом, не ведуть спільного господарства та не мають наміру відновлювати подружні стосунки. Шлюб носить формальний характер, його збереження не відповідає інтересам ОСОБА_1 .
Зазначені в позові обставини не спростовано відповідачкою ОСОБА_2 .
Доказів, які свідчили б про можливість примирення сторін в ході розгляду справи отримано не було.
Також не було отримано і доказів, які б свідчили про те, що розірвання шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За встановлених обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу ОСОБА_1 про розірвання шлюбу оскільки його збереження не відповідає інтересам сторін .
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище в зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Разом з тим, питання щодо залишення ОСОБА_2 прізвища отриманого при реєстрації шлюбу чи відновлення дошлюбного прізвища не вирішувалось, оскільки розгляд справи призначений в спрощеному позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196, 258,259352,354 ЦПК України, ст. ст. 24, 110,112, 113 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 28.07.2017 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1641 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП:невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: