21 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10677/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, позивач) звернулось з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 4 726,47 грн в дохід бюджету.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, який виник внаслідок поданої відповідачем заяви №6361/03-19-13 від 11.10.2018.
З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана податкова вимога від 15.08.2024 №0008373-1302-0320, однак податковий борг не був погашений.
З огляду на зазначене, контролюючий орган просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (арк. спр. 1-2).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 20).
Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-яких доказів на спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Відповідно до довідки про наявність заборгованості по платежах до бюджету у відповідача станом на 04.08.2025 наявна наступна заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 4 726,47 грн (арк. спр. 3).
Як убачається з розрахунку податкового боргу (арк. спр. 4) за позивачем обліковується борг у розмірі 4 726,47 грн, який виник у зв'язку із поданням зави про застосування спрощеної системи оподаткування №6361/ФОП/03-19-13 від 10.10.2018, якою обрано І групу єдиного податку та у зв'язку із необхідністю сплати 10% до розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року (арк. спр. 11).
Наявність заборгованості у ОСОБА_1 перед бюджетом на загальну суму 4 726,47 грн підтверджується і зворотнім боком облікової картки платника за вказаним платежем (арк. спр. 7-10).
Позивач, відповідно до статті 59 ПК України, сформував та надіслав позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою «Ф» від 15.08.2024 №0008373-1302-0320 на загальну суму податкового боргу 3 216,27 грн (арк. спр. 5), та, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення, була повернена за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 6).
З огляду на те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, тому контролюючий орган просить стягнути з нього вказану заборгованість у судовому порядку.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Так, податковий борг за платежем: єдиний податок з фізичних осіб, у зв'язку із поданням заяви зави про застосування спрощеної системи оподаткування №6361/ФОП/03-19-13 від 10.10.2018, якою обрано І групу єдиного податку (арк. спр. 11).
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Приписами пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (І група), своєчасно не сплачувала єдиний податок. Несплачені податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули, статусу податкового боргу.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків..
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Волинській області, сформувало податкову вимогу форми «Ф» від 15.08.2024 №0008373-1302-0320, яка була надіслана у встановленому порядку за адресою ОСОБА_1 (арк. спр. 5-6).
Як убачається із рекомендованого повідомлення про вручення, надіслана відповідачу податкова вимога на її податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була повернена за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 6).
Як обумовлено пунктом 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 4 726,47 грн, доказів сплати якої відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід держави вказаного податкового боргу.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з активів ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 4 726,47 грн (чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович