м. Вінниця
24 листопада 2025 р. Справа № 120/8410/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 року вказане рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів.
Представником позивача подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 13.11.2025 року вказану заяву призначено до розгляду 24.11.2025 року.
Від представника заявника та від представника головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли клопотання про участь заяви за їх відсутності.
За змістом ч. 2 ст. 268 КАС України неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням наведеного вище, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Частина 3 ст. 378 КАС України передбачає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У силу застереження спеціальної норми процесуального закону - абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону України № 4094-IX, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021 р. у справі № 520/13014/20 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов'язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 р. № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.
До того ж, у контексті застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності як невід'ємної складової проголошеного ст. 8 Конституції України верховенства права, суд доходить до переконання про те, що застосування такого способу захисту як стягнення заборгованості (стягнення коштів за боргом) у публічно-правових спорах може бути застосовано виключно у тому випадку, коли матеріали справи містять достатній обсяг об'єктивних даних, котрі поза розумним сумнівом доводять той факт, що майбутня подія виплати коштів позивачу з урахуванням обмеженості наданих у розпорядження суб'єкту владних повноважень публічних фінансових ресурсів об'єктивно не здатна призвести до погіршення правового становища інших громадян отримувачів поточних грошових платежів.
Разом із тим, виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч. 2 ст. 13 від 02.06.2016 р. № 1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370, ч. 2 ст. 372 КАС України.
З матеріалів доданих до заяви, судом встановлено, що позивачеві на виконання рішення суду нараховано заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 81909,22 грн.
Водночас, вказана сума так і не виплачена позивачеві протягом тривалого часу.
З огляду на зміст абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції Закону України №4094-IX (який не передбачає ймовірності жодного розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу) та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили відповідним судовим актом, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення -задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 року у справі № 120/8410/24 з зобов'язання провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів на:
"Стягнути з головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 27.12.2023 року по 30.07.2025 року у розмірі 81909,20 грн."
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович