м. Вінниця
24 листопада 2025 р. Справа № 120/13825/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника одного з відповідачів про скасування заходів забезпечення позову, що застосовані у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Цією ухвалою заборонено військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії, спрямовані на направлення/переведення ОСОБА_1 з навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 до будь-якої іншої військової частини або ж до іншого структурного підрозділу у складі військової частини НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
31 жовтня 2025 року представником військової частини НОМЕР_1 подано до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, що встановлені ухвалою від 03 жовтня 2025 року. Фактично у такій заяві викладено мотиви незгоди із постановленою ухвалою, якою вжито заходи забезпечення позову (зокрема посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав, на думку представника військової частини НОМЕР_1 , є лише його суб'єктивним судженням; мотиви заяви про забезпечення позову грунтуються виключно на припущеннях заявника щодо можливого його переміщення до іншого місця служби або іншої військової частини).
Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року призначено судове засідання для розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову на 06 листопада 2025 року.
Іншою ухвалою суду від 06 листопада 2025 року відкладено розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову на 20 листопада 2025 року.
В судове засідання, призначене на 20 листопада 2025 року, учасники справи не з'явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
За таких обставин суд дійшов висновку розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд зважає на таке.
Особливості забезпечення адміністративного позову визначені главою 10 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відтак інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
Водночас процесуальним законом передбачено можливість скасування вжитих судом заходів забезпечення адміністративного позову.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 КАС України.
Згідно з частинами 1-3 статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Варто зауважити, що КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення позову, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені статтею 150 КАС України.
Також заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Тобто скасування заходів забезпечення позову можливе за відсутності в подальшому потреби в забезпеченні позову взагалі або за відсутності підстав, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Зокрема, підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.
Таким чином, за умови доведення заявником відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.
Так, забезпечивши позов ухвалою від 03 жовтня 2025 року, суд виходив, зокрема, з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде ускладнено чи унеможливлено ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки будь-яке переведення позивача до іншої військової частини або іншого військового формування матиме наслідком неможливість розгляду справи, у зв'язку з припиненням правовідносин між позивачем і відповідачем, та відсутності у останнього повноважень на звільнення позивача з іншої військової частини.
Отже, судом встановлено наявність очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, що не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Такі висновки зроблені судом з огляду на те, що, незважаючи на наявність у позивача ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 вересня 2025 року його мобілізовано на військову службу, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20 вересня 2025 року № 271 позивача призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .
При цьому аналіз положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" свідчить про те, що військовозобов'язані, які мають відстрочку від призову на військову службу, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Водночас, оцінивши наведені у заяві про скасування заходів забезпечення позову аргументи, варто констатувати, що матеріали такої заяви не містять жодного належного доказу, який би свідчив про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.
Посилання заявника на пункт 10 частини 3 статті 151 КАС України як на підставу неможливості вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, є безпідставними, адже така норма не застосовна до спірних правовідносин, оскільки ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року військовій частина НОМЕР_1 заборонено вчиняти дії, спрямовані на направлення/переведення позивача з навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 до будь-якої іншої військової частини або ж до іншого підрозділу у складі військової частини НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Варто зауважити, що наведені у заяві мотиви (як-то наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є лише суб'єктивним судженням позивача; мотиви заяви про забезпечення позову грунтуються виключно на припущеннях заявника щодо можливого його переміщення до іншого місця служби або іншої військової частини) фактично свідчать про незгоду заявника із постановленою ухвалою, якою вжито заходи забезпечення позову.
Проте суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділені суди вищої інстанції.
Суд зауважує, що застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, оскільки обставини, встановлені судом в ході розгляду заяви про забезпечення позову, підтверджують дійсне втручання оскаржуваним рішенням в права та інтереси позивача, настання для нього негативних наслідків і можливість лише збільшення таких за час вирішення спору по суті, що вказуватиме на неефективність судового захисту.
Отже, за наведених вище обставин суд дійшов висновку, що подана представником військової частини НОМЕР_1 заява про скасування заходів забезпечення позову є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 153-155, 157, 243, 248, 256 КАС України,
Заяву представника військової частини НОМЕР_1 про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Згідно з частиною 4 статті 157 КАС України ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович