Рішення від 21.11.2025 по справі 120/10966/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2025 р. Справа № 120/10966/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернувся ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 120/2305/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 лютого 2023 року, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХЛ62447 від 22 січня 2025 року, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання згадуваного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснило перерахунок пенсії позивача, проте під час такого зменшило відсоткове значення основного розміру пенсії з 71% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Крім того, позивач вказує, що пенсійним органом протиправно застосовано обмеження пенсії максимальним розміром з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року.

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся із цим позовом.

Ухвалою від 11 серпня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представника позивача та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

20 серпня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підстави для задоволення позову відсутні з огляду на те, що орган пенсійного фонду при проведенні перерахунку пенсії позивачу керувався положеннями статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, на думку відповідача, це не звужує існуючого змісту та обсягу прав позивача на отримання пенсії, оскільки після проведення перерахунку не відбулося зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії.

21 серпня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, проте така до уваги не береться, оскільки заявами по суті у справах, визначених частиною 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 знаходиться на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При призначенні пенсії її розмір склав 85% від відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 120/2305/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 лютого 2023 року, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХЛ62447 від 22 січня 2025 року, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання згадуваного судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок основного розміру пенсії позивача, проте під час такого зменшено відсоткове значення з 71% до 70% сум грошового забезпечення на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

23 лютого 2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", якою установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

25 лютого 2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", якою установлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Відтак з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року пенсійний орган здійснив індексацію пенсії позивача.

При цьому відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунків пенсії за вислугу років станом на березень 2024 року підсумок пенсії позивача склав 24965,82 гривень,, а з 01 березня 2025 року - 26465,82 гривень. Проте з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії фактична сума виплати у березні 2024 року та у березні 2025 року склала 23610 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до положень статті 13 Закону (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Особливості здійснення перерахунку раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону).

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються (частина 5 статті 63 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з пунктом 5 згаданого Порядку під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом із тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Так, позивачеві пенсія призначена, виходячи із 71% його грошового забезпечення.

Проте відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року, виходив із 70% відповідних сум грошового забезпечення, керуючись при цьому статтею 43 Закону.

Водночас застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є необґрунтованим, оскільки такий стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18 (вказане рішення Верховного Суду залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року).

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року відповідно до статті 63 Закону відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням частини 2 статті 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.

За таких обставин слід визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час її перерахунку з 01 лютого 2023 року з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення раніше призначеної позивачеві пенсії з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку, а тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 , виходячи з 70% від відповідних сум грошового забезпечення, врахувавши при цьому раніше проведені виплати, також підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зважає на таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

Приймаючи таке рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19 та ряду інших.

Отже, наразі закон не передбачає обмеження пенсії осіб, які перебувають на військовій службі максимальним розміром.

Правильність такої позиції додаткового підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12 жовтня 2022 року, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Відтак суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обмежено розмір пенсії позивача з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року, а тому задоволенню підлягають позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року та виплату йому пенсії без обмеження максимальним розміром, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.

Щодо вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року з урахуванням індексацій, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 та від 25 лютого 2025 року № 209, то суд зауважує, що в даному випадку спір стосується виключно обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, протиправність застосування якого вже встановлена судом вище.

Більше того, із долучених позивачем розрахунків пенсії ОСОБА_1 слідує, що останньому нарахована та виплачується індексація як у 2024 році, так і в 2025 році.

Відтак вимога щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 та від 25 лютого 2025 року № 209, задоволенню не підлягає, адже спір у цій справі стосується обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Крім того, відсутні підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії без врахування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1, адже із долучених до позову розрахунків слідує, що такі коефіцієнти до розміру пенсії позивача пенсійним органом не застосовувалися.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 01 серпня 2025 року.

А тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення під час перерахунку з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 71% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату такої з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Рішення суду в повному обсязі складено 21.11.2025

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Попередній документ
132021149
Наступний документ
132021151
Інформація про рішення:
№ рішення: 132021150
№ справи: 120/10966/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.12.2025)
Дата надходження: 05.08.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії