м. Вінниця
24 листопада 2025 р. Справа № 120/17453/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 22.06.2023. З розрахунку розміру своєї пенсії позивачка дізналася, що за її періоди роботи на території РФ з грудня 2002 року по травень 2012 року включно не враховано заробітну плату згідно довідок №639/к від 24.04.2021 та б/н без дати, виданих ВАТ "Московський ювелірний завод" та ТОВ "Руис Даймндс".
Позивач не погоджується із такими діями відповідача, вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду відрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/4124/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Представник відповідача вказує, що рішення суду виконано Головним управлінням в Межах покладених зобов'язань.
У позовний заяві позивач просить здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи на території РФ з грудня 2002 по травень 2012 включно у розмірах визначених довідками №639/к від 27.04.2021, виданої ВАТ "Московський ювелірний завод" та довідками ТОВ "Рис Даймндс" про доходи фізичних осіб без номерів та дати їх видачі.
Відповідач, з огляду на те, що первинні документи, якими б підтверджувались надані позивачем довідки про заробітну плату, надано нею не було, а також відсутні акти зустрічної перевірки з підтвердженням достовірності даних в довідках відомостей про заробітну плату даними первинного обліку, для здійснення перерахунку позивачу пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідках, вважає, що законні підстави відсутні.
Крім того, вказує відповідач, що з 01.01.2023 РФ припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону №1058.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 , звернулась до органів Пенсійного Фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду такої заяви та поданих документів ГУ ПФУ в Полтавській області прийняло рішення № 023830015408 про відмову в призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала відсутність необхідного пільгового та страхового стажу.
Дане рішення позивач оскаржила до суду.
Рішенням від Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі № 120/11921/23, позов задоволений частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового та пільгового стажу за Списком №2 періоди її роботи з 10.09.2001 року по 29.11.2002 року, з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2012 року по 14.05.2012 року та повторно розглянути заяву від 22.06.2023 року про призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 2 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17.10.2024 позивач звернулась із заявою про перерахунок їй пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату за період її роботи на території рф з наданням необхідних довідок про заробітну плату.
У відповідь на звернення відповідач листом від 11.12.2024 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Так, у листі відповідач зазначив, що з огляду на те, що первинні документи, якими б підтверджувались дані довідок про заробітну плату позивачкою не надано, а також відсутні акти зустрічної перевірки з підтвердженням достовірності даних в довідках відомостей про заробітну плату даними первинного обліку, для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідках, законні підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Крім того, відповідач повідомив, що з 01.01.2023 РФ припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону №1058.
Позивачка непогоджується із діями відповідача, вважає їх протиправними, тому звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до абз. 4 і 5 ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
За обставин справи, позивачу на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 15.09.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В подальшому, позивач звернулась із заявою про перерахунок їй пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату за період її роботи на території РФ з наданням необхідних довідок про заробітну плату.
У відповідь на звернення відповідач листом повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Підставою для відмови відповідач вказав, що з огляду на те, що первинні документи, якими б підтверджувались дані довідок про заробітну плату позивачкою не надано, а також відсутні акти зустрічної перевірки з підтвердженням достовірності даних в довідках відомостей про заробітну плату даними первинного обліку, для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідках не надано, тому відсутні законні підстави перерахунку пенсії.
Оцінюючи відмову позивачу у перерахунку пенсії, суд зазначає, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Законом України від 11 липня 1995 року за №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (Угода від 15 квітня 1994 року).
Відповідно до ст. 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно з ст. 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Приписами п. 2 і 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до ст. 11 Угоди від 13 березня 1992 року, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, прийнято рішення про вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві; доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд висновує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22 вказав, що не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом російської федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 підлягають застосуванню при призначенні пенсії позивачу, оскільки вказані Угоди були чинними на час роботи позивача в Росії і позивач мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
Таким чином стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Крім того, приписами абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Так, позивачкою до пенсійного органу надані довідки про заробітну плату за періоди роботи в РФ на посаді гранувальника алмазів, а саме з грудня 20021 року по травень 2012 року.
Вищезазначені довідки про заробітну плату містять посилання на первинні документи, на підставі яких їх було видано, підписані керівником та/або головним бухгалтером, містять печатки та адреси місцезнаходження відповідного підприємства, відтак підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
В контексті спірних правовідносин суд зазначає, що неможливість відповідачем провести перевірку відомостей зазначених у довідках про розмір заробітної плати не може бути підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та останній не може вплинути на них.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22 взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24 лютого 2022 року припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до Російської Федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
У постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
З огляду на вище викладене, суд вважає обґрунтованим вимоги позивача про врахування довідок про її заробітну плату при призначенні пенсії, тому дії щодо відмови в перерахунку пенсії за віком є протиправними.
З метою ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати з 22.06.2023 р. пенсію ОСОБА_1 , з врахуванням заробітної плати за періоди роботи на території РФ на посаді огранувальника алмазів за період з грудня 2002 року по травень 2012 року в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно довідок б/н без дати.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмовити здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за періоди роботи на території РФ на посаді огранувальника алмазів з 01.12.2002 року по 14.05.2012 року в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно довідок б/н від 22.05.2012, №639/к від 22.04.2021 та б/н без дати, виданих ВАТ "Московський ювелірний завод" та ТОВ "Руиз Даймондс".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22.06.2023 з урахуванням заробітної плати за періоди роботи на території РФ на посаді огранувальника алмазів з 01.12.2002 року по 14.05.2012 року в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно довідок б/н від 22.05.2012, №639/к від 22.04.2021 та б/н без дати, виданих ВАТ "Московський ювелірний завод" та ТОВ "Руиз Даймондс".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Комар Павло Анатолійович