СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/24175/23
пр. № 2/759/1127/24
01 квітня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м.Києва
під головуванням судді Сенько М.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Мирзак А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування, третя особа: державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Наталія Іванівна
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника-адвоката Пікуль Д.С. звернулась до суду з позовом яким просить встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з 03.01.2002 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , проживали однією сім?єю за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/6 частини житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2 .
Ухвалою від 14.12.2023р. справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
12.02.2024р. до суду надійшла копія спадкової справи ОСОБА_2 .
Ухвалою від 14.02.2024р.продовжено підготовче провадження та витребувано копію спадкової справи ОСОБА_3 .
11.03.2024р. до суду надійшла копія спадкової справи ОСОБА_3 .
Ухвалою від 19.03.2024р. закрито підготовче провадження, справу призначено по суті.
Відповідачка правом на відзив не скористалась.
Інших заяв по суті спору також не надходило.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, на вимоги позову підтримав та просив задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, 05 березня 1981 року укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), яка є рідною бабою Позивача.
Від попереднього шлюбу ОСОБА_3 мала двох синів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останній є батьком Позивача.
20 жовтня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від Управління справами Національної академії наук України свідоцтво про право власності на житло на праві спільної сумісної власності, а саме, трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Для поліпшення житлових умов, у 2001 році, Позивач переїхала проживати до баби з дідом, який завжди вважав Позивача своєю онукою, відносився до неї як рідної, у 2004 році подарував їй належну йому 1/2 частини Квартири.
Позивач була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 .
з 03.01.2002 року.
Позивач з дідом та бабою проживали однією сім?єю, мали спільний побут, Позивач сплачувала комунальні послуги, купувала їжу для баби та діда, купляла їм необхідні ліки, разом зустрічали свята та дні народження.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , у зв?язку з чим відкрилася спадщина на частини квартири, яка належала їй на праві власності.
Оскільки ОСОБА_3 була у шлюбі із ОСОБА_2 та вони проживали разом, він уважається таким, що прийняв у спадщину 1/6 частину квартири, оскільки про відмову від спадщини він не заявляв.
Також, по 1/6 частині квартири у спадщину отримали сини ОСОБА_3 , батько Позивача - ОСОБА_6 та її дядько - ОСОБА_8 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не встиг отримати свідоцтво про право на належну йому після смерті дружини спадщину на 1/6 частину квартири.
ОСОБА_2 власних дітей не мав, усі родичі які у нього були, померли до відкриття спадщини, отже спадкоємці першої-третьої черги спадкування відсутні.
Враховуючи, що Позивач на час відкриття спадщини проживала із ОСОБА_2 однією сім?єю з 2002 року, вона вважається такою, що прийняла у спадщину 1/6 частини Квартири як спадкоємець четвертої черги права на спадкування, яка була прийнята ОСОБА_2 після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , але свідоцтво про право на спадщину на неї ним не було отримане у зв?язку зі смертю.
25 жовтня 2023 року Позивач звернулася до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частини квартири, але державний нотаріус Фешук Н.I. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з відсутністю документу, який підтверджує родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем.
Положеннями статей 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з статтями 1218, 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця, і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім?єю не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини.
Частинами першою, третьою та п?ятою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 3 СК України сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки. Сім?я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N? 644/6274/16- (провадження N? 14-283шс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім?ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім?ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім?ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов?язки.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.01.2020 року в справі N? 750/474/19 (провадження N? 61-18622св19), від 20.02.2020 року в справі N? 643/447/18 (провадження N? 9319св19), від 02.06.2020 року в справі N? 755/9824/17 (провадження N? 3375св19) та від 06.12.2021 року в справі N? 520/11063/19 (провадження N? 61-12102cв20).
Отже, позивач є спадкоємцем четвертої черги права на спадкування майна після смерті ОСОБА_2 , однак, іншого способу захисту порушеного права позивача на даний час не існує, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.
Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 03.01.2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Сенько М.Ф.