Справа № 758/8027/17
Провадження № 2/758/1333/25
17 жовтня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві за правилами загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест», до ОСОБА_1 , треті особи: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Миколаївна, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В червні 2017 р. позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить: 1) внести зміни в державний реєстр речових прав на нерухоме майно до запису про іпотеку № 21652092 в розділ "Об'єкт нерухомого майна" інше право вимоги отримання нерухомості у майбутньому за договором про участь у ФФБ № 85 від 20.12.2006 р., замінити на квартиру; 2) звернути стягнення на предмет іпотеки: 3-кімнатну квартиру за будівельним АДРЕСА_1 , що в Подільському районі, та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 20.03.2008 р. з метою погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Гефест» за кредитним договором № 014/1179/74/1160 від 28.12.2006 р. в сумі 33 893,0 грн - проценти за користування кредитом, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною визначеною при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінкр имайна під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою від 19.06.2017 р. відкрито провадження у справі № 758/8027/17 за вказаним позовом.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв'язку з чим розгляд справи проведений за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.04.2018 р. позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар».
Ухвалою від 10.09.2018 р. була задоволена заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» - Остащенко О.М. про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на праві власності.
В підготовчому засіданні 17.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 07.04.2020 р.заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» - адвоката Остащенко О.М. про залучення правонаступника позивача повернуто заявнику, оскільки заява не підписана.
Ухвалою суду від 29.10.2020 р. заяву представника ТОВ «ФК «Гефест» про заміну позивача задоволено, замінено позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», виключивши його з числа осіб, що беруть участь у справі, на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест».
В жовтні 2025 р. відповідачем ОСОБА_1 подана заява про скасування заходів забезпечення позову накладений ухвалою від 10.09.2018 р. на квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на праві власності.
Представник позивача, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявку суд не повідомив, заяву про розгляду справи без участі позивача не подано.
Відповідач в судовому засіданні просив залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 10 вересня 2018 р. Додав, що заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» сплачена, що підтверджується квитанцією № 7663 від 17.01.2018 р. в розмірі 57 649,63 грн та квитанцією №7699 від 25.01.2018 р. в розмірі 323 830,20 грн, які містяться в матеріалах справи.
Третя особа-1, будучи у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у її відсутність.
Третя особа-2, будучи у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у її відсутність.
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача в призначене на 30.09.2025 р. судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно закону, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 01.08.2025 р., про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не подав.
На підставі ст.223 ч.2 ЦПК України, в зв'язку з першою неявкою сторони позивача, судовий розгляд справи був відкладений на 14.10.2025 р.
Представник позивача в призначене на 14.10.2025 р. судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу представника позивача від 03.10.2025 р., зазначену в позові, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не подав.
Відповідно до ст.130 ч.5 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Отже, позивач, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання 14.10.2025 р. не з'явився, що є повторністю (тобто двічі поспіль).
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тим самим, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17, від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц.
Системний аналіз п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та положень ст.223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явилися в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц.
Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що представником позивача було допущено повторність (другої підряд) неявки в судове засідання при належному повідомленні про час та місце розгляду справи, а заява про розгляд справи за відсутності представника позивача не подана і неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення вищевказаного позову без розгляду на підставі ст.257 ч.1 п.3 ЦПК України в зв'язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
Крім того, згідно ст.158 ч.9 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду у відповідному судовому рішенні суд зазначає про скасування заходів забезпечення.
В зв'язку з чим, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою суду від 10.09.2020 р. для забезпечення вищевказаного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.),
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест», до ОСОБА_1 , треті особи: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Миколаївна, про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 10 вересня 2018 р., - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 10 вересня 2018 р. у цивільній справі № 758/8027/17, скасувавши арешт, накладений даною ухвалою, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на праві власності.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Подільського районного
суду м.Києва Н.М. Ларіонова