Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3037/23
номер провадження 2/695/141/25
07 листопада 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди.
Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником пасіки, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та складає 50 бджолосімей. 22 травня 2023 року ОСОБА_1 , як і інші пасічники с. Кедина Гора, виявив на своїй пасіці загиблих бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами.
У зв'язку з зазначеним, з приводу загибелі бджіл ОСОБА_1 звернувся до старости Коробівського старостинського округу Золотоніської громади, з проханням провести обстеження пасіки та зафіксувати факт отруєння бджіл. 23 травня 2023 року комісією було обстежено стаціонарну пасіку за адресою АДРЕСА_1 та зафіксовано в акті встановлення факту отруєння бджіл.
Комісією було відібрано зразки підмору бджолиного з пасіки позивача, зразки зеленої маси з поля (ячмінь, ватник) посівів та зразки ґрунту з поля орендаря ОСОБА_2 , адреса с. Кедина Гора, Золотоніського району, Черкаської області кадастровий номер 7121586200:14:002:003.
Відібрані зразки передано на дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, за результатами якої, в підмору бджіл, зразках зеленої маси з поля (ячмінь, ватник) ОСОБА_2 та зразку ґрунту з обробленого поля ОСОБА_2 виявлені однакові пестициди.
Позивач вважав, що відповідачем, при здійсненні 21 травня 2023 року обробки агрохімікатами поля ячменю на його земельній ділянці, порушено норми діючого законодавства, що призвело до загибелі бджіл на пасіці позивача, в зв'язку з чим останньому було завдано значних матеріальних збитків і позивач протягом сезону 2023 року був позбавлений можливості отримати дохід від пасіки.
Позивач зустрічався з відповідачем та пропонував йому відшкодувати шкоду без звернення до суду, в добровільному порядку, але отримав категоричну відмову.
Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода. Також після контакту з отруєними бджолами позивач потрапив до лікарні. При визначенні позивачем розміру відшкодування моральної шкоди він урахував факт нанесення матеріальної шкоди, факт завдання шкоди здоров'ю позивача, відсутність дій з боку заподіювача шкоди по добровільному відшкодуванню матеріальної шкоди, намагання відповідача уникнути відповідальності, а також характер моральних страждань, зокрема обурення, роздратованість, втрату душевної рівноваги та впевненості в майбутньому.
З урахуванням вище викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 479 820,00 грн. відшкодування збитків, завданих загибеллю бджіл у бджолосім'ях, 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також сплачений позивачем судовий збір у сумі 5298,20 грн.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.08.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 08.04.2024 підготовче засідання по справі закрите та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх повністю.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Вказував, що позивач зазначав, що 22 травня 2023 року виявив на своїй пасіці загиблих бджіл з ознаками отруєння пестицидами. Проте цього дня обробіток земельної ділянки кадастровий номер 7121586200:14:002:0003 він не здійснював. Крім цього, до матеріалів справи додано копію Витягу із ЄРДР від 24 травня 2023 року №12023250370000690 у якому зазначено, що саме 24 травня 2023 року невідома особа на сільськогосподарській техніці здійснює обробіток полів невідомими речовинами. Так, саме цього дня трактор, що перебуває у власності його дружини їхав обприскувати земельні ділянки. Проте, проїжджаючи біля домоволодіння ОСОБА_1 , був зупинений ним та ще декількома людьми так і не доїхавши до поля, а це близько за 2 кілометри від ділянки, яка мала оброблятись. На даний час жодній особі не пред'явлено підозру у вищевказаному кримінальному провадженні та не притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому не доведено саме його вину в отруєнні бджіл. Також відповідач указав, що не відмовлявся прийняти участь в відборі зразків і запропонував людині, яка телефонувала, перенести на інший день цей відбір. На думку відповідача, склад комісії був сформований не у відповідності до Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин та статті 19 Конституції України, що має наслідком недопустимість інформації, яка міститься в акті. Відбору бджіл з його поля не було і невідомо, з якого саме поля був здійснений вказаний відбір. Акт обстеження має містити інформацію про всіх власників земельних ділянок у радіусі 10 кілометрів, однак лише тільки з його ділянки здійснено було відбір зразків, хоча в даному радіусі розташовані також поля інших осіб. Відповідач указував, що проби відбирались без застосування будь яких законодавчих методик, без дати та вихідного номера. Ячмінь не є медоносною культурою, тому він не був зобов'язаний попереджати пасічників. Також відповідач зазначав, що розрахунок шкоди є необгрунтованим. Звітності про сплату податків позивачем не було подано. У подальшому відповідач стверджував, що повідомляв пасічників, що оброблятиме поле 21.05.2023. Обробіток поля він здійснював у вечірній час, коли бджоли вже не літають.
Суд, заслухавши доводи позивача, представника позивача, відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником зареєстрованої у встановленому законом порядку пасіки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та налічує 50 бджолосімей, що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки UA-71-04-67 (а.с.13), довідкою про реєстрацію пасік №11348-2 від 29.09.2021 (а.с. 11) та довідкою №118 від 05.06.2023 (а.с. 12).
Згідно Акту обстеження пасіки від 24.04.2023 пасіка, що належить ОСОБА_1 , складалась з 50 бджолиних сімей (а.с. 15).
Також із матеріалів справи вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано потужності, що підтверджується копією рішення про державну реєстрацію потужності від 25.09.2020 (а.с. 10).
23.05.2023 комісією в складі: головного спеціаліста відділу прогнозування та розвитку громади виконавчого комітету Золотоніської міської ради Вікторії Мірошниченко, старости Коробівського старостинського округу Золотоніської громади Сергія Кожем'яко, головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Золотоніського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Інни Рєзнік, директора Золотоніської районної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Юлії Грекало, поліцейського офіцера Золотоніської територіальної громади ОСОБА_3 , власника обстежуваної пасіки Андрія Труба складено Акт про встановлення факту отруєння бджіл (а.с. 17-19), яким зафіксовано: інформація про погоду: швидкість вітру 2,6 м/с, температура 26 по Цельсію; кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки - 50; кількість вуликів - 50; бджоли утримуються у багатокорпусних вуликах (18 рамкові 435 х 230 мм); кількість бджолиних сімей, які загинули - 2; кількість бджолиних сімей, які отруїлися (у тому числі, що отруїлися частково) - 48; характер загибелі - масовий (частково загинули); кількість бджолиних сімей, які загинули частково 48 шт., відсоток загибелі 55%; клінічні ознаки отруєння бджола вертиться, падає з прилітної дошки та гине; збитки становлять - робочі бджоли - 60 кг; інформація про наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки - акація, відстань 0,05 км; інформація про власників, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 км. від місця розташування пасіки: власник ФОП ОСОБА_2 , кадастровий номер з/д 7121586200:14:002:003, адреса с. Кедина Гора, Золотоніського району; відомості про застосування пестицидів: спосіб обробітку - механізований, час проведення обробітку 21.05.2023 в денний час, вид культури, яку обробляли - ячмінь, погода сонячна;
Згідно п.10 Акту комісією відібрані проби та зразки: підмору бджолиного 300г., зразки зеленої маси з поля (ячмінь, ваточник) 200 г., ґрунт з обробленого поля ФОП ОСОБА_2 , адреса с. Кедина Гора, Золотоніського району, Черкаської області кадастровий номер 7121586200:14:002:003.
Також у п. 13 Акту зазначена інформація щодо подання повідомлення про застосування пестицидів та агрохімікатів: повідомлення органу місцевого самоврядування - ні; повідомлення власника пасіки - ні.
Відібрані комісією зразки було передано на дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, що підтверджується копією супровідного листа, наявною в матеріалах справи (а.с. 20).
Відповідно до звіту, складеного представниками Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, про результати дослідження патологічного/ біологічного матеріалу/об'єктів навколишнього середовища № 005074 п.м./23 від 07 червня 2023 року було проведено випробування на наявність пестицидів, за наслідками яких установлено:
Результати випробувань підмору бджолиного, відібраного у власника пасіки ОСОБА_1 : Назва показника /захворювання: хімічних токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами) - результати випробувань: виявлено (азоксистобін -17,8 + - 5,34 мкг/кг; флутріафол - 14,0 +-4,20 мкг/кг).
Результати випробувань: один зразок зеленої маси з поля (ячмінь, ватник), орендар ОСОБА_2 , адреса с. Кедина Гора, Золотоніського району, Черкаської області кадастровий номер 7121586200:14:002:003: Назва показника /захворювання: хімічний токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами) додаткові дослідження - результати випробувань: виявлено (азоксистобін -4562,0 + - 1368,60 мкг/кг; флутріафол - 2234,9 +-670,47 мкг/кг).
Результати випробувань: один зразок грунту з обробленого поля (ячмінь, ватник) орендар ОСОБА_2 , адреса с. Кедина Гора, Золотоніського району, Черкаської області кадастровий номер 7121586200:14:002:003: Назва показника /захворювання: хімічних токсикоз бджіл (отруєння бджіл пестицидами) додаткові дослідження - результати випробувань: виявлено (азоксистобін - 1970,3 +- 591,09 мкг/кг; флутріафол - 1073,0+-321,90 мкг/кг).(а.с. 22).
Тобто в підморі бджіл, зразках зеленої маси з поля (ячмінь, ватник) ОСОБА_2 та зразку ґрунту з обробленого поля ОСОБА_2 виявлені однакові види пестицидів.
Згідно довідки, наданої старостою Коробівського старостинського округу виконавчого комітету Золотоніської міської Ради від 05.06.2023 року за вих. № 117, земельна ділянка розміром 14,3516 га (приватна власність) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7121586200:14:002:003 (засіяна ячменем), яку обробляє ОСОБА_2 , дійсно розміщена в адмінмежах Коробівського старостинського округу, біля села Кедина Гора Золотоніського району Черкаської області. Відстань даної земельної ділянки до пасіки ОСОБА_1 складає 1.1 км.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121586200:14:002:003 зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 37).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює старостою. До нього надійшов дзвінок по отруєння бджіл. Він під'їхав і побачив групу людей біля магазину, під'їхала поліція. Хлопці сказали, що в них падіж бджіл. Він підійшов і побачив мертвих бджіл. Хтось сказав, що бачили, як ОСОБА_5 здійснював обприскування поля ячменю. Коли вони їздили дивитися, то бачили сліди хімікатів на ячмені. Оскільки квіти в той час не цвіли, то бджола шукала матеріал для споживання і могла сісти на потравлені рослини і занести отруту у вулик. На другий день надійшов дзвінок, де люди зупинили трактор. Тоді з'явився і ОСОБА_5 і там вони розбиралися. Трактор мали відігнати. Пасічники викликали працівників лабораторії і ті взяли зразки мору. Вказував, що був присутній під час відбору зразків і на пасіці ОСОБА_6 , коли на полі відбирали зразки грунту і рослинності. Зазначав, що на полі підмору не бачили, оскільки отруєна бджола одразу не помирає. На рівні міської влади вирішувалося питання щодо з'ясування обставин. І в ОСОБА_7 з'ясовували, коли травили поле, то він указував, що за приблизно за тиждень до того.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 21.05.2023 він по своїй роботі робив об'їзд лісових угідь і бачив, як трактор їхав по полю, яке знаходилося з правого боку разом із селом Кедина Гора, якщо їхати з заходу на схід. Що робив трактор на полі - він не звернув увагу. Цей трактор він бачив у селі протягом трьох днів. Одного разу він їхав у селі, побачив людей, зупинився і спитав, що сталося, на що йому повідомили , що трактор обробляв поле і наніс шкоду бджільництву.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, що 22.05.2023 йому зателефонував ОСОБА_10 і спитав, чи в нього посипалися бджоли. Коли він приїхав до себе на пасіку, то побачив багато мертвої бджоли під вуликами. Коли він поїхав на пасіку до хлопців, то теж побачив багато підмору. 23.05.2023 вони викликали старосту, поліцію, які фіксували та фотографували у всіх підмор. У цей день ще їздили дивитися на поля, де могли їх обробляти, приблизно в радіусі 5 кілометрів. Під самим ячменем цвіла свіріпа, на яку дуже летить бджола. 24.05.23 затримали трактор, який їхав обробляти поле в селі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 10.05.2023 після першої обробки поля вони зустрілися з ОСОБА_5 і хотіли домовитися, щоб він не завдавав їм шкоди. 21.05.2023 Шведенко обробив ячмінь. 22.05.2023 виявили падіж бджіл і викликали поліцію. 23.05.2023 приїхала комісія, брали з поля ячмінь для аналізу. 24.05.2023 затримали трактор і тоді вдруге зустрілися з відповідачем. Свідок указував, що загинула вся льотна бджола і залишилися лише молоді бджоли, внаслідок чого сім'ї послабшали. У падежу бджіл виявили саме ту отруту, якою ОСОБА_5 обробляв поле. Також свідок зазначив, що на той період цвіли свіріпа, глід, акація тощо. Бджоли могли сідати на ячмінь, якщо отрута була солодка. Указав, що вони вважали, що з вини ОСОБА_2 стався падіж, оскільки була отрута, яка призначена лише для ячменю.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні вказав, що в першій половині травня 2023 року в нього посипалися бджоли. У сусідів було те ж саме. Йому сказали, що хтось травив зернові культури. Оскільки вони знали, що це поля ОСОБА_5 , то вони пішли до нього, поговорили з ним і наче домовилися, щоб він уночі травив поля. Пізніше знову посипалися бджоли, хтось викликав оперативну групу. Працівники поліції приїхали, взяли аналізи, взяли посіви, опитали сторожа, який вказав, що вдень трактор їздив, розприскував по полю отруту. Наступного дня затримали цей трактор, який з бочкою їхав знову травити поле. Викликали поліцію і вони розбиралися.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За змістом частин першої, четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
Частиною другою статті 37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл від 30.01.2001 за №9, яка є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема, пунктом 7.1.1. визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог статті 30 Закону України «Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.
Відповідно до пункту 7.1.2. цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а пунктом 7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідальність несуть особи, винні у: приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу; недотриманні вимог, санітарних норм і правил та інших нормативно-правових актів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування (крім технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюються вимоги та процедури технічного регламенту щодо безпеки машин); забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря; порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів; застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації; використанні не за цільовим призначенням незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що ввезені в Україну для використання у державних випробуваннях та наукових дослідженнях; порушенні вимог до пакування та маркування пестицидів і агрохімікатів; порушенні правил утилізації, знищення сільськогосподарської сировини і продовольчих продуктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо вмісту пестицидів і агрохімікатів; невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль; використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень законодавства України про пестициди і агрохімікати.
Відповідно до Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19 лютого 2021 року, яка є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами передбачено:
П. З розділу II Інструкції отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене:
1) неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування;
2) наданням неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження;
3) недостатнім забезпеченням пасік відповідним обладнанням для ізоляції вильоту бджіл з вулика або несвоєчасним вивезенням бджолиних сімей у безпечне місце;
4) неповідомленням власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування (далі - органи місцевого самоврядування) про місце перебування пасіки під час кочівлі.
П. 4 розділу III Інструкції фізичні особи та суб'єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування.
П 5 розділу III Інструкції завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб'єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.
П. 9 розділу III Інструкції усі роботи із засобами захисту рослин слід проводити у вечірні та ранкові години в період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках за швидкості вітру до 4 м/с.
Згідно Державних санітарних правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 1 від 03.08.1998 року про «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»:
п.1.14. До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до "Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами".
п.6.1.5. Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 С.
п.6.1.7. Завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Згідно листа Черкаського обласного центру з гідрометеорології від 07.06.2023 року № 9923-03/08/149 за даними метеорологічної станції Золотоноша, яка найближче розташована і є репрезентативною для с. Кедина Гора Золотоніського району, 21 травня 2023 року температура повітря з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв була вища +10 С., а саме мінімальна о 09 год. 00 хв. 15,1 С, максимальна 23,9 С о 18 год 00 хв., вітер о 09.00 північно-східний 2-6 м/с, о 12.00 північно-східний 4-8 м/с, о 15.00 східний 4-9 м/с, о 18.00 північно-східний 2-6 м/с (а.с.).
Відповідно до довідки, наданої старостою Коробівського старостинського округу виконавчого комітету Золотоніської міської Ради від 05.06.2023 року за вих. № 119, ніяких повідомлень від власників та орендарів земельних ділянок розташованих в адмінмежах Коробівського старостинського округу щодо проведення хімічної обробки в період з 01 травня по 31 травня 2023 року не надходило (а.с. 24).
Як убачається з відповіді Управління фітосанітарної служби Головного Управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, суб'єкт господарювання ОСОБА_2 на протязі 2022-2023 років не одержував допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.
Відповідно до частини першої та пунктів 1, 2 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча ймовірно і могло збільшитися, якби не правопорушення.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/15865/14, від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Створення судом необґрунтованих переваг у поданні та оцінці доказів може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.
Із огляду на встановлені фактичні обставини справи та норми матеріального права, якими вони були врегульовані, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами той факт, що отруєння бджіл на його пасіці сталося саме внаслідок винних дій відповідача.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем порушення ним пунктів 4, 5 розділу ІІІ Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом від 19.02.2021 №338, що полягає у неповідомленні про застосування заходів захисту рослин органи місцевого самоврядування; пунктів 8, 9 цієї Інструкції - внесення токсичних хімічних речовин у денний час; та вимог ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», а саме, у період проведення робіт у радіусі 200 м. від меж ділянок, що обробляються, не були встановлені попереджувальні написи.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що на інших земельних ділянках у радіусі 10 кілометрів від пасіки позивача, про які не було зазначено в акті обстеження, теж проводилась обробка пестицидами і невідомо, з якого саме поля проводився відбір зразків, оскільки докази на підтвердження вказаних доводів відповідачем надані не були. Вказані судження відповідача, є недостатніми доказами на спростування даних лабораторних досліджень, які виявили діючу речовину пестицидів у підморі бджолиному з пасіки позивача , яка також була виявлена в пробах ґрунту та зеленої маси з поля відповідача. Підстав вважати, що проби ґрунту для дослідження бралися з порушенням вимог Інструкції №338 від 19.02.2021, суд не вбачає, оскільки її положення (п.12) визначають, що відібрані зразки упаковуються, опломбовуються та передаються власнику пасіки для доставки в лабораторію. До відібраних зразків додається супровідний лист.
Суд зазначає, що розділом 4 Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом від 19.02.2021 №338 визначений порядок установлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин.
Згідно п.1 розділу 4 Інструкції №338 від 19.02.2021обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійно діючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл.
Відповідно до положень п.9 розділу 4 Інструкції №338 від 19.02.2021, комісія є правоможною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.
Доводи відповідача, що склад комісії, який фіксував факт отруєння бджіл на пасіці, сформований не у відповідності до Інструкції та ст.19 Конституції України, суд відхиляє, оскільки відповідач посилається на Розпорядження Золотоніського міського голови від 12.01.2021 №4 «Про створення комісії щодо обстеження пасік фізичних осіб та суб'єктів господарювання», яке стосується вирішення питань, пов'язаних із виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 395 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107» «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції», у сфері правовідносин, що не стосуються даного спору.
Також суд звертає увагу на суперечливу позицію відповідача з приводу спірних обставин, оскільки спочатку він стверджував, що обробіток земель у визначений позивачем день він не здійснював, а в подальшому зазначав уже, що він усно попереджав власників бджіл, що 21.05.2023 буде оприскувати посіви. Вказана позиція свідчить, зокрема, про намагання відповідача уникнути відповідальності.
Крім того, відповідачем не було доведено, що він проводив обробіток посівів саме ввечері.
Щодо доводів відповідача про те, що ячмінь не є медоносною культурою
Відповідачем також не було спростовано факту того, що до нього звертався позивач саме з вимогою про відшкодування шкоди, а не з будь якою іншою.
Згідно довідки № 32, виданої 03 липня 2023 року Всеукраїнським громадським об'єднанням «СПІЛКА ПАСІЧНИКІВ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 40856692), вбачається, що середня кількість меду, зібраного в сезоні 2023 з однієї бджолиної сім'ї складає: з акації -18-20 кг, з липи- 12-15 кг, середня ринкова ціна на мед з соняшника складає 100грн ./кг, прополісу - 2800грн ./кг, середня кількість меду, зібраного з соняшнику в сезоні 2022 склала 30-35 кг з однієї бджолиної сім'ї (а.с. 33).
Згідно довідки № 7 від 30.06.2023, виданої СТ «Центральний ринок м. Черкаси», середньоринкова ціна на мед з акації становить 150 грн./кг, з липи- 150 грн./кг, віск бджолиний 350 грн. за 1 кг., пилок бджолиний - 300 грн./кг.
Як убачається з довідки, виданої 27 липня 2023 року Громадською організацією «ОБЛАСНА СПІЛКА ПАСІЧНИКІВ ЧЕРКАЩИНИ», збитки позивача складаються з:
Шкода завдана загибеллю бджіл:
2300 грн. (вартість однієї бджолиної сім'ї) х 2 шт. (кількість загиблих повністю бджолиних сімей) = 4600 грн.
2300 грн. (вартість однієї бджолиної сім'ї) х 48 шт. (кількість бджолиних сімей) х 55% (кількість загиблих бджіл) = 60720 грн.
Недоотримана вигода від бджолопакетів;
20 шт. (кількість запланованих бджолопакетів) х 1300 грн. (вартість одного бджолопакету) = 26000 грн.
Недоотримана вигода від відбудованих соторамок;
4 шт. (середня кількість соторамок, відбудованих бджолами в період цвітіння акації та липи) х 30 грн. (вартість однієї відбудованої соторамки) х 50 шт. (кількість бджолиних сімей) = 6000 грн.
Недоотримана вигода від меду з акації:
20 кг (середня кількість меду від однієї бджолиної сім'ї) х 150 грн.(вартість 1 кг меду) х 50 шт. (кількість бджолиних сімей) = 150000грн.
Недоотримана вигода від меду з липи:
15 кг (середня кількість меду від однієї бджолиної сім'ї) х 150 грн.(вартість 1 кг меду) х 50 шт. (кількість бджолиних сімей) = 112500 грн.
Недоотримана вигода від пилку бджолиного:
0,3 кг (середня кількість пилку від однієї бджолиної сім'ї) х 300 грн. (вартість 1 кг пилку) х 50 шт. (кількість бджолиних сімей) = 4500 грн.
Недоотримана вигода від прополісу бджолиного:
0,250 кг (середня кількість прополісу від однієї бджолиної сім'ї) х 2800 грн.(вартість 1 кг прополісу) х 50 шт. (кількість бджолиних сімей) х 55% (кількість загиблих бджіл) = 19250 грн.
Недоотримана вигода від меду з соняшника:
35 кг (середня кількість меду від однієї бджолиної сім'ї) х 100 грн.(вартість 1 кг меду) х 55% (кількість загиблих бджіл) х 50 шт. (кількість бджолиних сімей) = 96250 грн.( а.с. 34).
Отже, пряма матеріальна шкода становить 65320 грн., а недоотримана (упущена) вигода складає 19250+4500+96250+112500+150000+6000+26000=414500 грн.
На спростування наданих позивачем розрахунків жодних доказів в обгрунтування своїх заперечень відповідачем надано не було.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Інші доводи відповідача не спростовують факту заподіяння позивачу шкоди.
Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що саме протиправні дії відповідача, як заподіювача шкоди, є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, реальних збитків та упущеної вигоди в розмірі, заявленому до стягнення, знайшли своє підтвердження та не спростовані відповідачем, тому підлягають до задоволення.
Щодо вирішення вимоги про відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди суд зазначає наступне.
За змістом частини першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
За положеннями статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її завдання - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 612/3521/16-ц).
Судом установлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях, оскільки крім понесення матеріальних збитків, позивачу було завдано шкоду здоров'ю, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні. Виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості та зважаючи на реальність відшкодування, заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., підлягають до часткового задоволення на суму 10000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків, завданих загибеллю бджіл у сумі 479 820,00 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції від 10.08.2023, позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 5 298,70 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, у розмірі 489 820,00грн (92,45%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 4 894,18 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків, завданих загибеллю бджіл у сумі 479820,00 грн. та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., а всього 489820 (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.
У решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4894,18 грн.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко
Повний текст рішення виготовлений 17 листопада 2025 року.