Справа №569/19159/25
21 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №954049018 від 07 травня 2021 року в розмірі 33 986 грн 27 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07 травня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір №954049018 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 16 750 грн 00 коп. на банківську картку, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №146 від 10 серпня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначеного у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
При цьому зазначає, що укладання договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до виникнення кредитних правовідносин з позичальником не може ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договори факторингу були чинними. При цьому, право вимоги по Кредитному договору було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Аналогічні умови зазначено і в Договорі факторингу, укладеному між ТОВ ««Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Таким чином, Договори факторингу є дійсними, відповідно до законодавства містять істотні умови конкретного змісту щодо відступлення прав вимоги до боржників, що визначаються на момент переходу цих прав в порядку передбаченому договорами факторингу, в тому числі вимог, прав і обов'язків сторін, які виникнуть після укладання цих договорів. Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо предмета договору факторингу.
Отже сторони погодили, що: за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «Таліон Плюс» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язаний набувати такі права вимоги; за Договором факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» має право після підписання Договору факторингу (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язаний набувати такі права вимоги.
З огляду на вищевикладене, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договорів факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги, додаються до позовної заяви, та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по Кредитному договору до позивача.
04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33 986 грн 27 коп.
З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №954049018 від 07 травня 2021 року становить 33 986 грн 27 коп., яка складається з: 15 469 грн 07 коп. заборгованості по тілу кредиту; 18 517 грн 20 коп. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, і яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
20 жовтня 2025 року представником відповідача Соловйовим Д.І. подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову.
У відзиві вказує, що як слідує з матеріалів справи Кредитний договір №954049018 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 07 травня 2021 року, натомість Договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року, тобто, на момент укладення Договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та відповідачем, а відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло бути переданим цим товариством на підставі Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє в свою чергу не могло передати право вимоги позивачу за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року.
Таким чином, ТОВ «ФК «Юніт Капітал» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за Кредитним договором, укладеним 07 травня 2021 року між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Крім того, позивачем взагалі не надано належних доказів на підтвердження отримання відповідачем грошових коштів та укладення Кредитного договору. Надана електронна копія договору не містить вказівки на який саме рахунок перераховані кошти кредитором. Наданий позивачем документ про перерахування коштів не підтверджує факт перерахування коштів саме відповідачу та отримання цих коштів останнім. Не надані відомості про повний номер банківської картки, на яку перераховані кошти та відомості про те, що така картка видана саме відповідачу. Також, не надано підтвердження направлення примірника договору, укладеного у вигляді електронного документа на адресу відповідача, як це передбачено Законом України «Про електронну комерцію».
Подана до суду в якості доказу копія договору не може вважатися належним та достовірним доказом, оскільки не підтверджує факт підписання договору відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам спеціального Закону. Стороною позивача не надано суду заяву підписану відповідачем, з якої б вбачалось бажання відповідача отримати кредит та його розмір, також, як і не надано жодних відомостей про зазначення відповідачем номеру платіжної карти, на яку мали бути зараховані кредитні кошти.
21 жовтня 2025 року позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі.
У відповіді на відзив вказав, що при заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови Договору, одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати».
Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору позичальника. Зазначений QR-код знаходиться на графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору № 954049018 від 07 травня 2021 року.
Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV724ZH направлено відповідачу 07 травня 2021 року о 19:07:43 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 07 травня 2021 року о 19:08:16.
Також, підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначаються особисті дані позичальника, які він самостійно вказав при поданні заявки на отримання грошових коштів.
Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту, та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на сайті Товариства в особистому кабінеті.
Відповідно позивачем надані беззаперечні докази того, що відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 16 750 грн 00 коп. на картковий рахунок відповідача.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення №c28e6eec-a76c-468d-a456-e30f1c709452 від 07 травня 2021 року з відміткою Товариства.
Крім того, позивач не має можливості самостійно отримати необхідну інформацію та докази, що підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а тому заявлено клопотання про витребування відповідних доказів.
Згідно з матеріалами справи відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного Договору та визнавав його зобов'язання за ним, таким чином підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
Відповідач ставить під сумнів укладення Договору та перерахування коштів, проте ним в той же час не надано: будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача вказує, що з врахуванням визначених строків дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року. Право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 10 серпня 2021 року, тобто після укладання Кредитного договору № 954049018 від 07 травня 2021 року. Аналогічно право вимоги до відповідача по Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 30 травня 2023 року в день підписання Реєстру прав вимог №9, а в подальшому і до позивача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві позивач просив провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та його представник ОСОБА_2 також в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. У відзиві на позовну заяву представник відповідача Соловйов Д.І. просив розглянути справу у його та відповідача відсутність
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2025 року задоволено.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 07 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір №954049018.
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 16 750 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п. 1.2. Договору кредит надається строком на 126 днів.
Відповідно до п. 1.4. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (Дисконтна процентна ставка).
Відповідно до п. 1.5. Договору на умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (Базова процентна ставка).
Відповідно до п. 1.6. Договору умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
Згідно п. 2.1.1.6 Договору кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.
07 травня 2021 року відповідачем також подана Заявка на отримання грошових коштів в кредит, де вказані його дані, зокрема фінансовий номер телефону, електронна адреса, дата народження, паспортні дані, РНОКПП, адреса реєстрації та проживання, а також номер картки НОМЕР_2 . Відповідно до вказаної Заявки на отримання грошових коштів в кредит сума кредиту становила 16 750 грн 00 коп., а строк кредиту - 126 днів.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сума кредиту становила 16 750 грн 00 коп., строк кредитування - 126 днів. При цьому, акцепт оферти відповідачем (підписання договору одноразовим ідентифікатором) здійснено 07 травня 2021 року о 19:08:16 за номером телефону НОМЕР_1 .
З копії платіжного доручення №c28e6eec-a76c-468d-a456-e30f1c709452 від 07 травня 2021 року слідує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на ім'я отримувача Трофимчука В.В. на картковий рахунок НОМЕР_2 кошти згідно договору №954049018 від 07 травня 2021 року в сумі 16 750 грн 00 коп., що також підтверджено і Довідкою №954049018/23052025/Є від 23 травня 2025 року, виданою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Окрім того, згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250917/74452-БТ від 23 вересня 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2025 року про витребування доказів, картка № НОМЕР_3 емітована на ім'я ОСОБА_1 . І відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 07 травня 2021 року на картку здійснено переказ коштів від Moneyveo в сумі 16 750 грн 00 коп.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимоги (п. 2.1. та п. 4.1. Договору).
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої текст Договору викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, згідно умов цього Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Згідно п. 5.3.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнтом, та ТОВ «Таліон Плюс», як фактором, була укладена Додаткова угода №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.
Згідно Реєстру прав вимоги №146 від 10 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №954049018 від 07 травня 2021 року.
Згідно Акта звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №146 від 10 серпня 2021 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підтверджують, що станом на 31 грудня 2021 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги №146 від 10 серпня 2021 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, був укладений Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 2.1. та п. 4.1. Договору).
03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, була укладена Додаткова угода №2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.
30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, була укладена Додаткова угода №3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 30 грудня 2024 року.
Згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №954049018 від 07 травня 2021 року.
Згідно платіжної інструкції №4097 від 30 травня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року та Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).
04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року.
Згідно Реєстру боржників від 04 червня 2025 року до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №954049018 від 07 травня 2021 року.
Згідно платіжних інструкцій №467 від 10 червня 2025 року, №468 від 10 червня 2025 року, №469 від 11 червня 2025 року, №470 від 11 червня 2025 року, №478 від 19 червня 2025 року, №479 від 19 червня 2025 року та №483 від 25 червня 2025 року позивач здійснив оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року.
Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №954049018 від 07 травня 2021 року, складеному ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на дату продажу 10 серпня 2021 року, станом на 10 серпня 2021 року заборгованість відповідача складала 31 170 грн 87 коп., з яких: 15 469 грн 07 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 15 701 грн 80 коп. - заборгованість за процентами.
Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №954049018 від 07 травня 2021 року, складеному ТОВ «Таліон Плюс», з 10 серпня 2021 року по 30 травня 2023 року заборгованість відповідача складала 33 986 грн 27 коп., з яких: 15 469 грн 07 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 18 517 грн 20 коп. - заборгованість за процентами.
Як слідує з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №954049018 від 07 травня 2021 року, складеної позивачем, з 04 червня 2025 року по 25 червня 2025 року заборгованість відповідача складала 33 986 грн 27 коп., з яких: 15 469 грн 07 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 18 517 грн 20 коп. - заборгованість за процентами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 07 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір №954049018. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 33 986 грн 27 коп., з яких: 15 469 грн 07 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 517 грн 20 коп. сума заборгованості за відсотками.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору №954049018 від 07 травня 2021 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору №954049018 від 07 травня 2021 року.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким позивач набув права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору №954049018 від 07 травня 2021 року.
За таких обставин, оскільки позивач уклавши 04 червня 2025 року з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №04/06/25-Ю набув права грошової вимоги до відповідача по Договору №954049018 від 07 травня 2021 року, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по вказаному Договору в розмірі 33 986 грн 27 коп.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Доводи представника відповідача Соловйова Д.І. про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження укладення Кредитного договору на увагу не заслуговують, оскільки до позовної заяви позивачем приєднано Договір №954049018 від 07 травня 2021 року підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.
Також, позивачем приєднано Довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якої акцепт оферти відповідачем (підписання договору одноразовим ідентифікатором) здійснено 07 травня 2021 року о 19:08:16 за номером телефону НОМЕР_1 .
Крім того, суд зауважує, що Договір №954049018 від 07 травня 2021 року містить прізвище, ім'я, по батькові відповідача, РНОКПП, адресу, мобільний телефон, паспортні дані та банківський рахунок. При цьому, представник відповідача Соловйов Д.І. не заперечує, що вказані засоби зв'язку не належать відповідачу, не вказує, що на час укладення договору відповідач втратив ці засоби зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариством для укладення договору від його імені, відповідачем та його представником до суду не надані, як і не надано доказів того, що відповідач звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскарження ним правомірності укладеного договору.
Доводи представника відповідача Соловйова Д.І. про те, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили отримання відповідачем грошових коштів, суд до уваги не приймає, так як позивачем до позовної заяви приєднано копію платіжного доручення №c28e6eec-a76c-468d-a456-e30f1c709452 від 07 травня 2021 року з якого слідує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на ім'я отримувача Трофимчука В.В. на картковий рахунок НОМЕР_2 кошти згідно договору №954049018 від 07 травня 2021 року в сумі 16 750 грн 00 коп., що також підтверджено і Довідкою №954049018/23052025/Є від 23 травня 2025 року, виданою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». У вказаних доказах вказані номер транзакції, сума транзакції, дата та час проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної відповідачем в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 07 травня 2021 року.
Окрім того, на виконання вимог ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2025 року про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надана відповідь №20.1.0.0.0/7-250917/74452-БТ від 23 вересня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 07 травня 2021 року здійснено переказ коштів на суму 16 750 грн 00 коп. від Moneyveo, тобто сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної відповідачем в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 07 травня 2021 року. А також вказано фінансовий номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_4 , який збігається з номером зазначеним в пункті 5 Договору №954049018 від 07 травня 2021 року, Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 07 травня 2021 року і на який був відправлений одноразовий ідентифікатор, згідно Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Натомість відповідач чи його представник доказів того, що відповідні кошти не були перераховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картковий рахунок відповідача, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок не належить йому, не надали. Враховуючи умови надання кредиту, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав можливість надати суду виписку зі свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання укладеного договору.
Доводи представника відповідача Соловйова Д.І. про те, що ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов'язанні, не набуло, і таке право не могло бути переданим цим товариством на підставі Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», і останнє в свою чергу не могло передати право вимоги позивачу за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року на увагу не заслуговують, оскільки на підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» позивачем подано копію Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з відповідними додатками, копії Додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 року, витяг з Реєстру прав вимоги №146 від 10 серпня 2021 року, який підписаний обома сторонами договору та скріплений їхніми печатками. А згідно п. 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Крім того, позивачем подано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №146 від 10 серпня 2021 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підтверджують, що станом на 31 грудня 2021 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги №146 від 10 серпня 2021 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Відтак, з огляду на надані докази до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за Договором №954049018 від 07 травня 2021 року.
Наступне відступлення фактором право грошової вимоги були передбачено п. 5.3.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
На підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» позивачем подано копію Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року з відповідними додатками, копії Додаткових угод №2 від 03 серпня 2021 року, №3 від 30 грудня 2022 року, витяг з Реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року, який підписаний обома сторонами договору та скріплений їхніми печатками. А згідно п. 4.1 Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Крім того, позивачем подано платіжну інструкцію №4097 від 30 травня 2023 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року та Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року. Відтак, з огляду на надані докази до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за Договором №954049018 від 07 травня 2021 року.
Наступне відступлення фактором право грошової вимоги були передбачено п. 5.3.3 Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.
На підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача позивачем подано копію Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року з відповідними додатками, Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 04 червня 2025 року, який підписаний обома сторонами договору та скріплений їхніми печатками, витяг з Реєстру боржників від 04 червня 2025 року. А згідно п. 1.2 Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. Крім того, позивачем подано платіжні інструкції №467 від 10 червня 2025 року, №468 від 10 червня 2025 року, №469 від 11 червня 2025 року, №470 від 11 червня 2025 року, №478 від 19 червня 2025 року, №479 від 19 червня 2025 року та №483 від 25 червня 2025 року, відповідно до яких позивач здійснив оплату фінансування за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року. Відтак, з огляду на надані докази до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором №954049018 від 07 травня 2021 року.
Також, суд зауважує, що частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п.п. 1.1.3. та п.п. 1.1.4. Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», сторони домовились, що термін «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, а «борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Відповідно до п.п. 1.1.3. та п.п. 1.1.4. Додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони домовились, що термін «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, а «борг» - означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимоги), включаючи зобов'язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку (у разі прострочення умов кредитних договорів), а також будь-які інші зобов'язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами.
Аналогічні умови зазначені і в Договорі факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.
При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17).
Також, суд зауважує, що з огляду на те, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було пролонговано на підставі додаткових угод до нього №19, 26, 27, 31 та 32 до 31 грудня 2024 року, і укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року було пролонговано на підставі додаткових угод до нього №2, 3 до 31 грудня 2024 року, тому на день укладення кредитного договору Договори факторингу були чинні і така обставина не може спонукати до висновку про недійсність передачі прав вимоги.
За таких обставин, позивачем доведено та підтверджено належними доказами факт відступлення права грошової вимоги за укладеним 07 травня 2021 року Договором №954049018 до позивача.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.
Згідно частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає до задоволення повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, Додатковою угодою №25770506982 від 05 червня 2025 року до даного Договору, Актом прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 7 000 грн 00 коп.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у загальному розмірі 9 422 грн 40 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за №954049018 від 07 травня 2021 року в розмірі 33 986 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у розмірі 9 422 (девять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Першко