Справа № 569/23975/25
1-кс/569/8809/25
20 листопада 2025 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання керівника Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 (далі - слідчий), яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження №62025240030005524 від 21.05.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що солдат ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді курсанта навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, чітко усвідомлюючи про необхідність прибуття для продовження військової служби до місця розташування військової частини НОМЕР_1 , 09.04.2024 не з'явився після лікуванняз КП «Клеванська обласна багатопрофільна лікарня імені Михайла Вервеги» без поважних причин до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), натомість перебував поза місцем служби, проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував, а отже останній у такий спосіб незаконно припинив тимчасово виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності.
01.11.2025 у зв'язку із не встановленням місця перебування вказаного військовослужбовця, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
01.11.2025 слідчим оголошено розшук підозрюваного.
01.11.2025досудове розслідуваннязупиненоу зв'язку з оголошенням розшуку підозрюваного та не встановленням його місцязнаходження.
10.11.2025 слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненській області постановив ухвалупро надання дозволу на затримання цього підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
19.11.2025підозрюваного затримано на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді.
З огляду на вказані обставини, 19.11.2025 слідчим винесено постанову про відновлення досудового розслідування.
Згідно вимог ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_4 відноситься до категорії особливо тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, можливість сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що вказана особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваногоу разі не обрання йому запобіжного заходу.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
У такий спосіб, підозрюваний як особисто, такі і через інших осіб, будучи обізнаним із колом осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний,розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, вчиняючи СЗЧ в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати будь-які накази командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків в умовах воєнного стану, та у подальшому вибув за межі дислокації військової частини, а отже знизив можливість функціонування підрозділу у випадку надходження наказу про виконання бойового завдання та тим самим сприяв у підриві обороноздатності ЗС України, демонстрування перед іншими військовослужбовцями у відкритій формі можливість відмовитися від проходження від військової служби, що підсилює його схильність до вчинення протиправних дій.
Крім того, підозрюваний раніше притягувався до адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Костопіль, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення злочину перебував на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 діб тобто до 03.01.2026 року включно.
Взяти під варту в залі суду негайно.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8