Справа № 569/19623/25
1-кс/569/8497/25
12 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , яке погоджено першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025240030005142 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України,
встановив:
Старший слідчий в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням, яке погоджено першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025240030005142 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025240030005142 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Суть повідомленої підозри ОСОБА_4 і правова кваліфікація кримінального правопорушення:відповідно до наказу № 29 командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.01.2021 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника 146 командно-розвідувального центру (військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_1 (більш точна адреса не підлягає розголошенню, у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану)).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/22 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та який неодноразово продовжувався і триває по цей час.
Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут), єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед Державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Статтею 29 Статуту визначено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. ст. 30, 31 Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Відповідно до ст. 32 Статуту за своїми військовими званнями начальниками є:
-?військовослужбовці сержантського і старшинського складу - для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини;
-?військовослужбовці молодшого офіцерського складу - для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу;
-?майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу;
-?полковники, капітани 1 рангу, бригадні генерали, коммодори, генерал-майори, контр-адмірали, генерал-лейтенанти, віце-адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу;
-?генерали, адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Відповідно до ст. 35 Статуту, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Тому, командир військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_4 під час проходження військової служби за своїм військовим званням та посадою є начальником по відношенню до військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 .
Крім того, відповідно до ст. 66, 67 Статуту командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки.
Командир бригади серед інших зобов'язаний:- підтримувати бригаду у бойовій та мобілізаційній готовності;- керувати бойовою підготовкою і вихованням особового складу;- забезпечувати збереження озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів бригади, їх своєчасне поповнення до визначених норм;- встановлювати розпорядок дня та вимагати підтримання внутрішнього порядку;- керувати фінансовою діяльністю бригади, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом, тощо.
Відповідно до примітки (п. 1) до ст. 425 КК України, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування, тобто командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 є військовою службовою особою.
Також у військовій частині НОМЕР_1 проходять військову службу, серед інших, наступні військовослужбовці: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2023 № 270 солдата ОСОБА_8 , призначено на посаду водія групи тактичної особової розвідки відділення збору інформації військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2023 № 270 солдата ОСОБА_10 , призначено на посаду водія групи тактичної особової розвідки відділення збору інформації військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2024 № 330 солдата ОСОБА_9 , призначено на посаду електрика-моториста відділення матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, військовослужбовці вказаної військової частини: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебували у підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_1 - підполковника ОСОБА_4 .
При цьому, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 перебувають на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .
Відтак, підполковник ОСОБА_4 виконуючи обов'язки військової служби, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, яка постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
Згідно з вимогами ст. ст. 3, 19, 21, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підполковник ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, сприяти у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, вимагати підпорядкування від своїх підлеглих, не припускаючись при цьому брутальності та приниження їх гідності,діяти лише на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Більш того, підполковник ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреного йому підрозділу, за забезпечення охорони державної таємниці, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів, за всебічне забезпечення підрозділу, за додержання принципів соціальної справедливості, а також зобов'язаний, серед іншого, бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності.
Відповідно до частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно п. 5 окремого доручення Міністра оборони України щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 (далі окреме доручення МО України від 23.06.2022) - виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначаються підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Разом з тим, командир військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_4 , будучи начальником відносно військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 за посадою та військовим званням, достовірно знаючи вищевказані статутні вимоги, які регламентують взаємовідносини між військовослужбовцями та порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, маючи на меті залучення підлеглих військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 в особистих цілях, за рахунок здійснення виплат таким військовослужбовцям грошового забезпечення починаючи не пізніше ніж з березня 2024 року та надалі у різний проміжок часу, обіймаючи посаду, що пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_1 (більш точна адреса не підлягає розголошенню, у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану), у військовому званні «підполковник», діючи у порушення вимог ст. ст. 3, 19, 21, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють вищевказані взаємовідносини, діючи умисно, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перевищуючи надані йому службові повноваження та владу, у власних цілях, як військова службова особа, будучи начальником для підлеглих військовослужбовців ввіреного йому підрозділу за військовим званням та посадою - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , організував спільно з іншими військовими службовими особами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 механізм ухилення цими військовослужбовцями від проходження військової служби шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, одночасно незаконно залучив їх у відведений для виконання обов'язків військової служби час, в умовах повномасштабного вторгнення країни агресора, до проведення ремонту та будівельних робіт приватного будинку та господарських будівель на земельній ділянці із кадастровим номером: 4620388600:15:015:0035, що знаходиться у селі Лагодів Золочівського району Львівської області та належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, чим фактично незаконно усунув їх від виконання обов'язків військової служби та завдав тяжких наслідків у вигляді незаконно нарахованого та виплаченого фінансовим підрозділом ОСОБА_8 грошового забезпечення за період відсутності на військовій службі у період з березня 2024 по липень 2025 року у сумі близько 524 000 грн., нарахованого та виплаченого фінансовим підрозділом ОСОБА_10 грошового забезпечення за період відсутності на військовій службі з березня 2024 по липень 2025 року в сумі близько 522 000 грн., нарахованого та виплаченого фінансовим підрозділом ОСОБА_9 грошового забезпечення за період відсутності на військовій службі з грудня 2024 по липень 2025 року у сумі близько 269 664 грн., при цьому підставою для таких виплат стали складені ОСОБА_4 та іншими військовими службовими особами військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 оформлені і подані офіційні документи, у які внесено завідомо неправдиві відомості.
Вказаними діями ОСОБА_4 , за попередньою змовою з іншими військовими службовими особами військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 спричинив тяжкі наслідкиДержаві Україна на загальну суму близько 1 315 664 грн., а також тяжкі наслідки суспільству у вигляді підриву авторитету держави, створення уявлення суспільства про вседозволеність та безкарність службових осіб військових частин, неналежне здійснення покладених завдань сил оборони, зокрема щодо своєчасного та повного забезпечення функціювання та підтримки інших військових формувань для відбиття збройної агресії російської федерації проти України.
17.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України та того ж дня затримано у порядку ст. 615 КПК України.
19.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави строком до 16.11.2025.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованогойому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Двох місячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 17.11.2025, однакзавершити досудове розслідування до закінчення визначеного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, необхідності здійснення процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу. З метою отримання додаткових доказів задля повного та неупередженого розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та виконання яких вимагає значного часу, а саме:отримати висновки службового розслідування за вказаним фактом; вирішити питання щодо призначення аудиту та призначення судово-економічної експертизи, провести допити свідків, яких ще не допитано на цій стадії досудового розслідування, провести огляди речових доказів, отримати висновок судово-економічної експертизи, підготувати остаточну підозру, виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне в яких виникне потреба під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Обставиною, яка перешкоджає завершити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у двохмісячний строк, є тривале проведення службового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у зв'язку із необхідністю дослідження значного обсягу інформації з метою встановлення всіх фактичних обставин.
Здійснення вказаних слідчих (розшукових) і процесуальних дій під час досудового розслідування має суттєве значення для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин вчинених підозрюваним кримінального правопорушення та об'єктивного судового розгляду, дотримання основних засад кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
В судовому засідання прокурор клопотання підтримав з підстав, у ньому наведених.
В судовому засіданні підозрюваний та захисник підозрюваного не .заперечили з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 3 ст.294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.
Згідно ст. 295-1, у випадках, передбачених ст. 294 КПК України, продовження строку досудового розслідування здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.
Судом встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025240030005142 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України.
17.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України та того ж дня затримано у порядку ст. 615 КПК України.
19.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави строком до 16.11.2025.
Двох місячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 17.11.2025, однакзавершити досудове розслідування до закінчення визначеного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, необхідності здійснення процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу. З метою отримання додаткових доказів задля повного та неупередженого розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та виконання яких вимагає значного часу, а саме:отримати висновки службового розслідування за вказаним фактом; вирішити питання щодо призначення аудиту та призначення судово-економічної експертизи, провести допити свідків, яких ще не допитано на цій стадії досудового розслідування, провести огляди речових доказів, отримати висновок судово-економічної експертизи, підготувати остаточну підозру, виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне в яких виникне потреба під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Обставиною, яка перешкоджає завершити вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у двохмісячний строк, є тривале проведення службового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у зв'язку із необхідністю дослідження значного обсягу інформації з метою встановлення всіх фактичних обставин.
Здійснення вказаних слідчих (розшукових) і процесуальних дій під час досудового розслідування має суттєве значення для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин вчинених підозрюваним кримінального правопорушення та об'єктивного судового розгляду, дотримання основних засад кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
Положеннями ч. 4 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 5ст. 426-1 ККУкраїни, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки санкція статті за його скоєння передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора. Згідно із ч. 4 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до шести місяців - якщо його неможливо закінчити внаслідок особливої складності провадження.
Згідно із ч. 4 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до шести місяців - якщо його неможливо закінчити внаслідок особливої складності провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених ст. 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
Враховуючи конкретні обставини справи, також те, що строк досудового розслідування спливає, а провести вищевказані слідчі та процесуальні дії у передбачений законом строк не надається за можливе з об'єктивних причин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 219, 294, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025240030005142 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 17.01.2026 року включно.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11