Дата документу 24.11.2025Справа № 554/5752/25
Провадження № 2/554/3161/2025
24 листопада 2025 року м.Полтава
Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Черняєвої Т.М.,
за участю секретаря - Звігольської О.Ю.,
представника позивачів - адвоката Кузьмич Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Лубенський відділ ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про оспорювання батьківства,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Кузьмич Н.О., звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 третя особа: Лубенський відділ ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про оспорювання батьківства.
Позовні вимоги обґрунтували тим, що ОСОБА_1 з 21.07.2021 року до 15.08.2024 року перебувала у шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася дитина - ОСОБА_4 , батьком якої зазначено відповідача, відповідно до вимог ст..133 СК України.
Однак, відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично припинені з вересня 2021 року, з того часу позивачка виїхала до Польщі і з відповідачем не проживала.
Біологічним батьком дитини є ОСОБА_2 , який свого батьківства не заперечує та просить, щоб у свідоцтві про народження дитини було зазначено його як батька. На підтвердження цього ОСОБА_2 надав до суду копію нотаріально посвідченої заяви про визнання батьківства.
На підтвердження того, що чоловіка, який записаний батьком дитини у свідоцтві про народження ніколи не бачили за місцем проживання позивачки та її дитини, надано акт, складений головою вуличного комітету вул.Залізничної, підписаний членами вуличного комітету та завірений спеціалістом сектору по роботі з населенням Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
Наразі, позивачка без дозволу батька не може здійснювати жодні офіційні дії щодо дитини, зокрема не може зареєструвати місце проживання дини за своїм місцем проживання, без реєстрації не може замовити дитині паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дитина не може отримати довідку про належність до громадянства України. Тому, єдиним способом захисту прав та законних інтересів дитини буде рішення суду про оспорювання батьківства.
Просили виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Лубни Полтавської області, Україна, актовий запис про народження №168 від 06.07.2024 року, складений Лубенським відділом ДРАЦС у Луцбенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про батька дитини : ОСОБА_3 та записати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Ухвалою судді від 03.06.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, правом на подачу відзиву не скористався.
Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ураховуючи викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, заслухавши представника позивачів, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства.
Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу (частина перш статті 18 СК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із відповідачем ОСОБА_3 з 15.07.2021 року до 15.08.2024 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 та рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 15.08.2024 року у справі №554/1493/24.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , батьками якої у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , місце державної реєстрації - Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №168 від 06.07.2024 року.
Позивачі оспорюють батьківство відповідача.
Так, позивач ОСОБА_2 надав до суду копію нотаріально посвідченої заяви від 28.01.2025 року про визнання себе батьком дитини ОСОБА_4 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , просив виключити відомості про ОСОБА_3 , як батька дитини з актового запису про народження та записати його батьком дитини.
Актом комісії у складі голови та членів вуличного комітету вул.Залізничної від 06.10.2024 року підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно проживає з мамою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та бабусею ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Зі слів сусідів, батька (згідно свідоцтва про народження) ОСОБА_10 ніколи не бачили, вихованням та забезпеченням потреб дитини він не займається. Акт посвідчено спеціалістом сектору по роботі із населенням Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_11 .
Статтею 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до ст.137 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).
Висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Однак його необхідно оцінювати з урахуванням положень ч.ч. 2,3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюваних відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно поданих до суду письмових доказів, жодного доказу, який би підтверджував відсутність кровного споріднення між відповідачем ОСОБА_3 і дитиною ОСОБА_4 суду не надано.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Так, у постанові КЦС ВС від 06.04.2021 року у справі №676/1200/20 викладено правову позицію, про те, що передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. У разі доведення за допомогою застосування спеціальних знань відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, в іншому випадку відмовляє в задоволенні позову.
За змістом позовної заяви позивачі вважають, що наразі немає потреби ініціювати проведення генетичної експертизи, оскільки вони обоє підтверджують, що ОСОБА_2 , з яким мати дитини перебуває у фактичних шлюбних відносинах, є батьком дитини та визнає своє батьківство.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, суд, оцінивши долучені до матеріалів справи докази, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачами не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів для встановлення факту, що відповідач ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чи що її біологічним батьком є ОСОБА_2 . Сам факт відсутності батька за місцем проживання дитини, ненадання матеріальної допомоги та відсутності піклування про дитину не є підставою для виключення відомостей про нього із свідоцтва про народження дитини. У зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Лубенський відділ ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про оспорювання батьківства - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24.11.2025 року.
Суддя Т.М.Черняєва